Примусова депортація дітей до рф - кого, скільки та навіщо

Понад 715 тисяч дітей за 9 місяців війни окупанти «евакуювали» та депортували до росії з тимчасово окупованих територій України. За яким принципом обирають дітей, куди відвозять та чому деяких повертають, йдеться в аналітичному дослідженні “Інституту стратегігчних досліджень і безпеки” та “Східної Правозахисної групи”.

Військова агресія рф проти України, почалась із заяв нвф «лнр» та «днр» про те, що ЗСУ розпочали активні обстріли тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей. Використовуючи ці заяви, голови квазіреспублік оголосили про проведення евакуації. Першими були «евакуйовані» діти-сироти з дитячих будинків на захоплених «лднр» територіях.

Російські ЗМІ та пропагандисти стали використовувати факт «евакуації» дітей, як
інструмент інформаційної накачки жителів рф. Їх підводили до головного меседжу: «росія має захистити народ Донбасу». А маленьких дітей-сиріт окупаційна адміністрація виставила, фактично, як сакральную жертву, щоб в інформаційному полі було обґрунтування агресивних дій рф проти України.

Починаючи з березня 2022 року, депутатка російського парламенту від політичної партії «Єдина Росія» Анна Кузнєцова, яка раніше обіймала посаду омбудсмена рф із захисту прав дітей разом з чинним дитячим омбудсменом Марією Львова-Бєлова лобіюють ухвалення федерального закону про зняття заборони на усиновлення громадянам рф дітей із інших країн.

30 травня 2022 року президент путін підписав зміни до указу «Про визначення у гуманітарних цілях категорій осіб, які мають право звернутися із заявою про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку».

Також зміни були внесені до Указу від 19 квітня 2019 року № 187 «Про окремі категорії іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами про прийом до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку». Фактично
цими указами путіна дозволялося одержання громадянства рф дітям сиротам та дітям
без опіки з «днр», «лнр» та України у спрощеному порядку.

Після таких законодавчих змін, було зафіксовано процеси усиновлення
дітей із тимчасово окупованих територій України громадянами рф. На тимчасово
окупованих територіях України, окупаційні адміністрації активізували роботу комісій, які здійснювали нагляд за дотриманням прав неповнолітніх.

У період з квітня по жовтень 2022 року комісії подали до судів «лднр» понад 38 тисяч справ щодо позбавлення батьківських прав людей, які не можуть забезпечити певний рівень життя дитини. Також однією з причин стало те, що у багатьох дітей та підлітків не стало батька, через проведення процесів примусової мобілізації до лав незаконних збройних формувань. Багато чоловіків зникли безвісти, а мами перебували на заробітках в росії, тому дитина жила з дідусем і бабусею, які, на думку комісії, не можуть замінити дитині матір чи батька. Тому батьків позбавляли батьківських прав, а дітей відправляли до дитячих будинків, а вже звідти до росії.

«Ідеологи процесу примусової депортації українських дітей у рф – це провладна націоналістична група в кремлі, серед них екс-міністра російської федерації Володимир Медінський, який дуже стурбований збільшенням кількості етнічної молоді російської федерації стосовно молоді слов'янської зовнішності у рф. Саме ця група в кремлі лобіювала такі проекти, як:

• «Співітчизники» - проект, спрямований на переїзд російського населення країн пострадянського простору до росії, який фінансується через Міністерство закордонних справ рф;
• «Союзна держава» - проект, спрямований на реконструкцію "СРСР 2.0";
• «руський мир» - у цьому випадку це стосується фонду. Цей проект фінансується за рахунок державного бюджету рф, є структурою, подібною до росспівробітництва, має мережу регіональних партнерів у всьому світі. Головне завдання - сприяти ідеології «руського миру» в інших країнах», - розповів директор Інституту Стратегічних досліджень та Безпеки Павло Лисянський.

За його словами, основне та глобальне завдання провладної «нацгрупи» в кремлі полягає в тому, щоб збільшувати кількість росіян слов'янської зовнішності, розширяти територію рф, а російську мову залишати державною у всіх країнах пострадянського простору. Для реалізації однієї з цілей такої нацистської політики і був реалізований «проєкт» щодо примусової депортацію українських дітей.

Поки кремль фактично контролював тимчасово окуповані території Луганської та Донецької областей, питання сиріт до 2022 року нікого не цікавило. А з початком повномасштабної агресії російської федерації проти України примусову депортацію українських дітей поставили на потік.

Категорії дітей, що підлягають примусовій депортації

Перша категорія: діти-сироти

Діти, які до повномасштабної агресії рф проти України перебували в установах соціального типу, які не мали батьків чи опіки з боку родичів. Дітей цієї категорії у примусовому порядку вивозили на територію росії під виглядом евакуації. Такі факти зафіксовано починаючи з 18.02.2022 рокую.

Друга категорія: діти позбавлені батьківського піклування

Діти, батьків яких позбавили прав на виховання дитини, за нібито порушення прав дитини у соціально-економічному плані, а також праві освіти.

