На Хмельниччині переселенка з Луганщини реставрує меблі зі зруйнованих будинків

Через повномасштабне вторгнення Наталія Черна переїхала з Луганщини на Хмельниччину. Тут вимушена переселенка займається реставрацією старих меблів — відновлює речі з минулого та поступово вибудовує власне життя в новій громаді.

Про це йдеться у сюжеті "Суспільного".

Наталія Черна розповіла, що після переїзду з Луганської області її родина оселилася на Хмельниччині. Тут жінка орендує житло й облаштувала собі майстерню. У ній старі шафи, тумби й крісла отримують нове призначення.

"Все почалося з того, що я прийшла до куми на чай. Вона перефарбувала шафу. Просто, не професійно перефарбувала. Я надихнулася і захотіла вдома спробувати. І з того почались мої редизайни: шафа, кухня, стільці", - каже вона.

Перед початком роботи майстриня оцінює стан виробу, очищує поверхню та знімає старе покриття. Далі — ремонт конструкції, шліфування й фарбування.

“Ці стільці ми придбали з чоловіком, плануємо собі зробити. Ці віддали нам безкоштовно. Цей стілець з навчання “Стіл” і до столу я робила стільці. Треба певні моменти перефарбувати, що котик подряпав. Це радянський стілець. Я його повністю перефарбувала, відредизайнила, змінила сидіння і спинку. І додала декоративні елементи", - розповідає Наталія.

Деякі меблі Наталії передають військові з прифронтових територій. Жінка розповіла, це речі з будинків, зруйнованих внаслідок бойових дій.

"Ці стамесочки — евакуйовані. Чоловік йшов на бойове завдання і там був будинок, який рознесло після вибуху. Коли вони з хлопцями поверталися, то такі стамески познаходили”, - каже майстриня.

Перед початком роботи майстриня очищує поверхню та знімає старе покриття, січень-2026 року. Суспільне Хмельницький

Відреставрованими меблями Наталія облаштувала власну спальню. Серед меблевої колекції є вінтажне трюмо з ризького гарнітура, датоване приблизно 1956–1970 роками.

"А ці ніжки я вже зробила власноруч. Найцікавіше те, що це перша моя робота в житті — оця корона, спідничка і ніжки. Я зробила все з першого дубля. Не варто боятися зіпсувати предмет. Навіть якщо ми помилилися, або не вгадалися з кольором — дуже легко, коли знаєш схему фарбування, його можна переробити. Тобто не бійтесь помилятися. І взагалі в творчості немає меж і немає помилок", - запевняє вона.

Читайте також: Як майстриня з Рубіжного Ірина Руда виготовляє гіпсові фігурки та займається свічковарінням