П'ять дат квітня 2014 року, які змінили історію Луганської області

П'ять дат квітня 2014 року, які змінили історію Луганської області

10 років тому, у квітні 2014 року, сучасна історія Луганщини повернула не туди. Насправді повертати вона стала ще задовго до того, приблизно після Помаранчевого Майдану.

Але саме у квітні 10-річної давнини за прямого сприяння росії і її сателітів відбулася низка подій, які закріпили перехід від нормального цивілізованого життя Луганської області у складі України на життя буферної закритої "сірої зони" з війною, мародерством і беззаконням.

Зараз неможливо недооцінювати ці події, бо раз у раз вкотре можна почути і від пересічних українців, і навіть від найвищих керівників України, що війна з рф розпочалася два роки тому.

"Сєвєродонецьк онлайн" нагадує про три дати квітня 2014 року та події, які тоді відбулися, і які потрібно пам'ятати.

6 квітня 2014 року - захоплення Луганського обласного управління СБУ

Цю дати луганчани, а й за ними  й мешканці області називають датою початку війни. Бо саме 6 квітня 10 років тому росія зробила першу успішну спробу силового захоплення влади за допомогою своїх прибічників серед чиновників і силовиків Луганщини, а також за допомогою завезених з рф "гастролерів". І найголовніше - це захоплення стало успішним, оскільки тодішня українська влада так і не ухвалила рішення про штурм будівлі СБУ. 

Загарбники заволоділи зброєю, яка зберігалася у будівлі.

А часу для штурму було достатньо, адже загарбники, що виглядали як маргінали з самого дна суспільства, просиділи в луганському СБУ три тижні. Міліція просто відгородила умовним парканом відрізок проїжджої частини вулиці Радянської навпроти будівлі СБУ, і місто жило весь цей час своїм життям. А біля захопленої будівлі утворилося "ком'юніті русского міра" з барикадами з покришок, дерев'яними укріпленнями та будівельним сміттям. Загарбники оголосили, що у будівлі тепер знаходиться "штаб армії південного сходу".

У 2014 Луганське обласне управління СБУ очолював Олександр Петрулевич, він стверджував, що будівлю СБУ мала захищати міліція, яку тоді очолював Володимир Гуславський. Петрулевич називав Гуславського "людиною луганського регіонала Олександра Єфремова", а також стверджував, що для захисту будівлі у нього самого не було ані особового складу, ані зброї, або вибухових пакетів.

"Коли розпочався перший штурм, весь мій особовий склад підняли по тривозі, звісно. Деякі просто втекли. Ось вам приклад, близько 40 осіб із них (з луганського управління СБУ — ред.) зараз служать у "МДБ лнр". Я знав усіх командирів силових підрозділів в області — і прикордонників, і військові частини з усіма спілкувався. Але не було такого завдання (захищати СБУ – ред.). Якщо подивитися до закону про міліцію, хто відповідає за охорону громадського порядку? Не СБУ. Хто охороняє адміністративні будинки згідно з кримінальним кодексом? МВС", розповідав Петрулевич hromadske.

Протягом трьох тижнів у "штаб" російських окупантів приїздили й тодішні секретар РНБО Андрій Парубій та голова СБУ Валентин Наливайченко, політикиня Юлія Тимошенко та різноманітні нардепи від Ляшка до Тігіпка, майже постійно у будівлі перебував тодішній луганський нардеп від Компартії Спірідон Кілінкаров, який згодом перейшов на бік рф. Але все було марно, підтримувані росією "бойовики-мітингувальники" розходитися не збиралися, а чекали на російську допомогу.

12 квітня 2014 року - захоплення росіянами Слов'янська, яке розв'язало бойові дії на Донбасі

12 квітня 2014 року російський диверсійний загін на чолі з Ігорем Гіркіним захопив Слов'янськ, Краматорськ та низку менших населених пунктів Донецької області. Це стало причиною початку АТО - антитерористичної операції на Донбасі. Ввечері 12 квітня РНБО ухвалила рішення про початок АТО без введення воєнного стану із залученням Збройних сил України.

Гіркін неодноразово казав, що вогонь війни на Донбасі розпалив саме він, і якби не його дії, які підтягнули на Донеччину та Луганщину російських військових, то сепаратистські настрої у регіоні зникли б. Гіркін визнавав, що абсолютна більшість місцевого населення Донбасу не хотіла воювати та відокремлюватися від України.

21 квітня - Болотов став "ватажком"

21 квітня 2014 року на мітингу біля будівлі СБУ "обрали" "народним губернатором" Валерія Болотова.

Незадовго до цього прихильники "русского міра" у Луганську "створили" "федерацію південного сходу України" й навіть призначили її "президента" - ним став ексголова Апеляційного суду Луганської області Анатолій Візір. Йому ж "довірили" командувати "національною армією південного сходу України".

Візир повідомив, що "економіка південного сходу України переходить на російський рубль, що він  вводить на південному сході країни Конституцію 1996 року, звертається за підтримкою та захистом до росії, а США та Євросоюз просить не втручатися у ситуацію.

Але цей проєкт був від початку провальний, бо невдовзі про Візіра ніхто вже не задував, "на перших шпальтах" був Болотов. Вже згадуваний Петрулевич розповідав, що Болотов працював у Єфремова "наглядачем" за копанками. 

Бойовики Болотова та непідконтрольні йому збройні формування навесні та влітку 2014 займалися у Луганську розбоєм, привласненням майна й автомобілів, викраденням людей прямо посеред вулиці. Підвали будівлі СБУ стали катівнями, там утримували полонених.

Доля Болотова надалі була незавидною, росіяни вже у серпні 2014 відсторонили його від справ у захопленій Луганщині, він разом із дружиною жив десь під Москвою і помер у січні 2017 року після того, як попив кави у кафе. А напередодні дав інтерв'ю і зізнався, що це проросійські бойовики обстрілювали Луганськ влітку 2014 року, а не військові ЗСУ.

27 і 29 квітня: проголошення "лнр" і захоплення усіх адміністративних будівель у Луганську

27 квітня 2014 року на мітингу біля будівлі СБУ озброєні прибічники "русского міра" проголосили створення "лнр".

А 29 квітня 2014 року вони захопили будівлю Луганської облдержадміністрації та спалили прапор України.

 

  

Також 29 квітня були захоплені будівлі Луганської обласної прокуратури та міліції. До появи у Луганську російської військової техніки залишалося кілька днів, це сталося 2 травня 2014 року.

Що у ці дні відбувалося у Сєвєродонецьку

6 квітня 2014 року, коли у Луганську росіяни та їхні місцеві поплічники захоплювали будівлю СБУ, у Сєвєродонецьку також зібрався проросійський мітинг на площі біля міськради.

 

Але в окупації Сєвєродонецьк опинився пізніше - з 22 травня до 22 червня 2014 року. Місто начебто перебувало під владою "лнр", але фактично у Сєвєродонецьку діяли декілька самостійних незаконних збройних формувань "казачого спрямування", підконтрольні окремим ватажкам. Найчисленнішими були бойовики Олексія Мозгового та бойовики Павла Дрьомова, обидва вони надалі були ліквідовані вочевидь російськими спецслужбами.