Підвищується добробут

Гості нашого міста нерідко відзначають, що є у Сєвєродонецька якась ізюминка, що йому притаманна особлива аура. Мовляв, і люди тут привітніші, і жінки красивіші, і саме місто красиве, комфортне. Це так. А ще міська влада працює над тим, щоб сєвєродончани не тільки мали гідне сьогодення, а й впевнено дивилися в майбутнє.

Скажімо, багато робиться для того, щоб городяни не панікували перед галопуючою інфляцією. За травень середній розмір номінальної заробітної плати штатних працівників становив 1916 гривень, що значно перевищує встановлені державні соціальні стандарти. Наприклад, це у 3,7 рази більше, ніж рівень мінімальної заробітної плати, у три рази перебільшує прожитковий мінімум для працездатної особи.

За даними міського управління статистики, у порівнянні з квітнем травнева середня заробітна плата у Сєвєродонецьку збільшилась на 11,6 відсотка, а у порівнянні з травнем минулого року – на 49,3 відсотка. Зараз заробітна плата по нашому місту майже на 10 відсотків більше, ніж в цілому по Луганщині.

У промисловості середня зарплата ще вище. Напередодні Нового року мер Володимир Грицишин впевнено говорив, що в 2008 році заробітна плата у промисловості Сєвєродонецька буде на рівні двох тисяч гривень, а до кінця року вийде на рівень 2,5 тисячі. Ці цифри не були випадковими, міський голова зустрівся з керівниками багатьох підприємств, звернувшись до них з проханням приділяти увагу перш за все зростанню зарплати в колективах. Адже це не тільки підвищить достаток працівників, але й поповнить міський бюджет за рахунок збільшення надходжень прибуткового податку до доходної частини .

І ось результат. Вже протягом трьох місяців зарплата у промисловості перевищує дві тисячі гривень, у травні вона була 2437 гривень. План доходної частини міського бюджету перевиконано і на сесії міської ради, яка відбудеться днями, депутати виділять додаткові асигнування на ремонт покрівлі, для лікувальних закладів та на інші невідкладні потреби міста. “Я вдячний керівникам всіх підприємств, - зазначає міський голова Володимир Грицишин. – Це люди, які мають громадянську позицію, почуття відповідальності перед своїми колективами, перед містом.”