В міському палаці культури відбулася презентація книги „Мої видатні земляки”. До книги увійшли найкращі роботи учасників Обласного однойменного конкурсу учнів 10-11 класів загальноосвітніх закладів Луганської області. Учасники конкурсу виявили небайдужість до історії рідного краю, до долі своїх земляків. Роботи проілюстровано краєзнавчим матеріалом, сімейними реліквіями.
Твори чотирнадцяти старшокласників з нашого міста прикрасили сторінки нового видання. Героями їх оповідань стали переважно сєвєродончани.
Герою Великої Вітчизняної війни Василю Федоренко присвятила свій твір Юлія Чучман. „Я вважаю, що ми, українці, - пише в своїй роботі Юля, - повинні знати подвиг таких, як Василь Михайлович. І ми не маємо права на слабкість, на малодушшя, навіть у найскладніших ситуаціях”.
Учениця дванадцятої школи Юля Гречишкіна розповіла про заслужену вчительку УРСР Марію Парфенівну Усову: „Для дітей вона була наставником, першим дорослим другом, якому можна довірити таємницю”.
„Директора (спортивної) школи, тренера і наставника, Вихователя з великої літери цінують і поважають не лише колеги, вихованці, а й всі жителі Сєвєродонецька, бо він не лише передає свої професійні знання й майстерність молодому поколінню, а й посідає активну громадську позицію – три останніх скликання очолює постійну комісію з культури, фізичної культури й спорту як депутат міської ради, - пише у своєму творі Антон Литвинов про Володимира Ханювченко, - Володимир Іванович завжди творчо підходить до вдосконалення тренувальних процесів, застосовуючи нові форми й методи роботи.”
Дуже поетичні вийшли твори учнів, які були присвячені поетові та вчителю Віктору Козодоєву і поетесі Наталії Кулаковій, а також про Йосипу Курлату, поету та засновнику фестивалю „Джерельце”.
Написали діти і про сєвєродонецьких майстрів - художника Бориса Романова та рукодільницю Валентину Білянську.
Діяльність ветерана труда, нагородженого двома орденами „Знак Пошани” та трьома орденами Трудового Червоного Прапора Геннадія Івановича Вілєсова надихнула ученицю Наталію Свірську на написання твору „Перший генеральний”. „...маючи за приклад життя Геннадія Івановича Вілєсова, я теж досягну своєї мрії – стану гідною людиною для рідного міста, свого народу”.
Згадали у своїх роботах про нашого земляка, талановитого спеціаліста та винахідника Цезаря Йосиповича Шумляковського: „Він ніколи не був байдужим і до проблем робітників, займався благодійністю: допомагав школі – інтернату, середнім загальноосвітнім школам, товариству інвалідів „Надія”, поодиноким людям, що вимагали на допомогу”.
Героєм її твору учениці першої школи Марини Іванової міський голова Володимир Омелянович Грицишин, якому довіряють цю високу посаду сєвєродончани четвертий термін поспіль. „Керівник сучасний із сучасним мисленням, - пише про нього Марина, - Володимир Омелянович не визнає безвихідних ситуацій, вважає, що запорукою успіху є активна співпраця міської влади з керівництвом підприємств різної форми власності, а також виховання активної життєвої позиції в кожного жителя міста.” У своїй розповіді дівчинка звертає увагу на ті якості Володимира Омеляновича, які подобаються і їй самій: в особистому житті щирий, порядний, надійний. Він – активний спортивний вболівальник, неодноразово сам брав участь у грі в футбол під час святкування міста. Знає і поважає давню філософію. Життєве кредо Володимира Омеляновича: „Ми працюємо разом, сєвєродончани, і маємо результат!”.
Ось так сєвєродонецькі школярі пишаються своїм містом і своїми земляками та беруть з них приклад аби стати гідними послідовниками своїх батьків.