Щодо порядку зарахування податків, сплачених за межами України

Державна фіскальна служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс) листом від 10.05.2016 № 4759/П/99-99-13-01-03-14 надала консультацію щодо порядку зарахування податків, сплачених за межами України:
Статтею 3 Кодексу передбачено, що положення чинних міжнародних договорів України, якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства. Одним з таких міжнародних договорів є двостороння Угода між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і майно, яка є чинною з 04.10.1996 (далі — Угода).
Статтею 23 Угоди передбачено, що кожна Договірна Держава має право застосовувати той метод усунення подвійного оподаткування, який застосовується відповідно до її внутрішнього законодавства.
Так, відповідно до положень п. 13.4 ст. 13 Кодексу суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими Кодексом.
Пунктом 13.5 статті 13 Кодексу встановлено, що для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
Згідно з міжнародною практикою зазначена довідка видається нерезидентам — платникам податків уповноваженим державним органом іноземної держави в порядку, визначеному національним законодавством відповідної країни.
Так, в Україні довідка про сплачений нерезидентом податок на прибуток (доходи), форму та порядок видачі якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 03.12.2012 № 1264, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.12.2012 за № 2155/22467, видається органом державної податкової служби за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, що здійснює на користь нерезидента будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України.
Згідно із законодавством України про мови, зокрема, Конституцією України, Законами України «Про мови в Україні», «Про засади державної мовної політики», державна українська мова є мовою роботи, діловодства і документації в Україні і довідка про суму отриманого доходу та сплаченого податку в Німеччині, видана німецьким державним органом українському резиденту, з метою застосування п. 13.5 ст.13 Кодексу повинна бути перекладена з мови оригіналу на українську мову, що потребує нотаріального засвідчення правильності такого перекладу згідно із Законом України «Про нотаріат».
Якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку — отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію (п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
Якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Кодексу).
При цьому, згідно із п.п. 170.11.4 п. 170.11 ст. 170 Кодексу сума податку з іноземного доходу платника податку — резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку на доходи фізичних осіб, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа — резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.
У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до статті 13 Кодексу, такий платник має право подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену Кодексом та іншими законами.