Розвиток підприємництва більшості країн забезпечив швидкий економічний ріст, а населенню - високий рівень добробуту. Так, саме підприємництво заклало фундамент процвітання США в 18-19 сторіччі. Статистика показує, що країни, які мають найвищу активність підприємництва, характеризуються низькими показниками безробіття.
Важливою складовою суспільних перетворень в Україні є формування цивілізованих, взаємовигідних відносин між органами місцевої влади, бізнесом і громадськими організаціями. Це питання для нашої країни нове, оскільки фактично виникло наприкінці 90-х років у результаті важливих змін, які відбулися в житті українського суспільства. Модель номенклатурного капіталізму, що склалася в Україні в середині 90-х, вже входить у завершальну стадію свого розвитку, і сьогодні стали частіше говорити про «європейський вибір», «європейські стандарти». Це є внутрішньою потребою українського суспільства, а не просто комусь вигідною ідеологією. Старі, віджилі стандарти громадського життя повинні бути змінені. І навряд чи є сенс створювати щось нове, тому що європейські стандарти життя вже апробовані й досягли своєї ефективності. Хоча вони для нас і складні, але їх можна реалізувати, якщо прикласти зусилля й бажання. У Європі відпрацьовані й відповідні стандарти, й нормативи, які стосуються формування й функціонування третього сектора - недержавних громадських організацій бізнесу. Їх діяльність обговорювали на конференції „Участь представників бізнесу в демократичних перетвореннях на місцевому рівні”.
Обласна конференція за участю представників бізнесу, влади та громадських організацій, що була організована бізнес-клубом «Європейський вибір», проходила в Сєвєродонецьку в рамках проекту „Участь представників бізнесу в демократичних процесах на місцевому рівні”. Підприємці та представники громадських організацій бізнесу зібралися з метою підбити підсумки розвитку бізнесу в різних регіонах України, проаналізувати їх та поділитися досвідом. „Спілкування на такому рівні - це і урок партнерства, відкритості для взаємин, - звернула увагу Галина Трякіна, керівник проекту, керуючий обласним бізнес-клубом „Європейський вибір”, - це обмін досвідом та майданчик для дискусій”.
З вітальним словом до учасників конференції виступив перший заступник міського голови Олексій Лисак: „Пріоритетним напрямком у діяльності Сєвєродонецкої міської ради є сприяння розвитку малого підприємництва. Сьогодні малий бізнес активно проявляє себе в різних сферах, відіграє важливу роль у розвитку нашого міста, що дозволяє створювати нові робочі місця, наповнювати міський і державний бюджети, забезпечувати населення різноманітними товарами й послугами.”
В нашому місті щорічно разом з підприємцями міста розробляються, затверджуються й контролюються програми розвитку й підтримки підприємництва.
На сьогодні мале підприємництво Сєвєродонецька представлене малими підприємствами, кількість яких становить близько 1000 одиниць. В цих структурах зайнято 13100 працівників, з них працює на підприємствах - 5200 осіб; 5640 - є платниками податків з фізичних осіб; 2260 – така кількість працівників, найманих СПД - фізичними особами. За рахунок суб'єктів малого бізнесу в першому кварталі 2008 року створено 636 робочих місць.
У міський бюджет в першому кварталі поточного року від суб'єктів малого бізнесу надійшло 3420,9 тис.грн., з них: від фізичних осіб-підприємців - 2196,6 тис.грн; від юридичних осіб - 1224,3 тис.грн.
Рівень середньої заробітної плати в малому підприємництві щорічно підвищується. Протягом 2007 року розмір середньої заробітної плати виріс на 17,2% і склав 650,1 грн.
Ведеться реєстр вільних приміщень, що постійно поновлюється. За перший квартал поточного року передано в оренду нежитлові приміщення загальною площею 16694 м2; передано у власність шляхом продажу приміщень площею 785 м2.
В 2007 році створено офіційний сайт Сєвєродонецької міської ради. У розділі “Економіка” представлено рубрики “Підприємництво” й «Регуляторна політика», у яких розміщується інформація стосовно регуляторної політики, підприємництва, нормативно-законодавчої бази.
У приміщенні міської ради продовжують свою роботу громадська приймальня й „гаряча лінія”, де підприємці міста можуть отримати безкоштовну юридичну консультацію й вирішити ряд інших питань.
