Відкриттям пам’ятних дощок сєвєродончани вшанували загиблих захисників

22 липня, в день 7-ї річниці визволення Сєвєродонецька від незаконних військових формувань, ще двом загиблим захисникам територіальної цілісності та незалежності України відбулося урочисте відкриття меморіальних дощок на території міської громади.

Старшому солдату, командиру відділення 24-го штурмового окремого батальйону «Айдар» Сергію Дрогіну пам’ятну дошку встановили в приміщенні загальноосвітньої школи № 20, в якій той навчався.

А пам’ятну дошку старшому сержанту, командиру 3-го штурмового взводу 1-ої штурмової роти Тихону Курбатову встановлено на будівлі його рідної школи у селі Нова Астрахань.

Право відкрити меморіальні дошки надали побратиму з батальйону «Айдар» старшому лейтенанту Олегу Старченко.

На заходах було присутнє керівництво міста, рідні, близькі та побратими загиблих, педколективи та учні шкіл, військовослужбовці та правоохоронці, духовенство, громадськість, а також представники ЗМІ.

Також було покладено квіти до меморіальних дощок Юрію Гуртяку і Миколі Літовці та до Пам’ятного знаку загиблим воїнам АТО.

Дрогін Сергій Олександрович («Скіф») – (22.12.1986 р., м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. - 7.05.2019 р., смт Південне, м. Залізне, Торецька міська рада, Донецька обл.)

З дитинства захоплювався комп'ютерами, греблею на байдарках, пейнтболом та спортивним орієнтуванням. Працював адміністратором в комп'ютерному клубі.

З 2010-го проходив строкову службу у Самборі, 703-й окремий полк оперативного забезпечення, старший моторист-дизелист інженерно-містобудівної роти. Після демобілізації працював торговим представником у Сєвєродонецьку та в Києві.

На війні з 2015 року, 27 вересня 2017-го підписав контракт; старший солдат, командир бойової машини - командир відділення 2-го взводу 2-ї «афганської» штурмової роти 24 окремий штурмовой батальйон «Айдар» (53-я окрема механізована бригада). Спочатку був військовим медиком, потім - снайпером. Після навчання на полігоні став командиром відділення. Воював біля Травневого, Кримського - Жолобка та Південного.

Сергій мріяв про дітей та щоб вони народилися в мирній Україні.

Загинув 7 травня 2019 р. о 12:25 у бою на спостережному посту біля смт Південне на Горлівському напрямку від вогнепального поранення в груди зі снайперської зброї.

11 травня 2019-го похований в Сєвєродонецьку - на Алеї Героїв.

Сімейний стан: Залишились батьки, сестра і дружина.

Указом Президента України № 50/2020 від 11 лютого 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Курбатов Тихон Олександрович («Тихий») – (3 травня 1993 р., м. Сєвєродонецьк, Луганська обл. - 25 серпня 2019 р., с. Шуми, Торецька міська рада, Донецька обл.)

2013-го пішов на строкову службу.

2015 року підписав контракт, служив у 72-й бригаді, з 2017-го — в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар» (53-я окрема механізована бригада); старший сержант, командир взводу.

25 серпня 2019 року від 9-ї ранку терористи протягом години обстрілювали позиції ЗСУ поблизу селища Шуми (Торецька міська рада) зі сторони окупованої Горлівки (від Шахти 6-7) - з гранатометів, великокаліберних кулеметів та снайперської зброї. Внаслідок обстрілу сержант Тихон Курбатов зазнав кульового поранення у голову; помер під час медичної евакуації.

28 серпня 2019 року похований у Сєвєродонецьку.

Без Тихона лишились батьки та сестра.

Указом Президента України № 270/2019 від 17 травня 2019 р., «за значні особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, громадянську мужність, самовідданість у відстоюванні конституційних засад демократії, прав і свобод людини, вагомий внесок у культурно-освітній розвиток держави, активну волонтерську діяльність», нагороджений медаллю «За військову службу Україні».

Указом Президента України № 846/2019 від 14 листопада 2019 року за «особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій та при виконанні службового обов'язку» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).