“Ми повинні пам’ятати свою історію” – під таким лейтмотивом підприємства різних форм власності будували в Сєвєродонецьку каплицю пам’яті жертв Голодомору в Україні1932-1933 років. Під ним відбулося і її освячення.
На освячення каплиці, віддаючи дань пам’яті тим, чиє життя забрав Голодомор 1932-1933 років, прибули голова Луганської обласної державної адміністрації Олександр Антіпов, міський голова Сєвєродонецька Володимир Грицишин, голова Правління ЗАТ “Сєвєродонецьке об’єднання Азот” Валентин Казаков, преосвященнейший єпископ Сєвєродонецько-Старобільської єпархії Агапіт, духовенство та мешканці Сєвєродонецька.
Великі біди, як і великі перемоги, назавжди залишаються в пам’яті народу, відзначив Олександр Миколайович Антіпов. Він також сказав, що 75 років тому благодатна українська земля була сповнена болю. Не було жодної людини, яка б не плакала за втратою від голоду доньки або матері, батька або сина, брата або сестри, дружини або чоловіка... Генетична пам’ять сєвєродончан не дозволяє їм забути цю велику трагедію в Україні.
Міський голова Володимир Грицишин підкреслив, що в роки Голодомору знищувалися українці – свідомо, цілеспрямовано. “Наше завдання – розповісти правду про це дітям і внукам та зробити все, щоб таке не повторилося в майбутньому.” Нація, яка не пам’ятає своєї історії, - приречена, впевнений Володимир Омелянович.
Сєвєродонецьк – місто молоде, в роки Голодомору 1932-1933 років його ще не було, але тут шанують минуле, відзначила учениця багатопрофільного ліцею Ольга Петрухіна, яка визнана переможцем Всеукраїнського конкурсу “Голодомор 1932-1933 років. Україна пам’ятає”. Готуючи роботу на конкурс, дівчина вивчала причини Голодомору на Луганщині. Обширність проблеми уразила її.
Преосвященнейший Агапіт освятив каплицю.
Отже, сєвєродончани мають змогу прийти до каплиці і запалити тут свічку, помолитися за невинно загублене від Голодомору життя українців.
