Яка екологічна ситуація у Львівській області: аналіз проблем

Львівська область — один з культурних, промислових та туристичних центрів України. Проте за багатством архітектури, лісів і гір стоїть низка системних викликів, які потребують негайного втручання. Серед них — екологічні проблеми, що охоплюють якість повітря, води, стан ґрунтів, сміттєзвалища та вплив промисловості на навколишнє середовище.

Якість повітря: тихе отруєння

Якість атмосферного повітря у Львівській області є одним із найболючіших питань. У великих містах, таких як Львів, Дрогобич, Червоноград, фіксується регулярне перевищення допустимих концентрацій діоксиду азоту, пилу PM2.5 та формальдегіду. Джерелами забруднення є:

• інтенсивний автомобільний трафік (особливо дизельний транспорт);

• промислові підприємства: ТЕЦ, цементні й хімічні заводи;

• спалювання сміття та опалення дровами в приватному секторі.

Моніторинг повітря, згідно з даними Держекоінспекції, ведеться нерегулярно, а кількість сучасних станцій вимірювання — недостатня для ефективного реагування.

Вода: нестача очищення та несанкціоновані скиди

У Львівській області протікають річки Західний Буг, Дністер та їхні притоки. Вода в них усе частіше не відповідає санітарним нормам. Основні причини:

• поганий стан очисних споруд або їхня відсутність;

• несанкціоновані скиди стічних вод із підприємств;

• зливові стоки з аграрних угідь з залишками пестицидів.

Особливо небезпечною є ситуація у селах і малих містах, де відсутні централізовані системи очищення води. Це створює ризик для здоров’я населення та загрожує екосистемам річок.

Ґрунти: тиха деградація та агрохімія

Ґрунти Львівщини відзначаються високим потенціалом для сільського господарства, але інтенсивна експлуатація завдає їм шкоди. Серед основних чинників:

• надмірне використання хімічних добрив та пестицидів;

• ерозія через вирубку лісів і розорювання схилів;

• забруднення важкими металами в зоні промислових об'єктів.

Також зафіксовано випадки потрапляння на поля відходів невідомого походження, зокрема з підприємств переробки. Деградація ґрунтів позначається на врожайності та якості продукції, а отже — на здоров’ї споживачів.

Сміттєві полігони та стихійні звалища

Проблема твердих побутових відходів (ТПВ) у Львівській області — хронічна. Грибовицьке сміттєзвалище після трагедії 2016 року частково рекультивується, однак:

• сміття далі вивозиться на десятки переповнених полігонів;

• частина відходів нелегально захоронюється або спалюється;

• відсутня широка система сортування і переробки.

Згідно з даними облдержадміністрації, понад 500 стихійних звалищ щороку утворюються у селах та лісових зонах. Це призводить до забруднення ґрунтів, водоносних шарів і появи хвороб.

Енергетика та промисловість: забруднення без контролю

Львівська область має розвинену вугільну, хімічну, цементну та енергетичну промисловість. Проте екомодернізація більшості підприємств не проводилася десятиліттями. Наслідки:

• зольні відходи з ТЕС зберігаються у відкритих відвалах;

• у повітря потрапляють діоксини, фуран та важкі метали;

• скиди у водойми без попереднього очищення.

Контроль за викидами залишається формальним, штрафи — мізерними, а екологічні інспекції — слабкими. Це підриває довіру до системи захисту довкілля.

Лісові ресурси: вирубки та недосконалий контроль

Лісистість Львівщини залишається відносно високою — близько 29%, однак незаконна або надмірна вирубка стає системною. Серед найпоширеніших проблем — вирубування цінних лісів під виглядом санітарної чистки, слабка цифровізація обліку лісових ресурсів та неналежний контроль за транспортуванням деревини. Крім того, війна посилила попит на деревину як паливо, що сприяє втраті біорізноманіття, ерозії ґрунтів і збільшенню ризику паводків у гірських районах.

Транспорт і шумове навантаження

Велика кількість приватного автотранспорту у Львові та супутніх містах створює:

• перевищення рівнів викидів СО2, NOx і пилу;

• зростання шумового забруднення;

• зниження якості життя у спальних районах.

Громадський транспорт часто застарілий, дизельний, без фільтрації викидів. Інфраструктура для велосипедистів і пішоходів розвивається повільно.

Низький рівень екологічної освіти та громадського тиску

Ще одна причина хронічних проблем — низький рівень екосвідомості. В області відсутня системна екоосвіта у школах, бракує поінформованості про правила сортування та поводження з небезпечними відходами, а також переважає байдужість до локальних екологічних катастроф через відсутність очевидних наслідків для порушників. Водночас саме там, де громадськість активно втручається — як це було під час рекультивації Грибовицького полігону, — починають з’являтися помітні позитивні зрушення.

Наслідки для здоровʼя населення

Екологічні проблеми Львівської області безпосередньо впливають на здоров’я її мешканців:

• зростання кількості алергій, астми та захворювань дихальних шляхів;

• забруднена вода — джерело кишкових інфекцій;

• контакт із токсичними відходами — ризик онкозахворювань.

Особливо вразливі діти, люди похилого віку та мешканці промислових зон. Офіційна медична статистика не завжди фіксує причинно-наслідкові зв’язки, проте тенденції очевидні.

Екологічні ініціативи та шляхи вирішення

Попри складнощі, в області розвиваються й позитивні практики. У Львові та Стрию впроваджуються сортувальні станції, з'являються екологічні стартапи та активізуються волонтерські акції з прибирання лісових територій. Також у містах помітно прогресує розвиток зелених зон і велоінфраструктури, що сприяє формуванню більш сталого та екологічно дружнього середовища.

На рівні області потрібне:

1. Прийняття Стратегії сталого розвитку довкілля до 2030 року;

2. Інвентаризація полігонів, сміттєвих майданчиків, зон ризику;

3. Створення системи незалежного громадського екомоніторингу;

4. Підвищення штрафів за забруднення та розширення повноважень екоінспекцій;

5. Інвестиції у реконструкцію очисних споруд і фільтрів на підприємствах.

Екологічна ситуація у Львівській області — складна, але не безнадійна. Системна безконтрольність, застаріла інфраструктура та байдужість чиновників можуть бути подолані лише за умов тиску громадськості, прозорості ухвалення рішень і підтримки ініціатив знизу.