Гвардієць з Кропивницького врятував на Донбасі понад 500 поранених бійців

Військовий водій однієї з частин Національної гвардії України Сергій з перших днів повномасштабного російського вторгнення виконував бойові завдання безпосередньо на лінії зіткнення на Сході України. Нацгвардієць, родом з Кропивницького, з 2014 року ніс службу в районі проведення АТО/ООС.

За цей час він врятував сотні поранених побратимів, як з НГУ, так і інших військових підрозділів. Ризикуючи ризикуючи своїм життям він вивозив українських вояків з під обстрілів у безпечну зону.

"У мирному житті, професія водія у нас вважається заурядною, звичайною. А на війні немає другорядної роботи. Кожен – кухар, медик, водій – одиниця стратегічна. Під час воєнних дій важливість кожного збільшується в сто крат. Там всі герої. Але ніхто себе таким не вважає. Просто самовіддано роблять свою справу", – розмірковує Сергій.

Чоловік вступив до лав Нацгвардії у 1999 році. За спиною – тисячі кілометрів доріг при виконанні службово-бойових завдань. 

"Коли їздиш за кермом у мирному житті, не зважаєш на відстані між невеличкими населеними пунктами. Ось це село, за ним ще одне, далі буде таке-то. Спокійно собі їдеш. Коли ж вів машину під масованими артилерійськими обстрілами, метр проїзду видавався довжиною у життя. Кожен поворот, кожен кущ чи дерево наче вкарбовувалися в мозок. Я відповідав за людей, віз їх від смерті. Там, за моєю спиною на борту бронемашини були люди, мої брати, поранені", – розповідає гвардієць.

Поки Сергій вивозив поранених, ворог не припиняв гатити з усіх сил. Він працював під щільним артилерійським вогнем. Проривався через оточення і ворожі засідки. На його машину полювала російська авіація. Рвало колеса, руйнували мости. Сергій із побратимами ремонтувалися нашвидкоруч і знову вперед, на нуль. Допомагати, забезпечувати, рятувати.

«Хтось мене спитав: страшно на війні? Коли їдеш туди, так, є такий холодок у серці. Але по приїзді, коли отримуєш завдання, страх кудись дівається і ти зосереджуєшся на виконанні. Включаєшся абсолютно, думок немає. Тільки миттєві відточені реакції – зробити все швидко та ефективно», – ділиться Сергій. 

Віййськовослужбовець каже, для нього бронемашина, наче бойовий кінь для козака. 

Фото: Національна гвардія України