Коханий мій! Ти далеко, але подумки я в твоїх обіймах і бачу тебе уві снах

Коханий мій! Ти далеко, але подумки я в твоїх обіймах і бачу тебе уві снах. Саме з тобою я стала тією, якою є. З тобою я завжди щира та відверта. З тобою я кричала від задоволення та болю, щастя та розпачу.

Вдень ти приймав мене такою, якою я хотіла бути... чи, може, здаватись... Сильною, жорсткою, впевненою, мужньою, незламною. Вночі ти дозволяв мені бути собою: знімаючи кожного дня нову маску ти клав її на полицю поряд з ліжком. Ти любив мене слабкою, ніжною, тендітною та беззахисною... В темряві на балконі ти пошепки давав мені поради и накривав тримтячі понурі плечі теплими обіймами. Вночі ти терпляче давав мені час думати, плакати, мріяти... Вранці ти спостерігав за мною сонною, давав надію, мотивував на нову боротьбу... Вдень я закоханими очами дивилась на твою красу і вади. Я однаково любила твою привабливість, яка межувала із бридкими рисами... Ввечері ти знову слухав мої міркування, плани. Ми пили брют і любили один одного...

Ти старший за мене і з тобою я росла. Фізично, розумово, морально... Росла як особистість. А ти на моїх очах мужнів та кріпчав, ставав нахабнішим, багатшим, жорсткішим, пихатішим. Але я любила тебе... Я і досі тебе люблю...

Я знаю, що скоро зможу увірватись в твої обійми. Вдихнути твій запах аж до запаморочення від несамовитої насолоди, що ми знову разом...

Ти вже не той, яким був раніше. Пихатість збили з тебе ворожі снаряди. Твою самовпевненість зруйнували дикарі, які заздрили нашій любові. Твою нахабність вибили авіацією. Ти постарів і тепер на тлі твоїх ран не видно тих бридких рис... Пробач, любий, що я бачила їх раніше. Пробач мене і ми зробимо тобі пластику. Я несамовито хочу, аби ти ще ще і ще чув і мої сльози, і крики. І був до скону моїм.

Тримайся, мій рідний Сєвєродонецьк. Я зраджувала чоловікам, але тобі я вірна... Так, коханий, сьогодні тобі не до свят, але поряд з тобою в цей день наші вірні друзі. Вони не дадуть тобі загинути. Вони збережуть тебе для мене. Я вип'ю за тебе сьогодні нашого брюту... І за них, аби втримали тебе. Люблю.