У період із 18.02.2022 року на тимчасово окупованих територіях Луганської та Донецької областей розпочалася примусова мобілізація чоловічої частини населення, в результаті якої багато чоловіків померли. Підсумком примусової мобілізації стало те, що багато дітей залишилися без батьків.

Починаючи з квітня 2022 року, на тимчасово окупованих територіях України активізують свою роботу Комісії з дотримання прав неповнолітніх. Основною діяльністю цих комісій є те, що вони збирають інформацію про сім'ї з недостатнім
соціально-економічним рівнем життя.

Комісії збирають інформацію, фіксують порушення, а потім передають справи до судів окупаційних адміністрацій із позначкою про позбавлення батьківських прав.
Рішення приймаються судами окупаційних адміністрацій і дитину забирають у
соціальні установи, а вже потім депортують до рф.

Третя категорія: діти, які залишилися без нагляду батьків внаслідок військової агресії рф проти України

Багато родин було роз’єднано внаслідок обставин непереборної сили. Багато дітей залишилися без нагляду батьків через те, що були закриті кордони в період активних бойових дій. Під час проведення процедур фільтрації багато мешканців захоплених населених пунктів були затримані та відправлені до місць позбавлення волі. Їхні діти через певний час потрапляли під процедуру депортації.

До цієї ж категорії можна зарахувати дітей, які є «безпритульними». Діти, які живуть на вулицях, не мають батьків або їхні батьки перебувають у місцях позбавлення волі.

Четверта категорія: діти з батьками

Дана категорія дітей - це повноцінні сім'ї, які потрапили під процедуру примусової депортації та були відправлені на постійне місце проживання в один із регіонів російської федерації.

Процеси примусової депортації торкнулися кожного регіону, який був під владою окупаційних військ. У кожної міжнародної організації чи державної установи України є різні цифри щодо кількості депортованих людей.

В росії створили «Міжвідомчий координаційний штаб», який веде статистичну обробку
даних про кількість примусово депортованих людей з тимчасово окупованих територій України.

За словами Павла Лисянського, дітей депортували за плановим алгоритмом дій:

1. "евакуація" дитини (основне місце проживання);
2. доставка дитини до транзитного пункту розміщення, на окупованій території;
3. "евакуація" дитини з транзитного пункту на окупованій території до транзитного пункту на території Росії;
4. доставка дитини з транзитного пункту Росії на місце перебування в одному з населених пунктів віддаленого району Росії.

«Паралельно з процесами примусової депортації дітей, окупанти збирали дані про дітей і вносили їх у федеральний банк даних рф. Федеральний банк даних про дітей-сиріт та дітей, що залишилися без піклування батьків, - частина державного банку даних про дітей. Включає сукупність регіональних банків даних про дітей, і навіть документовану інформацію про громадян, бажаючих взяти дітей виховання у сім'ї та які звернулися по відповідну інформацію до федерального оператора державного банку даних про дітей», - розовів Павло Лисянський.

Наразі практично в кожному регіоні рф є пункти тимчасового утримання дітей та дітей сиріт із тимчасово окупованих територій України. Після того, як діти прибувають до кінцевого пункту прямування (конкретний регіон росії) їх розподіляють у центри сприяння сімейному вихованню. Фактично – це дитячі будинки для дітей-сиріт з новою назвою. У цих центрах йде підбір соціальними працівниками сімей для депортованих дітей з України, а також паралельно вносяться дані дітей-сиріт у федеральний банк даних рф.

Але зараз депортованих дітей-сиріт, а також дітей, чиїх батьків позбавили прав, так багато, що багатьох депортованих ще не розподілили по центрах сприяння сімейному вихованню, а залишили жити в пунктах тимчасового утримання.

Центри сприяння сімейному вихованню проводять пошук кандидатів на усиновлення дитини.

Але процедура пошуку кандидатів для усиновлення примусово депортованих
дітей має власну особливість. Кандидати мають пройти курси з ідеологічного виховання примусово депортованих дітей. Ідеологічний аспект для Кремля мав завжди головну роль, тому в рф було ухвалено рішення пошуку кандидатів для усиновлення дітей за ідеологічним принципом.

Перші повідомлення стали надходити з Московської області про те, що сім'ї які хотіли усиновити дітей з тимчасово окупованих території України пройшли курси з ідеологічного виховання. Потім такі повідомлення у відкритих джерелах стали зникати.

“Для кремля важливо, щоб ці діти не дізнались правди про примусову мобілізацію, про те, як загинули їхні батьки, про те, хто почав військову агресію проти України. Тому і ведеться така ось фільтрація потенційних кандидатів на усиновлення примусово депортованих дітей”, - сказав Павло Лисянський.

Де знаходяться депортовані діти

За інформацією власних джерел правозахисників, депортованих з України дітей розподілили по всіх регіонах росії, але вдалося визначити кілька конкретних локацій.

