«Я з вами, всім серцем я з вами!»
У ці січневі дні в Україні, а особливо на Донбасі, відзначають 110-річчя від дня народження ніжного лірика, «українського солов’я», нашого земляка Володимира Миколайовича Сосюри.
Хоча народився він у Дебальцевому, та батьківщиною вважав «рідну Третю Роту» і те «Лисиче над Дінцем», де пройшли дитячі роки, тут зустрів юначу любов і почав писати вірші. Тож традиційно на сосюрівські дні у Лисичанськ приїжджають гості.
Цього разу теж прибула чимала делегація літераторів, науковців, викладачів з Києва і Луганська. Серед них був син поета Володимир Сосюра, відомий літературознавець Сергій Гальченко, директор Східної філії Інституту літератури Олександр Галич, керівник Луганської обласної організації Національної спілки письменників України Андрій Медведенко та інші.
Два дні 9 та 10 січня гості провели в Лисичанську, де відвідали меморіальний музей Володимира Сосюри, побували на могилі матері поета, взяли участь у відкритті меморіальної дошки біля управління ЗАТ «Лисичанська сода». Саме тут на колишній «Донсоді» розпочався трудовий шлях одинадцятирічного «Володьки» і саме звідси у складі повстанської робітничої дружини пішов він «у революцію». Гості побували і в Лисичанському краєзнавчому музеї, де відкрилася експозиція «Володимир Сосюра – співець України, син Донбасу, слава і гордість наша». А ще відбулися наукова конференція і безкінечні зустрічі з земляками поета.
Цікавим та символічним було завершення святкування. У Лисичанській міській бібліотеці пройшла зустріч гостей з членами літературних об’єднань: лисичанського «Истока», рубіжанської «Радуги» та сєвєродонецького «Обрію» ім. В. Стуса.
Творчій делегації нашого міста було приємно дізнатися, що син поета добре знав Йосипа Курлата ще за часів, коли вони разом працювали в Донецьку в газеті «Комсомолец Донбасса». Він розповів присутнім цікаві, невідомі широкому загалу деталі з життя Сосюри та його сім’ї.
Науковці розповіли про нові, знайдені в архівах матеріали, нові публікації творів поета, відповіли на запитання слухачів. Краєзнавець, автор книги «Сєвєродонецьк літературний» Сергій Каленюк передав співробітнику Інституту літератури Сергію Гальченку ксерокопію газети «Комуністичний шлях» за 1967 рік, в якій було надруковано уривок вірша Володимира Сосюри. Написаний він у 1947 році під час будівництва Лисхімкомбінату. Для вченого-сосюрознавця цей вірш виявився невідомим і він пообіцяв пошукати в архівах і надіслати повний текст твору.
Учасники зустрічі вирішили звернутися до міської влади Лисичанська з пропозицією про присвоєння міській бібліотеці імені Сосюри.
Далі члени літоб’єднань познайомили присутніх із своєю творчістю, похвалилися здобутками і вручили на згадку альманахи та збірочки. На завершення син поета зізнався: якщо і сьогодні люди пишуть і читають поезію, значить, життя Володимира Сосюри не було даремним.
Зустрічі з нагоди святкування річниці українського поета-лірика довели, що в серцях його земляків і досі живуть рядки:
Шахтарський посьолок на Білій Горі,
Під нею заводу встають димарі
І хмари торкають верхами.
За ними Лисиче садами буя
Й шумить Третя Рота – домівка моя…
Я з вами, всім серцем я з вами!
С. ПЕТРЕНКО