Щодо відповідальності податкового агента у разі самостійного виправлення помилки при нарахуванні та перерахуванні ПДФО до бюджету

Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, -
тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та
були виправлені відповідно до вимог ст. 50 ПКУ.
Пунктом 169.4 ст. 169 ПКУ визначено порядок перерахунку податку, перерахунку та обмеження податкової соціальної пільги.
Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (абзац
третій п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.
б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ;
Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких
ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення
у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 ПКУ).
Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної
відповідальності (п. 112.1 ст. 112 ПКУ).
Відповідно до ст. 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-Х із змінами та доповненнями неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, –
тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, –
тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи викладене вище, у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої та перерахованої до бюджету суми податку на доходи фізичних осіб, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді
штрафу, пені та адміністративна відповідальність.
Однак, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується
відповідальність лише у вигляді штрафу.
Крім того, штрафи, передбачені п. 119.2 ст. 119 ПКУ, не застосовуються у випадках, коли помилки виникли внаслідок проведення перерахунку податкової соціальної пільги або перерахунку податку, який здійснено у зв’язку з наявністю перехідних виплат, зокрема за час відпустки зі збереженням заробітної плати, перебування платника податку на лікарняному.