Про символи комуністичного Донбасу

Донбас без Леніна і більшовиків-ленінців не уявити. А без них це вже буде інший Донбас. Та й після ЛНР/ДНР Донбас не може лишатися таким, яким він був. Має відбутися очищення, мають відбутися зміни. І зміни у всьому, в інфраструктурі, промисловості, екології, свідомості, пам᾽яті, навіть історія має стати іншою, не проімперські міфологізованою. Та навіть люди поміняються. Вони вже помінялися, бо багато виїхало і назавжди. А ті, хто лишилися, впевнений, теж стали іншими.

І зміни почалися.
Прийнятим Верховною Радою законом про заборону комуністичної символіки місцева влада зобов'язана перейменувати області, райони, міста, села, вулиці та інші об'єкти топоніміки, які мають радянські назви. Про це свідчить текст прийнятого законопроекту.

Так, серед символіки, яка потрапила під заборону, виявилися "назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, в яких використані імена або псевдоніми осіб, які займали керівні посади у комуністичній партії, починаючи з посад секретаря районного комітету і вище, вищих органах влади і управління СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, назви СРСР, УРСР, інших союзних або автономних радянських республік і похідні від них, а також назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницею Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 р, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, боротьбою проти учасників боротьби за незалежність України в ХХ столітті".

Перейменування місцева влада повинні провести протягом шести місяців з дня набрання законом чинності. Якщо вони цього в строк не зроблять, перейменування здійснить Кабмін своїми постановами.

Сєверодонецьку у цьому значенні пощастило. Наш далекоглядний колишній міський голова Володимир Грицишин у великій мірі цю роботу провів, лишилося небагато. Ми вже встигли й забути про вулиці Свердлова чи Калініна. Але настала пора думати над назвою вулиці Леніна, можливо і над проспектом Радянським та однойменною площею, та ще кілька. Хоча, при бажанні містян, формально є причина і лишити Радянські, бо міська рада лишається, і знаходиться на цій площі і проспекті. Та й Верховна Рада існує. Може, це в честь її названа площа?

Гірше доведеться лисичанам. Та не те слово – гірше. Зовсім погано, бо у них таких вулиць тьма-тьмуща. І ще довго лисичанам доведеться звикати до нових назв вулиць. У Лисичанську є не лише вулиця Леніна, а й проспект. А більшовиків-ленінців та міжнародних революціонерів і революціонерок майже на весь алфавіт вистачить, принаймні від А до Ч, до Я не дотягнули: Артема, Баумана, Воровського, Гайового, Дзержинського… Та на багатьох буквах і ао дві-три назви треба міняти.

А ще Чекістів, ОГПУ, 25 років РКП(б), 39 років Жовтня, 40 років Жовтня, 50 років Жовтня, Жовтнева, квартал Жовтневої Революції, провулок Жовтневий. Або як вам вулиця МЮД? Хтось ще пам᾽ятає, що це за організація така – Молодежное юношеское движение.

Не набагато легше буде й рубіжанам звикати до нових назв. У них теж Артемів, Будьонних, Воровських, Дзержинских та інших подібних Леніних-Іллічів чимало. Але звісно, менше, ніж у Лисичанську. А таких одіозних страшних і смішних як Чекістів. ГГПУ, 39 років Жовтня або МЮД, напевно десь ще знайти важко.

Відчуваю, що процес буде не простий. Не обійдеться й без того, щоб перегнути палицю. Варто підійти до справи перейменування спокійно, розсудливо, зважено, з точки зору вічності, а не злободення й інтересів лише сьогоднішнього дня.

А громадські організації вже можуть починати подавати пропозиції і обговорювати їх.