Психологиня Анна Лічман про повернення до Сєвєродонецька: "Це моя найголовніша медитація"

Психологиня Анна Лічман про повернення до Сєвєродонецька: "Це моя найголовніша медитація"

Сєвєродончанка Анна Лічман - психологиня, кінезіологиня, психотерапевтка. У місті вона мала студію, де проводила різноманітні майстер-класи, арттерапію та інші заходи. Створила підтримуюче коло для жінок. Її діяльність приваблювала не тільки містян та жителів області – до Сєвєродонецька приїжджали з різних міст, у тому числі – столиці. Анна брала участь у проведенні фестивалів розвитку особистості на Луганщині. Має багато подяк за вклад у розвиток міста.

Проте 24 лютого минулого року перекреслило подальші плани. Але жінка за цей час не припинила своєї головної місії – допомагати людям. Сьогодні вона мріє повернутися до рідного міста та бути залученою до відновлення.

Про цей рік, психологічну допомогу військовим та переселенцям, мрії про повернення Анна розповіла «Сєвєродонецьк онлайн».

 - Анно, розкажіть про своє життя до повномасштабного вторгнення…

 - У мене були дві справи. Перша – сімейна. Це оренда спецтехніки – крани, екскаватори, бульдозери, трали. Власна ремонтна база між Рубіжним та Сєвєродонецьком. Там було бомбосховище з часів другої світової, ми його відремонтували у 2021 році та забезпечили необхідним інвентарем на всяк випадок. І ось цей випадок, на жаль, настав. З перших днів вторгнення 24 лютого на території нашого бомбосховища переховувалися місцеві жителі, а потім вже наші військові зайняли це бомбосховище та прилеглу територію ремонтної бази й успішно утримували позиції, обороняючи наше місто понад 2,5 місяців. Я вважаю, що це стримувало просування ворога й для всієї країни має значення, а не тільки для Луганщини! І в цьому є такий наш невеличкий зовсім внесок.

Друга справа життя – у 2018 році у Сєвєродонецьку я створила підтримуюче коло для жінок. Працювала спочатку з дружинами учасників АТО, переселенками, дітьми. Створювала безкоштовні реабілітаційні заходи відновлення від стресу для дітей з особливими потребами та їхніх батьків. А потім це переросло у роботу з усіма, хто цього потребував. Хто хотів займатися своїм розвитком, зокрема – психологічним. І ми власними зусиллями, без будь-якої допомоги чи грантів, відкрили власну студію відновлення та розвитку особистості навпроти Гоголь-скверу.

У студії ми працювали з колегою. До нас приїжджали навіть з інших міст - Києва, Дніпра й так далі. Бо ціни на послуги кінезіолога, відновлення від стресу, роботу з психосоматикою, остеопатію, гіпнотерапію, пресотерапію, корекцію мʼязів та лікування хребта в нас були дуже лояльні, якщо порівнювати з великими містами. Нас рекомендували й оцінювали на високому рівні.

Студія у Сєвєродонецьку

Студія у Сєвєродонецьку

Також я є міжнародним тренером спортивної кінезіології Австралійського інституту з правом навчати інших. Працювала з деякими спортивними організаціями та навчала тренерів технікам відновлення після спортивних травм, що покращило результати спортсменів на змаганнях.

Постійно навчаюсь, розвиваюсь у вибраному шляху і надалі. Мене цікавить все, що може зробити людину ефективнішою у житті, професійній самореалізації, спорті.

 - Що саме робили у студії?

 - Проводили різні творчі майстер-класи, йога-класи, арттерапію, заняття для мам і діток, професійну гіпнотерапію та медитації, звукотерапію. Все, що може допомогти людині відновитися від стресу, покращити її стан, пропрацювати причини хвороб, сфери життя, допомогти в реабілітації після хвороб - зокрема, тоді якраз розробляли ефективні протоколи реабілітації після ковіду та профілактичні заходи.

Студія у Сєвєродонецьку

Студія у Сєвєродонецьку

Звісно, планували розширюватись. З 2016 року я була представником благодійної організації «Крила», яка допомагала діткам учасників АТО у реабілітації. Ми возили дітей у Європу. Згодом я возила й жінок. Створювала кола підтримки. Хотіла розвиватися в цьому напрямку. Хотілося вивести мою справу життя на високий рівень та показати такі круті техніки, як кінезіологія, які визнані найефективнішими навіть в ОАЕ та входять у страховку в багатьох країнах, у той час, як у нас це нове направлення холістичного підходу у розв'язанні багатьох проблем. Існує таке поняття, як трикутник гомеостазу, кожна сторона якого має вплив на інші сторони. Цей трикутник відображає цілісний підхід до вирішення будь-якого розладу з точки зору фізичних, біохімічних, духовно-емоційних процесів. Кожний аспект впливає на два інших у трикутнику - а холістичний підхід до балансу системи включає діагностику та методи пропрацювання усіх трьох сторін трикутника - структура(робота з фізіологією), біохімія (корекція обміну речовин та гормонального балансу), емоції та духовний аспект (корекція емоційного стану та мислення).

