Єврошлях Луганщини обговорювали в Сєвєродонецьку

Євроінтеграційні шляхи Луганщини обговорювали в Сєвєродонецьку журналісти в рамках дискусії «Єврошлях України: Луганський вимір».

Угода про Асоціацію з ЄС була підписана в 2014 році, і набула повної чинності в 2017 році. Велика частина Угоди пов'язана з політичними питаннями, питаннями устрою держави в цілому, питаннями демократії і верховенства права, які є фундаментом цієї угоди, а також зі сферою торгівлі.

«Щодо сфери вільної торгівлі Угоди про Асоціацію, це розділ 4-й Асоціації, який формально почав діяти у січні 2016 року, тобто два роки тому, - поділилась Вероніка Мовчан, директор з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, - Але якщо ми будемо говорити про експорт до європейського ринку на умовах, які передбачені Угодою про Асоціацію з ЄС, Європа нам надала в квітні 2014 року, тобто, фактично 4 роки тому в рамках так званих автономних торговельних преференцій. Тоді Угода була тільки в процесі підписання, були питання, як вона буде швидко ратифіковуватися, а доступ до європейського ринку ми вже отримали. Але треба розуміти, що впровадження Угоди та відкриття ринку ЄС - це єдина позитивна економічна новина, яка була 2014 році, адже ми мали і втрати частини території, ми маємо війну, ми мали дуже багато економічних проблем, які не пов'язані безпосередньо з глобальними катаклізмами, але це не реформований, наприклад, банківський сектор, де проблеми з кредитами не були вирішені під час кризи 2008 року. І вони вибухнули в 2014-15 роках. Економіка пережила значний шок, плюс на неї наклався тоді зовнішній шок низьких цін в світі».

«За результатами 2017 року експорт в ЄС виріс на 30 відсотків. Плюс, ми бачимо зростання диверсифікації, ми бачимо значно більшу частку зростання переробленої продукції, що експортується до ЄС. – поділилася Вероніка Мовчан, - Крім того що ми бачимо експорт, реформування внутрішнього ринку, завершення реформ у сфері технічного регулювання. Це безпечність продукції харчування, про яку ми заявили 10 років тому, коли Україна набула членства в СОТ, це гармонізація стандартів».

Про євроінтеграційні зміни на Луганщині журналісти запитали представника Департаменту зовнішних зносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності Луганської облдержадміністрації Михайла Снопенка: «Зовнішню торгівлю область здійснює в 77-ми країнами світу. Якщо ми кажемо саме про частки Європейського Союзу, до нього експортується 80%, тобто якщо раніше ми були зорієнтовані на ринок Російської Федерації, то зараз відбувається поступове перепрофілювання наших виробництв, і перепрофілювання ринку збуту. І частка експорту саме до Європейского союзу збільшується».
З імпортом ситуація інакша, каже Михайло Снопенко, адже близько 69% товарів до України і досі надходять з Росії. Це залежить від транспортування та цінової політики.

«Зараз в Україні активно просувається тема меду. Ми знаємо, що в Україні взагалі мед - один з найперспективніших товарів, який виходить на зовнішні ринки, - поділився Михайло Снопенко, - Але, на жаль, так сталося, що чомусь в Луганський області його лише перекуповували, вивозили в інші області та перевозили з вищою вартістю за кордон. І зараз наш директор Деніс Денищенко активно проводить роботу з медовиками, щоб підтримувати їх, щоб наші міжнародні партнери проводили конкурси для них, тобто надавати їм більшу підтримку. Чи проводити заходи, щоб популяризувати цей напрям у Луганській області. Торгівля медом має значні перспективи для розвитку в майбутньому».

Вагомим для Луганщини і фінансування Євросоюзом бюджету області. Хоч у цілому сума прямих інвестицій від іноземних партнерів 2013-го суттєво зменшилась, більшість коштів, які надходять до Луганщини зараз – це допомога ЄС. Представники ЄС відвідують Луганщину, надають гуманітарну допомогу, пропонують нові шляхи співпраці, та вигідні для фінансування проекти, особливо підтримують децентралізацію, та малий і середній бізнес.
«У нас працює більше 30 міжнародних організацій, які надають допомогу і підтримку, - ділиться Михайло Снопенко, - Це відновлення, і гуманітарна екстрена підтримка вздовж лінії розмежування, у районах, де є велика кількість ВПО, і таке інше.

«Саме Європейський союз, через певні свої установи здійснив фінансування 16 проектів, які за обсягом фінансування дуже глобальні. Наприклад, міст, який поєднує Лисичанськ та Сєвєродонецьк, вартістю 1.5 мільйони євро. – розповів Михайло Снопенко, - У 2016 році був підтриманий проект у місті Кременній «Поліпшення доступу до води в постраждалій від конфлікту громаді малі міста Кремінна», там вартість проекту також там більше мільйона євро. Тобто всі проекти для забезпечення сталого ефекту та покращення життя населення». Таку співпрацю керівництво області сподіваються подовжити мінімум на три роки, наразі тривають перемовини з представниками ПРООН.

Щодо змін в країні після набуття членства в Євросоюзі, журналісти запитали Артема Малахова, голову громадської організації «Youth Progress» (Таллін, Естонія): «Не знаю, чим би я займався, і де працював, якби не ЄС, оскільки моя діяльність безпосередньо з цим пов'язана. Естонія увійшла до Євросоюзу в 2004 році, і тоді були побоювання, якісь неприємні і приємні моменти приєднання. Тоді це розглядалося населенням навіть 50 на 50. А зараз, в принципі, неможливо уявити країну без ЄС. Спочатку розглядалися такі проблеми, як підвищення цін і відтік населення. Так як Шенгенська зона, кордонів немає, і держава побоювалося, що населення просто поїде в більш розвинені країни. В принципі, зараз Естонія настільки розвинена в Євросоюзі, ми себе дуже впевнено відчуваємо, і складно уявити, де була б Естонія, якби вона не була зараз в складі Євросоюзу і в складі НАТО. Всі фобії в принципі не підтвердилися в плані того, що так, народ їде, є відтік за кордон до сусідньої Фінляндії, є в Німеччину, але все одно народ розуміє, що в Естонії рівень життя досить високий. А якщо стосовно електронної держави, то, напевно, Естонія найрозвиненіша в Євросоюзі. Зараз вже ми, в принципі, не уявляємо, як по-іншому може бути. У нас всі документи, всі довідки, заявки електронні. До речі, Skype теж був придуманий в Естонії. В принципі, тільки плюси, в плані розвиненості IT завдяки тому, що ми вступили в Євросоюз».

Захід підготовлений громадською організацією «Медіапростір Україна» в партнерстві з Медіацентром СНУ ім. В.Даля, Луганськім прес-клубом та Сity Hub. Проведений в рамках ініціативи з розвитку Луганського прес-клубу.