Чи готова Луганщина до відкриття ринку землі?

Більшість процедур, необхідних для запуску ринку землі, вже прописані у законодавстві, ще частина знаходиться на остаточних етапах розгляду Верховної Ради. Готовий Держгеокадастр, готові й інші структури та установи у сфері земельних відносин. Іншими словами, на національному рівні наближення відкритого земельного ринку йде за планом. Але чи готові регіони до цієї важливої події, зокрема Луганщина?

Щоб відповісти на це питання, варто розглянути основні показники готовності. Сюди відносяться становище в органах місцевого самоврядування, організація відповідних процедур, можливість забезпечити всім учасникам ринку права та захист, проведення інвентаризації, а також готовність самих громадян слідувати закону.

Чи готові громадяни?

Станом на початок 2021 року у приватній власності жителів Луганської області знаходиться близько 1 млн га землі, відомості про які внесено до Державного земельного кадастру. Це доволі велика площа і вона зростає. Саме внесення відомостей про земельні ділянки у зазначений реєстр є запорукою того, що громадяни зможуть користуватися благами відкритого ринку землі. Високий показник внесення відомостей про ділянки до кадастру демонструє, що регіон готовий до скасування мораторію.

Керівники на місцях

Одне із побоювань жителів Луганщини — це те, що в головах очільників органів місцевого самоуправління нічого не змінилося, а отже є ризик, що на місцях формуватимуться свої «феодали», які гратимуть у земельних питаннях, як кажуть, в одні ворота.

Утім саме призначені державні чиновники, які вирішують долю громад, до яких вони не мають жодного відношення, якраз і призводить до негативних явищ. Передача земель у комунальну власність та оприлюднення всієї інформації про землю не дасть можливості одноосібно управляти землями громади, зловживаючи повноваженнями. Феодалів на місцях породив саме земельний мораторій: за допомогою дешевої та монопольної оренди вони сконцентрували величезні масиви земель, і платять громадянам власникам землі мізерну орендну плату.

Важливе завдання земельної реформи у тому, щоб викорінити будь-які корупційні схеми. Місцеві управлінці не матимуть іншого вибору, як дотримуватись закону. Отже, в цьому плані регіон готовий до відкриття ринку землі.

Захист учасників ринку

Індикатором готовності до земреформи є й те, наскільки захищеними будуть учасники ринку. На першому етапі виграють малі та середні агрокомпанії, оскільки землі сільгосппризначення зможуть купувати виключно громадяни України, а не агрохолдинги. Розмір буде обмежено — не більше 100 га «в одні руки».

«Земельна реформа наближена до народу України, до простих людей, до лідерів ОТГ, до малого та середнього бізнесу. Ми робимо акцент саме на цих першоосновах. Наша модель земельного ринку є однією з найбільш консервативних у світі й вона дуже наближена до польської моделі земельної реформи, яку весь світ визнав однією з найуспішніших», — наголосив Міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко під час круглого столу «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».

Дрібні фермери, які обробляють угіддя на підставі договорів оренди, також отримають преференції. Якщо у такого орендаря буде бажання придбати ділянку, він матиме право купити її першочергово. Крім того, аграрії, що отримали землю у постійне користування для ведення фермерського господарства, зможуть викупити її на пільгових умовах (за ціною на рівні нормативної грошової оцінки (НГО), яка для Луганської області становить у середньому 27,1 тис. грн за га ріллі, та з розстрочкою платежу до 10 років).

Для зручності малих та середніх підприємців також передбачається створення Фонду гарантування кредитів. Ця установа буде зменшувати ризик фінансування чи отримання кредитів в основному для малого та середнього бізнесу.

Процедури

Процес продажу земель сільгосппризначення вже врегульований законодавством, за яким продаються непідмораторні землі. Ця процедура буде аналогічною — через нотаріуса і реєстрацію права власності.

Також буде запроваджено порядок продажу через відкриту та прозору конкуренцію на електронних аукціонах. До цього часу такої процедури не існувало, у зв’язку з чим відбувались численні маніпуляції. Зокрема, такими активами легко могли заволодіти «потрібні люди».

Готовність процедур — індикатор того, що регіон готовий.

Інвентаризація

Ще один аргумент від тих, хто вважає, що на Луганщині поки що рано запускати ринок землі, це те, що тут поки що не проведена інвентаризація усіх державних земель.

Дійсно, якщо земельна ділянка непроінвентаризована, то скоріше всього вона не зареєстрована у земельному кадастрі та не має кадастрового номера. Для того, аби передати незареєстровану ділянку у власність чи користування, потрібно спочатку розробити проєкт землеустрою щодо формування земельної ділянки з реєстрацією її у кадастрі та присвоєнням номера.

Але насправді одночасне проведення інвентаризації всіх земель потребує величезних коштів з державного і місцевого бюджетів, однак це важлива частина земельної реформи. Інвентаризація земель коштом приватних власників і користувачів земельних ділянок є більш вигідною для нашої держави, ніж проведення суцільної одноразової інвентаризації всіх земель за бюджетні кошти. Тому передбачається, що вартість процедури будуть оплачувати люди, які мають бажання отримати угіддя. Плата буде відносно невисокою.

Отже, питання з інвентаризацією на Луганщині жодним чином не впливає на відкриття ринку землі — держава запропонувала найоптимальніше з фінансової точки зору рішення. Навпаки, що скоріше запуститься ринок землі, то швидше буде проведене наповнення земельного кадастру відомостями про всі землі для повноцінного функціонування ринку.

За всіма показниками Луганська область готова до відкриття ринку землі. Досить уже продовжувати корупційні схеми, що формувалися десятиліттями, завдавати збитків економіці країни та й надалі спостерігати, як бідніють та зникають з мапи сіла. Натомість у разі ухвалення необхідних законодавчих ініціатив та якнайшвидшого впровадження земельної реформи Луганщина зможе залучити масштабні інвестиції, створюватиме продукцію із високою доданою вартістю, розвивати сільські території.