«Дівчинка-веселинка» (про Лізу Будицьку)

Так можна сказати про Лізу Будицьку, з якою я познайомилася під час зустрічі з дітьми ВПО, яку ми проводили в рамках соціально-орієнтованого проекту «Дорога назустріч», започаткованого відділом освіти Сєвєродонецької міської ради та Сєвєродонецьким міським Центром дитячої та юнацької творчості.

Ліза усміхнена, з великими очима, справжнє задиркувате дівчисько, з розкішним великим «хвостом», а коли Ліза заспівала пісню, я зрозуміла, що вона має хист до співу і попросила послухати Лізу педагогів з вокалу. А вже під час спілкування з дівчинкою, ми зрозуміли, яка вона талановита солістка. Це підтверджують її перемоги Міжнародних фестивалів та конкурсів, таких як:

Міжнародний фестиваль-конкурс вокального мистецтва (м. Євпаторія, 2013 р.);
Міжнародний фестиваль дитячо-молодіжної творчості «Веселка миру» (м. Стара Любовня, Словацька Республіка, 2015 р.);
Міжнародний фестиваль дитячо-молодіжної творчості «Литовська феєрія» (м. Вільнюс, 2016 р.).

Приїхала до Сєвєродонецька родина Будицьких з міста Луганська, як вимушено переселені особи. Мама і тато приклали багато зусиль, щоб їх дочка змогла себе реалізувати в названих вище конкурсах та фестивалях. Як сказала мені Ліза: «Для мене співати – значить жити». Тому я і запропонувала їй підготувати сольний концерт разом з педагогом з вокалу педагогами нашого закладу, та, звичайно ж, своїм першим керівником і наставником – мамою.
При підготовці сольного концерту я зрозуміла, яке значення він має для Лізи, і тому, всі ми, творча група, яка готувала цей концерт, хотіли, щоб все було добре, щоб мрія ще однієї дитини збулася – сольний концерт на великій сцені міського Палацу культури.

…І ось настав цей день - 24 лютого. У залі - ровесники головної героїні, 13-ти річні учні шкіл міста, педагоги-організатори, вчителі музики, гості, запрошені Лізою, її мамою та нами. За сценою старанно готувалася і сама хазяйка концерту разом зі своїми помічниками – хореографічним колективом «ГРАН-ПРІ» Сєвєродонецького міського Центру дитячої та юнацької творчості.

Спів дівчинки захопив залу. Пісні різні за складністю, але так душевно виконані – звичайно, зразу були прийняті глядачами. Кожна пісня, мов маленьке життя, була наповнена різними емоціями. Усі присутні пережили хвилини урочистості, суму та жалю, радості та натхнення.
Всі були вдячні Лізі за щирі відчуття. А її радості не було меж. Бачили б ви, по справжньому, це щасливе обличчя, її мами, родичів, друзів… Так такі зустрічі з глядачами дуже потрібні кожній співочій людині для удосконалення вокальних даних та розвитку як особистості. Тож у Лізи попереду музична програма «Внутренний монолог» у мистецькій вітальні СМ ЦДЮТ. І знову творча група в пошуку ідей і творчих задумів. Тож ми говоримо: «До зустрічі».

Н.Д. Буряк,
директор СМ ЦДЮТ