„Сьогодні перед нами стоять нові завдання, - відзначив Олексій Лисак. – Це вироблення комплексної концепції взаємодії влади, бізнесу й громадських організацій, яке дозволить вирішити питання наявності загальних місць у підходах; та сформувати систему «стратегія, принципи, елементи, механізми взаємодії», що має важливе як теоретичне, так і практичне значення.”
Олексій Іванович зупинився на розвитку соціально партнерства. Стратегія взаємодії бізнесу, влади й громадських організацій повинна носити взаємовигідний характер для всіх учасників. Можна виділити три основні сфери соціального партнерства: розвиток влади (стратегічне планування, бюджет, антикризові програми, кадрова політика й ін.); розвиток підприємств (продукція, персонал, інвестиції, стабільність й ін.); розвиток місцевих співтовариств (інфраструктура, соціальна сфера, екологія тощо). Під соціальним партнерством розуміється оптимально організована на взаємовигідних умовах й ефективній моделі взаємодія органів державної влади регіону, регіонального бізнесу й громадських організацій з метою створення умов для розвитку регіонального співтовариства. Основними критеріями такої співпраці є поліпшення якості життя населення, економічне зростання й екологічне благополуччя. При цьому девіз соціального партнерства звучить так: «Вигідно кожному - вигідно всім».
Цікаві факти на конференції виклав у своїй доповіді Олексій Кубарь, голова громадської організації „Агенція сталого розвитку регіону”. Робоча група за його участю проводила опитування підприємців з метою оцінки можливостей підприємств та організацій відстоювати свої інтереси на місцевому та регіональному рівнях. За його даними, підприємці поки не дуже довіряють громадським бізнес-асоціаціям. На Луганщині їм довіряють лише 13% ( у Сєвєродонецьку трохи більше - 16%). А от на запитання, чи можливо впливати на рішення органів влади, 45%, підприємців відповіли – так.
Експерт з поліпшення середовища Ганна Борова звернула увагу на дійові механізми участі бізнесу та влади в демократичних перетвореннях на місцевому рівні.
Проблеми законодавства поки заважають у розвитку бізнесу - підкреслив у своєму виступі Юрій Кушнір, керівник громадської організації підприємців Алчевська.
Підвищення якості життя населення регіону. Значимість цієї мети обумовлена її першорядною важливістю для економічного, соціального, політичного й духовного розвитку, для росту конкурентноздатності регіону. Пріоритетні напрямки поліпшення якості життя включають: зростання реальних розташовуваних грошових доходів населення, забезпечення умов для повної й продуктивної зайнятості, гарантії соціального захисту населення, розвиток соціальної інфраструктури.
У регіоні можуть бути використані різні механізми соціального партнерства. Наприклад, органи виконавчої влади регіону визнають і використають програмно-цільовий метод як головний механізм реалізації соціального партнерства. А також інструменти й технології приватно-державного партнерства: концесії, лізинг, оренда, державно-приватні контракти тощо.
Одним з важливих моментів партнерства є участь у керуванні, включаючи спільну розробку сторонами законопроектів, цільових програм, документів і рішень із питань соціального партнерства, участь бізнесу й некомерційних організацій у спостережливих, координаційних, експертних радах при адміністрації, здійснення консультаційних послуг з удосконалювання керування розвитком території.
Сергій Давидов, голова правління ради підприємців Луганська, запропонував ввести до виконкомів представників бізнес-структур. Так, при Сєвєродонецькій міській раді створено ряд комісій, до складу яких входять представники влади, бізнесу й громадськості. У Координаційній раді з питань регуляторної політики 57% членів ради становлять представники бізнесу й громадськості.
Яскравим прикладом партнерства на території Сєвєродонецька може служити Стратегія розвитку міста на 2007-2011 роки. Для її розробки були створені спільні робочі групи. Складовими частинами цього документа є „Стратегія розвитку міста, громади й бізнесу”.
„Головна мета на сьогодні, – підвела Галина Трякіна, – активізувати роботу громадських організацій бізнеса. Таким чином, комплексний підхід до взаємодії влади, бізнесу й громадських організацій дозволяє, з одного боку, створити системну модель партнерства, закріпити її основні цілі, принципи й методи організації, визначитися, нарешті, зі сферами застосування й основних механізмів. З другого боку, дозволяє впорядкувати теоретичний досвід і практичну базу, що існує в цей час, систематизувати й застосувати кращі наробітки по кожному з підходів до взаємодії бізнесу, влади й громадських організацій”.