Культура на Луганщині: що змінилося цього року

Культура на Луганщині: що змінилося цього року

Під час онлайн-конференції “Розвиток культури на Луганщині” керівники закладів культури розповіли громадськості та журналістам про роботу у 2020 році. Які виклики постали перед працівниками культури через пандемію COVID, та як їх долали, поділилися планами на 2021 рік.

“Це така болюча проблема, бо насправді стільки років ніхто не займався практично не ремонтами, ні взагалі будівництвом закладів культури, але ми бачимо за останні п'ять років виконання ремонтних робіт в закладах культури, і цей рік не став виключенням”, - зазначила Аліна Адамчук, начальниця Управління культури, національностей, релігій та туризму Луганської обласної державної адміністрації.

КІЛЬКІСТЬ ТА СТАН ЗАКЛАДІВ КУЛЬТУРИ В ОБЛАСТІ

Усього в області налічується 687 закладів культури. В області працює 327 публічних бібліотек, 302 клубні установи, 30 шкіл естетичного виховання (1 додалась цього року), 13 музеїв і 3 філії, 4 кінотеатри, 2 парки, 2 обласні театри, 2 обласні методичні центри, філармонія та Коледж культури і мистецтв.
Цього річ було виконано капітальні ремонти у 25 закладах культури на загальну суму більш 11 млн грн. Це Міловський, Попаснянський та Кремінський будинки культури, та в маленьких сільських будинках культури, та виконані поточні ремонти у 132 закладах культури. У 162 закладах культури поліпшено матеріально-технічну базу на суму більш 11 млн грн. Цього року майже на 2 млн грн було залучено для виконання ремонтів і укріплення матеріально-технічної бази завдяки участі у грантових проєктах та програмах.
10 проєктів із ремонту закладів подано на конкурс Державного фонду регіонального розвитку. “Результатів конкурсу поки немає, але сподіваємось, що наші проєкти стануть переможцями”, - поділилася Аліна Адамчук.

СПІВПРАЦЯ З ГРОМАДСЬКІСТЮ

Лариса Железовська, директорка Луганського обласного центру навчально-методичної роботи, культурних ініціатив і кіномистецтва, розповіла про організацію хакатону “Банк креативних ідей”. Цей захід було створено для публічного обговорення мешканцями нашої області різноманітних ідей, проєктів, в яких є потреба на кожній території. Ідея хакатону була реалізована в Сватовому, Рубіжному та Біловодську. “Взяти участь у хакатоні ми запрошували активних мешканців територій. Це були представники освіти, культури, громадських організацій, активна молодь - розповіла Лариса Железовська, - Ідея спрацювала. Хакатон виявився доволі конструктивним. Тільки в Біловодську учасниками хакатону було запропоновано більш, ніж 30 різноманітних ідей, і виявилося бажання розвивати Біловодщину як туристично привабливий регіон”. Через організацію хакатону ми виявили, що існує потреба розвивати туристичний напрямок через проведення локальних фестивалів, подій, що можуть стати з часом брендом Луганщини. Тому, враховуючи проведену роботу, ми дійшли до висновку, що наступного року проведення хакатону продовжимо і на інших територіях нашої області”.

АМАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

В області, за даними ЛОДА, діє 1746 клубних формувань, в яких займається більше 20 тисяч жителів області. Порівняно з 2019 роком кількість клубних формувань збільшилась на 96 одиниць. “Мабуть, пандемія, це сидіння вдома, психологічні навантаження навпаки до нас штовхають людей, для того, щоб вони відволікалися, займалися творчістю, і збільшували свій загальний рівень”, - прокоментувала Аліна Адамчук. З метою активізації та удосконалення діяльності любительських об'єднань та клубів за інтересами, цього року Луганським обласним центром народної творчості впроваджено конкурс української гри та іграшки, в якому взяли участь більш 500 учасників.

