Щодо підстав з проведення перевірки

Державна фіскальна служба України розглянула звернення про надання податкової консультації щодо порядку надіслання відповіді на запит контролюючого органу, використання відмови в наданні інформації як підстави для проведення позапланової перевірки та встановлення факту порушення законодавства контрагентами і в межах компетенції повідомляє таке. Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Стосовно питання 1 звернення про те, чи має право ТОВ НВП «АЛМЕТ» не надавати відповіді на подібні запити (як доданий до цього звернення), зазначаємо таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 Кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі – Порядок). Зокрема чітко визначено перелік підстав для направлення суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення. Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб’єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Кодексом. Статтею 62 Кодексу визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення контролюючих органів. Відповідно до статті 71 Кодексу інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів – це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Кодексу для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. Таким чином, за результатами аналізу податкової інформації, що отримана та міститься у базах даних органу ДФС, останній виявляє факти, які свідчать про порушення платником податків законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і надсилає платнику запит щодо такої інформації із дотриманням вимог п. 73.3 ст. 73 Кодексу. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов’язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено Кодексом). Лист суб’єкта інформаційних відносин, що надсилається на запит контролюючого органу, повинен містити номер і дату запиту, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується (п. 15 Порядку). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому п. 73.3 ст. 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов’язку надавати відповідь на такий запит. Стосовно питання 2 звернення про те, чи має право податковий орган використовувати відмову в наданні інформації як підставу для проведення позапланової перевірки, зазначаємо таке. Порядок проведення та обставини, за якими може здійснюватись документальна позапланова перевірка, визначаються ст. 78 Кодексу. При цьому деякі з них містять норми щодо ненадання платником податків відповіді на письмовий запит контролюючого органу. Зокрема, відповідно до пп. 78.1.1 та 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Кодексу при отриманні контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, або виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, та у разі ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідного запиту контролюючого органу, може бути проведено документальну позапланову перевірку платника податків. Крім того, відповідно до п.п. 78.1.9 п. 78.1 ст. 78 Кодексу документальну позапланову перевірку може бути проведено при поданні скарги на платника податку та у разі ненадання ним пояснень та документального підтвердження на запит контролюючого органу, в якому зазначається інформація зі скарги щодо: ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п. 201.1 ст. 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; ненадання таким платником податків акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної. Враховуючи наведене вище, ненадання платником податків пояснень та їх документальних підтверджень на відповідний запит контролюючого органу може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника податків. Стосовно питання 3 звернення про те, чи має право податковий орган використовувати відмову в наданні інформації як підставу для встановлення факту порушення законодавства контрагентами, зазначаємо таке. Кодексом чітко визначено матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, та вимоги до підтвердження даних, зазначених у податковій звітності. Так, згідно зі ст. 83 Кодексу для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені Кодексом чи іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. При проведенні перевірки платників податків здійснюються збір, обробка та акумулювання фактичних даних, що відображають законність джерел та обсяги доходів і витрат платника податків, визначення інших показників податкових декларацій, нарахування і сплати податків (зборів), формується оцінка та обґрунтування висновків, що відображають стан виконання платником податкових зобов'язань. Лист ДФС від 19.10.2016 № 22561/6/99-99-14-03-03-15