“Комфорт Оптика”: з Сєвєродонецька у Київ. Як подружжя сєвєродончан відновило справу життя у столиці

Сєвєродончани Олена та Ігор Дрокіни ледь не все подружнє життя, а це понад 30 років, забезпечували містян окулярами й лінзами. Перед повномасштабним вторгненням вони мали дві оптики у Сєвєродонецьку, стале життя та гарну репутацію. У лютому 2022 року, як і більшості сєвєродончан, їм довелося все залишити. Рік тому Олена та Ігор ризикнули та відкрили бізнес у Києві.

Про те, як їм це вдалося, з якими складнощами довелося зіштовхнутися та про мрії повернутися вони розповіли “Сєвєродонецьк онлайн”.

Два підприємці в родині

“У 2007 році ми відкрили першу оптику в торговельному центрі “Амстор” й почали розвивати там свій бізнес разом з чоловіком. Ми, у принципі, все у житті робимо разом”, — розповідає Олена.

“У нас в родині два підприємці, так вийшло”, — жартує Ігор.

Олена та Ігор Дрокіни

Вони обидва — сєвєродончани. Росли, навчалися, познайомилися у Сєвєродонецьку. У рідному місті будували життя та бізнес, тому з таким болем говорять про втрачене.

“У 2014 році, коли почалася війна, згодом сталося рейдерське захоплення “Амстора”. Це було у 2015 році. Відповідно, нам довелося шукати інше приміщення під оптику. Ми з чоловіком радилися, їздили по місту, шукали. Й випадково ми побачили на вулиці Менделєєва оренду. Коли ми зателефонували, виявилась, що це наша клієнтка. Так ми відкрили оптику поруч із Центральним ринком”, — пригадує пані Олена.

У 2017 році “Амстор” відновив роботу, там подружжя знову відкрило бізнес. Таким чином в них вже було дві оптики.

“Коли відкрилися знову у торговельному центрі, там більше займалася Олена, а от оптика по вулиці Менделєєва, 37 була на мені. Я вів там бізнес. “Комфорт Оптика” там працювала з 2015 року й 22 лютого 2022 року. Будівля зараз залишилась цілою, слава Богу, там тільки скло, мабуть, вибуховою хвилею винесло, його вибито. Ми навіть змогли надалі евакуювати деякий товар з тієї оптики й на базі нього відкритися в Києві. Але от в “Амсторі” все було якщо не вигоріле, то пограбоване”, — розповідає пан Ігор.

Він показує на телефоні відео.

“Відео нам передали наші друзі, яких ми попросили подивитися, що там залишилось. Слава Богу, їх впустили в торговельний центр. Коли ми відео дивилися, це до сліз. Просто жахливо. Звичайно, що ніхто такого не очікував. Жили собі, ростили сина, вели бізнес, їздили на рибалку, відпочивали з друзями”, — говорить чоловік.

Той самий день, що перегорнув догори дриґом життя всіх українців, для родини Дрокіних почався зі дзвінка.

“24 лютого, ранок. Телефонує наша співробітниця — консультантка оптики в “Амсторі” й питає: “Олено Геннадіївно, ми виходимо працювати чи панікуємо?”. Я була заспана, не розуміла, що відбувається. Кажу: “Олександро, що сталося?” А вона мені: “Так у Рубіжному йде евакуація! Ви не чули? Війна почалась”. Ось таким був ранок. Я одразу почала будити чоловіка, увімкнули телевізор, намагалися зрозуміти, що відбувається”, — розповідає сєвєродончанка.

Вона пригадує, що не могла повірити в почуте та побачене, але вдячна чоловікові, котрий підготувався.

“Ігор завчасно попросив зібрати документи. У нього були передчуття. Тож сумка з документами вже була зібрана, почали збирати речі. Вмовляли батьків з нами поїхати, але вони категорично відмовилися, бо думали, що це буде як у 2014 році: пошумлять та підуть. Тож ми виїхали втрьох із сином. Він — лікар-офтальмолог. Забирали його з роботи, з тормозком та перевдягачкою. Настільки все було сумбурно”, — пригадує пані Олена.

Спочатку родина поїхала у своє улюблене місце - на Оскільське водосховище, коли вже там стало гучно, перебралися у Святогірськ.

“У Святогірську було дуже багато сєвєродончан, рубіжан, взагалі людей з Луганщини. Але й там росіяни дістали. В якийсь момент, коли вже стало просто неможливо там знаходитись, ми поїхали в напрямку Дніпра. Того дня, коли ми перетнули міст через Богородичне, його підірвали. Буквально кількома годинами згодом”, — пригадує Олена.

Підприємиця говорить, що в Дніпрі намагалися прижитися, вона знайшла там роботу.