Анна Лічман у роботі

Анна Лічман у роботі

 - Скільки ви залишилися у Сєвєродонецьку?

 - Певний час. Бо думали, що буде десь як у 2014 році. Що наші військові відіб’ють навалу. Ми волонтерили ще з 2014 року, наша техніка допомагала і військовим, і рятувальникам, коли вирували пожежі. Дуже вірили, що відібʼють швидко. Хоча всі навкруги казали, що цього разу війна повномасштабна, не треба засиджуватись, треба виїжджати. Проте ми думали побути якийсь час, хотілося ж врятувати й нашу спецтехніку. Але не вдалося, бо це було небезпечно через щільні обстріли. Ми не стали ризикувати. Через прильоти більша частина спецтехніки згоріла.

Проте з перших днів я допомагала в студії тим, хто залишався в місті та приходив по психологічну допомогу. А потім вже, коли почалися сильні обстріли, спускалися у підвали в старих районах, ми там живемо. Там я теж допомагала людям. Вже з березня не було можливості купити ліки навіть. А ще ж ковід тоді вирував. Тож у бомбосховищах дуже швидко почала розповсюджуватися інфекція. Всі почали хворіти, багато дітей. У перші дні березня приїжджали сімʼї з нових районів, де вже прилетіло в будинки. Люди стали приходити за допомогою. А в мене що було з собою – ефірні олії, гомеопатія та трави. Все, чим користувались у студії. Я підбирала методом фізіологічного тесту кожному лікування з того, що було. На щастя, вдалося допомогти тим, хто звертався, люди були вдячні.

12 березня під обстрілами чоловік зміг дістатися до гаражів, де стояла наша машина, підігнав її до підʼїзду, йому посікло руки та куртку, та ми виїхали до Дніпра. Далі вже чекати було неможливо. У нас двоє дітей та ще ж собаки й коти.

Анна Лічман зі своїм собакою
Анна Лічман зі своїм собакою

 - Але у Дніпрі ви не залишилися?

 - У Дніпрі знайти житло з тваринами вкрай важко й дуже дорого. Ми втратили увесь бізнес, тому шукали варіанти й знайшли в оренду будиночок на Київщині, де нас прийняли з усіма нашими тваринками.

Тут же, у Києві, я орендую невеличкий кабінет. Власну студію тут відкрити дорого, та й обладнання не вивезли.

 - Які послуги наразі пропонуєте? З чим до вас найчастіше звертаються?

 - Відновлення здоров’я та психоемоційного стану, тілесно-орієнтована терапія. Кінезіологічна корекція розрахована на роботу з м’язами, психікою, емоціями, енергією. Холістичний підхід до відновлення здоровʼя та покращення ефективності людини. Розбір та знаходження стратегій нової справи, трансформація психологічних блоків у нову якість життя. Така популярна зараз практика цвяхостояння та гіпнотична медитація, регресивний гіпноз.

Я навчаюся у найсучасніших топмайстрів і опановую все найефективніше, що може зробити людину сильною та успішнішою, допоможе знайти себе й реалізувати навіть в умовах війни та невизначеності. Мої клієнти після нашої роботи позбавляються тяжкої хвороби або йдуть на поправку, створюють свій бізнес, круті заходи відновлення, починають нову справу життя, знаходять нову професію, загублених рідних, допомагають іншим, народжують здорових дітей, виходять заміж та примножують свій дохід! Це моя гордість - кожний маленький успіх!

В основному жінки, які виїхали, переселенці зі всієї України та ті, хто зараз за межами країни й розпочинають нове життя - це мої клієнти.

Анна Лічман

Анна Лічман у роботі

 - А є клієнти, які з вами ще з минулого життя?

 - Ось я веду онлайн-групу з медитації й це в основному дівчата всі наші, Луганська та Донецька області. Ті, хто був у студії або ті, хто чув про нас. Коли я тільки виїхала, зверталися теж тільки наші. Людям треба було прийти до тями, оговтатись. Вже в Києві з’явилися нові клієнти.

