Сєвєродонецька б'юті-майстриня про свій шлях, апатію та відкриття студії з нуля

Наше видання продовжує розповідати історії сєвєродончан, які через країну-агресора залишилися просто неба й відбудовують своє життя з нуля, цеглинка за цеглинкою.

Кожен з цих людей пройшов своє власне «пекло»: хтось не став опускати рук і швидко пристосувався до нових реалій, а хтось зневірився і досі намагається зібрати себе по частинках. Але, попри різні реакції, думки та світосприйняття, у всіх цих людей є спільне – нестерпний сум за домом і мрія – почути заповітні два слова: «Сєвєродонецьк звільнений».

Своєю історією втрат та здобутків з «Сєвєродонецьк онлайн» поділилася майстер перманентного макіяжу Наталія Середа. Ще донедавна жінка успішно працювала та розвивала б’юті-бізнес у рідному місці, але повномасштабна війна влаштувала свою школу «виживання»...

Весь час мріяла реалізуватися у сфері краси

Сєвєродончанка Наталія Середа працювала інженером-проєктувальником в одному з місцевих інститутів. Дружній колектив, приємна атмосфера, зручний графік, все було добре, але... Наталія весь час мріяла реалізувати себе у сфері краси. І реалізувала. У 2017 році змінила вектор свого життя – пройшла навчання за напрямком «перманентний макіяж». Відтоді її діяльність закрутилася у б'юті-сфері. За словами жінки, принаймні двічі на рік вона підвищувала кваліфікацію у кращих майстрів України та Європи, брала участь у багатьох чемпіонатах України, де виборювала призові місця.

Наталія Середа

«Отримуючи паралельно медичну освіту, я вирішила не зупинятися на досягнутому – відкрила кабінет, де були два найсучасніші, на той час, апарати для лазерної епіляції та видалення тату, – розповідає Наталія. – Здавалося, що все іде добре та за планом, аж поки війська божевільного сусіда не прийшли в наше місто. Ці потвори знищили наш чудовий Івонін - парк разом з усіма кабінетами та обладнанням...».

«Їхали в нікуди, просто якомога далі від цього жаху»

Повномасштабна війна застала Наталію в іншій країні. Але, як зазначає жінка, переживань від того не стало менше.

«Через проблеми авіаперевізника я дуже довго не могла повернутися в Україну. Весь цей час моя родина залишалася в Сєвєродонецьку. Особисто для мене це були найтяжчі часи, які навіть не хочеться згадувати», – говорить Наталія.

Повернутися в рідну країну сєвєродончанка змогла лише в середині березня.

Наталія розповідає, що район, де розташований їхній будинок, чи не з першого дня масово обстрілювався. День за днем ситуація ставала напруженішою, почастішали прильоти, а сподівань, що все це закінчиться найближчим часом, вже не залишалося. Тож рідні ухвалили рішення евакуюватися з міста.

«Їхали в нікуди, просто якомога далі від цього жаху. Дуже дякуємо нашим друзям, які також, виїжджаючи в нікуди, зупинились в Вінниці та запросили нас до себе», – говорить співрозмовниця «Сєвєродонецьк онлайн».

Там і вирішили перечекати. Жінка каже, що на той момент, попри побачені обстріли, все ж таки мали надію, що невдовзі повернуться додому. Однак, ця мрія не здійснилася і сьогодні.

Під кожного клієнта орендувала погодинно кабінет

«Вінниця – чудове місто, але та апатія, яка захопила мене в той час, була така величезна. Впевнена, що ці відчуття, на жаль, знайомі більшості українців, – ділиться Наталія. – Лють, страх, ненависть та повна безвихідь. Здавалося, що майбутнього вже немає, а все життя залишилося в окупованому та зруйнованому Сєвєродонецьку».

У повітрі вітали, як і в кожній вимушено переміщеній родині, питання – що робити далі, куди їхати?

Наталія зазначає, що категорично відмовлялася виїжджати з України, адже не хотіла залишати чоловіка. Так і опинилися в столиці – де, за словами жінки, здавалося, більше відчуття захищеності та можливостей для нового життя.

«Деякий час роботи не було зовсім, тому під кожного клієнта орендувала погодинно кабінет. Зняти на більш тривалий термін можливості не було», – зізнається Наталія.

Наталія Середа в роботі

Робота і довіра клієнток дали сили рухатися далі

Але трохи згодом все змінилося: на процедури почали записуватися нові дівчата та й клієнтки з рідного міста відшукали улюбленого майстра.

«Яке ж це величезне задоволення зустрічати рідні обличчя та мати можливість спілкування у такому великому місті», – говорить жінка.

Сєвєродончанка вирішила орендувати кабінет і знову відкривати власну студію.

Наталія Середа в роботі

«Опанувати себе допомогли посмішки, спілкування, робота, а також довіра моїх дівчат. Я зрозуміла, що треба займатися своєю справою, просто починати з нуля», – ділиться Наталія.

Жінка розповідає, що було досить важко знайте те саме місце – комфортне, світле та просторе.

Але все ж реалізувала свій задум. І сьогодні попри всі труднощі продовжує жити та розвиватися у своїй сфері.

«Оскільки було вдосталь вільного часу, гріх було не скористатися шансом і не опанувати нові професії, – розповідає Наталія. - І я вирішила вивчити нові для себе процедури косметології: мезотерапію обличчя та волосся, біоревіталізацію, ботулінотерапію, контурну пластику губ та інші ін'єкції краси".