КУЛЬТУРА ОНЛАЙН

- Луганський обласний центр народної творчості онлайн-конкурси, майстер-класи. Щоб дізнатися про заходи та взяти участь, можна доєднатися до сторінки закладу, а майтер-класи можна подивитися на Youtube-каналі центру.
- Обласний драмтеатр під час карантину розпочав відеопроект “80 сезонів”, присвячений історії театру.
- Луганська обласна філармонія проводить онлайн концерти, майстер-класи. Вийшов онлайн-проект з академічним симфонічним оркестром Чернівецької філармонії, з Куртом Шмидтом записали твір онлайн. Це був Сєвєродонецьк-Чернівці-Відень. Ознайомитися з проєктами можна на сторінці філармонії у Facebook, а також на Youtube-каналі організації
- Луганська обласна універсальна наукова бібліотека підготовила проєкт інформаційно-аналітичного хабу, де можна буде спілкуватися онлайн з жителями різних країн. Один з проектів, який вдало реалізували бібліотекарі — Тиха вечірка. Захід тепер організовується онлайн. Долучитися до проєктів можна на сторінці обласної бібліотеки.
- Луганський обласний краєзнавчий музей започаткував онлайн-проєкти “Історія через об'єктив”, “Цікавинки нашого фондосховища”, “Краєзнавчий альманах”. Ознайомитися з проєктами можна на сторінці музею

НОВИЙ НАПРЯМОК — ВНУТРІШНІЙ ТУРИЗМ

Аліна Адамчук звернула увагу учасників конференції на новий напрямок — розвиток внутрішнього туризму: “Хотілось би звернутися до всіх небайдужих людей долучитись до нашої роботи щодо розвитку внутрішнього туризму, з виявлення таких цікавих об'єктів, які можуть і не бути об'єктами охорони культурної спадщини, але вони можуть бути цікавими, туристично привабливими. Ми цю роботу зараз намагаємось активізувати, і, на щастя, ви бачите, скільки доріг в цьому році відремонтовано, і це буде сприяти розвитку туризму. Всіх запрошую до цієї роботи, будемо раді вашим ідеям і вашим порадам в цьому питанні”.

ОРГАНІЗАЦІЇ КУЛЬТУРИ — ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

Аліна Адамчук відповіла на запитання журналістів щодо обласних закладів культури, які було переміщено з окупованої території, як вони пристосувалися до нових умов: “Якщо казати про театр, то він такий сучасний, красивий, оснащений. Єдине, що театр це не тільки фойє і театральне приміщення, а це і приміщення, в яких виготовляється та зберігається обладнання, реквізит, костюми. Такого приміщення у нас немає, в цьому є потреба. Але театр знаходиться, мабуть, в найкращих умовах. Що стосується філармонії, вона зараз проводить свою концертну діяльність в нашому обласному закладі - Коледжі культури і мистецтв. І, звичайно, це не дуже гарна ситуація, тому що ми можемо заважати навчальному процесу. Що стосується нашої бібліотеки, то це взагалі болюча проблема. Якщо ви чули, яку велику діяльність проводять працівники нашої бібліотеки, але вони знаходяться в приміщенні, яке дозволяє розміститися тільки працівникам, не те щоб розміщувати книжкові фонди та проводити заходи, орендоване приміщення замале. На наш обласний краєзнавчий музей ми подаємо проект, щоб цю будівлю було відремонтовано. У нас є вже проектно-кошторисна документація. Ми кожного року подаємо в різні програми і сподіваємось таки, що ми станемо переможцями. Цей рік не виключенням. Ми теж подавали на участь у конкурсах, грантах. Сподіваємось що ми зможемо відремонтувати. І два методичних центри, які сьогодні презентували свою роботу, теж знаходяться в орендованих приміщеннях, але хоча б цих приміщень достатньо. Така ситуація з нашими організаціями-переселенцями, але це зовсім не заважає нам працювати, як-то кажучи, на повну. Але дуже сподіваємося, що ситуація буде змінена. Хоча би невеликими кроками, хотілось би покращити умови, в яких знаходяться наші обласні заклади”.

На запитання журналістів щодо Палацу культури хіміків у Сєвєродонецьку, який зараз стоїть не задіяний, чи велись переговори щодо його оренди або придбання для закладів культури, Аліна Олексіївна розповіла, що переговори проводились: “Звичайно, якщо ви пам'ятаєте, минулого року влітку, навіть, було виставлено на продаж цю будівлю, але торги були зірвані. Це приватна власність, і поки що це питання не може бути вирішено”.

ДОПОМОГА МІЖНАРОДНИКІВ

Міжнародні організації допомагають розвитку культури навчанням, поїздками з обміну досвідом, грантовими проектами, аналітично. У жовтні-листопаді цього року було проведено Аналізом культурних політик Луганщини і Донеччини, з яким ознайомив учасників заходу Андрій Жидков, радник Консультативної ради радників Програми ООН із відновлення та розбудови миру.

З виступами учасників можна ознайомитись у відео

Захід проведено в межах проекту “СІТІ-ХАБ: платформа діалогу громади та влади”, що підтримується Програмою ООН із відновлення та розбудови миру.