 - А ви самі звертаєтеся по допомогу? Бо ваша робота пов’язана з емоціями, важким досвідом, часто – болем…

Звісно. Я продовжую навчатися. Підвищую професійний рівень в інституті на факультеті кризової психології. І проходжу супервізію. У мене також є найулюбленіша психотерапевтка - вона теж з Сєвєродонецька та зараз виїхала до Німеччини.

Анна Лічман

Анна Лічман 

 - Мрієте створити тут простір, як це було вдома?

 - Я планую зробити простір, місце не тільки для реабілітації, а й коло розвитку. Майстер-класи, медитація. Коли мені доставили котів, привезли й мої чаші, гонги, інструменти. Звісно, є мрія відкрити студію. Як буде можливість – зроблю це.

На це літо планую недорогі ретріти дівчатам, щоб можна було з’їздити перезавантажитися і відновити сили. Це будуть Буша та Карпати.

 - Є інформація, що з вашою студією?

 - Мені прислали фото ще восени. Вхід зламали. Техніку взяли та якісь дрібні речі. Зараз я не знаю, що там. У мою квартиру прилетіло, там все непридатне до життя. Техніка та ремонтна база частково спалені, частково розграбовані.

 - До вас звертаються і військові. На вашу думку, чи зможе країна розробити програму підтримки для них після війни? Бо вже зараз спостерігаються ситуації, коли люди не знають, як себе правильно з ними вести, як підтримати, що сказати…

 - Наразі перша леді Олена Зеленська вже почала готувати програми для психологічного відновлення. Але, на мою думку, всі ці європейські методи, що хочуть запровадити, вони не зовсім підходять до того стану людей, які насправді потребують допомоги. Наприклад, ті ж переселенці не йдуть до психологів, бо в них немає потрібного підходу до них. Я вважаю своєю місією цей підхід показати, бо я сама ВПО, людина, яка все втратила. Бачу, наскільки цей підхід до військових, переселенців не вірний у корені.

Треба застосовувати методи, спрямовані на цілісний підхід до роботи з травмою, ПТСР, техніки повинні бути тілесно-орієнтованими, щоб можна було розрядити тіло, вивільнити стрес, а потім вже робити щось з психікою, розмовляти, застосовувати психотерапію. Щоб це було усвідомлено. Реально військові дуже закриті. Біль проривається несвідомо у тому плані, що вони мають загострену справедливість до людей. У переселенців, які все втратили, теж так.

Потрібні сучасні технології роботи із тілом, психікою, біохімією стресових процесів. Бо буде війна всередині країни, якщо ми не звернемо на це уваги вже зараз і після перемоги. Військові дуже багато бачили, вони платять дуже високу ціну, щоб утримувати наше тут більш-менш спокійне життя.

Трохи погасити рефлекс виживання, ввести людину в стан відновлення та розвитку. Тому після війни буде дуже важко усім – і тим, хто тримав тил і перебував у ньому, заробляв, донатив, підтримував, і тим, хто повернеться з пекла.

На сеансах хлопці іноді не можуть говорити. Психіка як працює – ховає травму в тіло, щоб утримати систему в стані бий - біжи- захищайся. Людина тримається на оцьому кортизолі. Поки адреналін шарашить, вона на ногах. Як тільки трошки розслабити людину – все навалюється. Вони самі не можуть витримати. Перенавантаження на нервову систему величезне. І все, що накопичилося, виходить через некеровані панічні атаки чи агресію або накриває депресія.

 - Як вважаєте, психологія стане популярною та затребуваною у зв’язку з цим?

 - Психологія вже набуває популярності. А якщо за це візьмуться на державному рівні – буде ще більше затребуваною. Досвід війни дасть розуміння, як з цим всім впоратися. Головне, щоб це не було умовно, для галочки.

Я сподіваюся, що ми повернемося і будемо вибудовувати з цього всього досвіду щось цінне та важливе. Ціна велика. Ми будемо намагатися відповідати їй.

Анна Лічман

Анна Лічман 

 - Ви розглядаєте для себе повернення додому після перемоги?

 - Я про це думаю завжди. Це моя найголовніша медитація. Звісно, я буду повертатися. Роблю все для перемоги. Зараз я допомагаю хлопцям. Багато військових до мене звертається за психологічною допомогою. У мене є енергетичні методи захисту. Вони спрацьовували неодноразово, хлопці виходили з боїв живими, з найменшими ушкодженнями. Всі мої здібності направлені на усіляку допомогу.

Я повернусь. І буду відновлювати місто, як і після 2014-го року. Це моя основна мета.