“Ми ж, як і всі. Потрібно було наживати ложки, виделки, подушки наново. Завдяки знайомствам мені вдалося влаштуватися на роботу й я трохи попрацювала в місцевій оптиці. А потім нам допомогли добрі люди безоплатно вивезти нашу оптику, ту, що була в районі Центрального ринку. Це було справжнім дивом. І поштовхом до того, що ми зараз маємо. Коли її перевезли, чоловік вирішив, що треба відкривати свій бізнес”, — пригадує жінка.

Нове життя

“Ви знаєте, коли ми були в Дніпрі перший час, то очікували по Арестовичу 2-3 тижні, що наше місто буде в Україні. Але так вийшло, що його не відстояли. Це, звісно, дуже погано, але так вийшло. Тому коли наше місто було окуповане, треба було приймати рішення, що робити. Сидіти на дивані – не в наших правилах, не цікаво. Тому подумав… Уся Україна була відкрита для нас – їдь, куди хочеш, але було прийнято рішення переїжджати в Київ. Чому він? У столиці в нас є друзі, які нам допомогли й підтримали”, — говорить Ігор.

Ігор Дрокін

Він пригадує, що спочатку приїхав у столицю в пошуках приміщення під оптику, а потім поруч обрав житло з того, що пропонували.

“А в Києві як? Якщо ти десь працюєш, недалеко потрібно шукати й житло. Це, я дякую друзям, що навчили мене, як жити в Києві. Насправді після Сєвєродонецька було складно адаптуватися. У нас місто маленьке, компактне, зручне, все поруч. У Києві зовсім інша атмосфера – тут кілометри, відстань, рух, багато людей”, — ділиться чоловік.

“Комфорт Оптика” відкрилася в Києві 5 липня 2022 року. Були свої складнощі — нове місто, нові люди, блекаути, але все вийшло подолати, бо разом, впевнено подружжя.

“Попри весь минулий рік і складнощі внаслідок війни, я скажу, що на сьогодні ця оптика успішна. Знаєте, для того, щоб працювала оптика, потрібно багато чого. Є адміністративні всілякі роботи, є господарські роботи, папери, якими я займаюсь. А є наука, тенденції, технології — з цим працює Олена”, — говорить Ігор.

“У мене медико-технічна освіта. Я закінчила Харківський медико-технічний коледж. Я за освітою оптик-технолог, оптометрист-контактолог”, — говорить Олена.

У Сєвєродонецьку в “Комфорт оптиці” можна було перевірити зір перед купівлею окулярів чи лінз. У Києві тепер теж.

Перевірка зору

“Ми купили прилади, бо не змогли вивезти ті, що в нас були. Звичайно, не нові, бо вони дуже дорогі, але теж хорошої якості. Коли не було світла, ми купили генератор та все одно могли працювати з технікою. Це сильно виручало”, — розповідає сєвєродончанка.

“Олена дуже гарний спеціаліст, цінний спеціаліст, вона володіє інформацією по всьому: по лінзі, по контактній лінзі, по окулярній лінзі. Тобто все, що з‘являється у нас в Україні нове, це все у нас є. Вибір по окулярній лінзі в нас великий, у нас декілька варіантів. Ми завжди намагаємося з постачальниками домовитися про акції. Тобто навіть для нас, для нашої оптики є певні умови. Це дешевше виходить, якісна гарна продукція дешевше – це здорово”, — зазначає чоловік.

Нині в оптиці великий вибір звичайних та протисонцевих окулярів, лінз та аксесуарів.

“Скажу чесно, мода сильно не змінилася з 2021 року. Все так само люди обирають більш важкі оправи. Круглі оправи як були в топі, так і залишилися. Я працюю з якісними виробниками, які коштують недешево, але цих грошей варті. А для наших клієнтів, які з нашої області, з Сєвєродонецька, завжди робимо гарну знижку, щоб люди могли собі дозволити користуватися якісними товарами і якісною оптикою”, — говорить Олена.

Олена Дрокіна

Звичайно, що основний покупець - кияни, але часто заходять й земляки — сєвєродончани.

“У нас за вихідні якось було 4 людини з Сєвєродонецька. Це так приємно!” — говорить Ігор.

Подружжя дуже оптимістично налаштовано на бізнес та життя, невтомно працює, майже без вихідних, бо кажуть, що мають крутитися. Разом з тим, вони мріють колись повернутися додому.

“Сумуємо за містом, за людьми, за повітрям. За кожним куточком. Ми розуміємо, що буде важко, але як тільки дозволять, ми повернемося”, — говорять Дрокіни.

“Комфорт Оптика” знаходиться за адресою: м. Київ вул. Межигірська № 56 приміщення 32/1 (станція метро Тараса Шевченка).

Текст - Марина Терещенко

Відео, фото - Олександр Млєков