Республіка Башкортостан

03 жовтня 2022 року до Уфи доставили дітей-сиріт із тимчасово окупованої частини
України. Усього 32 дитини від 7 до 14 років. Діти будуть розподілені у три центри
сприяння сімейному вихованню в Учалах, Кумертау та Кугарчинському районі.

Орловська область

11 жовтня у Наришкінській школі-інтернат розмістили 60 дітей-сиріт із тимчасово окупованої території Донецької області: КОУ ГО «Наришкінська школа-інтернат» -
вул. Садова 16, Наришкіне, Орловська обл., 303900.

Кіровська область

1 жовтня до Кіровської області прибули 39 дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків зі школи-інтернат №1 м. Донецька. Розподілом дітей-сиріт у сім'ї РФ займеться Кіровський обласний центр усиновлення, опіки та піклування. Діти будуть розподілені в чотири установи, які перебувають у підпорядкуванні міністерства освіти та науки Кіровській області.

Липецька область

04 жовтня 2022 року до Липецької області привезли 38 дітей, із тимчасово окупованих
регіонів України. За повідомленнями прес-служби управління освіти та
науки Липецької області, вік хлопців – від 8 до 17. Діти втратили
своїх батьків і лишилися сиротами.

Диспансеризація та «повернення» примусово депортованих дітей

З березня по серпень 2022 року темпи примусової депортації дітей із тимчасово окупованих територій України набрали величезної швидкості. Але вже в кінцевих місцях перебування – соціальних установах рф у примусово депортованих дітей стали виявляти хвороби різного типу, а в московській області навіть було зафіксовано кілька «повернень» примусово депортованих дітей сім'ями, які дітей усиновили.

«Повернення» - це такий термін серед фахівців соціальних служб, які займаються підготовкою до усиновлення дитини. «Повернення» - це коли сім'я, яка усиновила дитину, через короткий проміжок часу повертає її в дитячий будинок через виявлення хвороби, або інші причини.

До вересня 2022 випадки «повернень» стали масовими, в інформаційному просторі рф факти повернення дітей приховували. Але інформація все-таки просочилась. За офіційною статистикою, щорічно повертається близько 5 тисяч дітей сиріт із заміщуючих сімей до «сирітських будинків», а 2022 року кількість повернень зросла, через процеси масової депортації дітей з окупованих територій України до рф.

Критичну ситуацію з «поверненнями» дітей сиріт у рф підтверджує і Наталія Городиська – голова Спілки прийомних батьків, усиновителів та опікунів у рф. 19 квітня 2022 року в інтерв'ю російському виданню «Аргументи Тижня» Наталія Городиська заявила: «Бо дуже велика кількість повернень дітей із сімей, що заміщають. А тепер ще й діти із Донбасу». Також Наталія Городиська говорить про те, що після інформаційної кампанії з росТВ велика кількість сімей виявила бажання прийняти у свої сім'ї дітей-сиріт із Донбасу на ґрунті «героїзму».

«Героїзмом», який транслювався пропагандою рф, була «заражена» більшість громадян Росії, ось тільки «ефект героїзму» проходив, а соціально-економічні проблеми в сім'ях залишалися. Виявлення хвороб у прийнятих дітей позначалося на додаткових витратах у сім'ях, що відповідно впливало на те, щоб повернути дитину назад до «сирітського будинку».

«Сім'я в Підмосков'ї взяла дитину, а потім приходить і каже: "Вона нам не потрібна, тому що хвора". Уявіть, що в дитини у голові коїться? Наскільки жахливий цей злочин», - сказав Павло Лисянський.

Для того, щоб зменшити кількість повернень прийомних дітей із заміщуючих сімей, в рф ухвалили рішення про проведення диспансеризації дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування, які є кандидатами на депортацію до рф. Якщо дитина здорова, відзначає Лисянський, тоді забирають, якщо ні – залишають на тимчасово окупованій території.

«Якщо аналізувати процес дитячої диспансеризації, яка закріплена розпорядженням уряду рф від 22 жовтня 2022 року за підписом Мішустіна, то кремлю потрібні лише здорові діти, а хворих вони залишають на тимчасово окупованих РФ територіях України.

Також є така технологія в кремлі – «На кожного вбитого російського солдата в Україні, ми вивозимо 10 українських дітей». Цю технологію підтверджує і російський політик
Захар Прілєпін, який написав пост: «З початку року з росії виїхали 545 тисяч людей, випливає з оновленої статистики росстату. Повідомляється, що більшість тих, хто виїхав, - 479 тисяч. вирушили до країн СНД, ще 65 тисяч - до країн далекого зарубіжжя. Це нижче західних оцінок, згідно з яким тільки після початку мобілізації з росії поїхали близько 700 тисяч жителів. В будь-якому випадку, на приєднаних територіях живе у кілька разів більше людей», - розповів Павло Лисянський.

Тобто, для політичних діячів рф допустимі взаємозаліки людських втрат. Процеси примусової дитячої депортації з окупованих територій України – це частина злочину росії під назвою “геноцид українського народу».