Щодо практичного застосування норм податкового законодавства

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянувши лист щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції у своєму листі від 24.06.2016 р. № 14007/6/99-99-13-02-03-15 повідомляє таке.
Згідно зі ст. 121 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв’язку зі службовими відрядженнями.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, згідно із п.п. 165.1.11 п. 165.1 ст. 165 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із п. 170.9 ст. 170 Кодексу.
Відповідно до п.п. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 Кодексу суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів, встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2011 року № 98.
Основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за № 218/2658 (далі — Інструкція № 59).
Так, п.п. «а» п. 7 розділу IIІ Інструкції № 59 встановлено, що за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на проїзд (у тому числі на перевезення багажу, бронювання транспортних квитків, оплату аеропортних зборів, користування постільними речами в поїздах) до місця відрядження і назад, а також за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті).
Згідно з п. 9 розділу IIІ Інструкції № 59 витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов’язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.
Витрати за користування таксі або оренду автотранспорту можуть бути відшкодовані лише з дозволу керівника підприємства (згідно з підтвердними документами).
Враховуючи зазначене, у разі якщо за рішенням керівника юридичної особи працівнику відшкодовуються витрати на оплату таксі під час його відрядження за кордон, то вартість таких витрат включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах. При цьому відшкодування зазначених витрат здійснюється на підставі підтверджуючих документів.