«У біг я вкладала весь свій біль, всю свою злобу, думки»: сєвєродончанка започаткувала безкоштовні онлайн-курси з фітнесу

Жителька Сєвєродонецька Тетяна Беленець – фітнес-інструкторка з семирічним стажем. У рідному місті жінка активно розвивалася в улюбленій сфері та пройшла шлях від маленької фітнес-групи до створення цілого простору – власної студії.

З початком повномасштабного вторгнення Тетяна разом з чоловіком виїхала у Дніпро, де довгий час не могла змиритися з думкою, що все зруйновано… Однак згодом жінка знайшла в собі сили, щоб рухатися далі: повернулася до тренувань, започаткувала безкоштовний онлайн-проєкт з фітнесу та стала міжнародним ліцензованим інструктором з Kangoo Jumps.

Тетяна розповіла «Сєвєродонецьк онлайн» про свій спортивний шлях, дорогу з рідного міста якомога далі від вибухів, заняття з Kangoo Jumps, дала рекомендації стосовно харчування та режиму дня при малорухливому способі життя.

 - Тетяно, розкажіть, як прийшли в спорт? Яким був ваш шлях?

 - З самого дитинства я займалася танцями, спочатку бальними, потім сучасною хореографією. Тому активна спортивна діяльність розпочалася ще зі школи. Вже в університеті ми з подружкою вирішили піти до спортивного клубу на заняття з фітнесу. Саме з цього моменту у мене з'явилася любов до нього. Мені подобалася атмосфера на заняттях, як всі в групі працюють заради своєї цілі, як змінюється моє тіло, трансформуються мої погляди, думки, моя самооцінка та самопочуття. Вже з цього моменту я не уявляла свого життя без фітнесу, тому почала більш детально цікавитися цим напрямком, читала книжки з цієї сфери, шукала будь-яку інформацію в Інтернеті. І одного разу натрапила на інформацію про набір на курси інструкторів групових програм. Це був серпень 2017 року, тоді ще курси з фітнесу тільки започатковувалися у нас в Україні, їх не було так, як зараз, на кожному кроці. Залучившись підтримкою своєї родини, я поїхала до Києва на навчання й отримала омріяний сертифікат. Досі пам'ятаю, якою я була щасливою. Пам'ятаю своє перше тренування, своїх перших клієнтів, як сиділа днями й складала програми, як чекала вечора, щоб піти на тренування. Мій запал бачили навіть викладачі в університеті, підтримували, деякі з них навіть ходили до мене на тренування. Деякі й зараз є моїми клієнтками, яких я дуже люблю, ціную та поважаю. У самому університеті мої викладачі дозволили мені писати дипломні роботи з фітнес-тематики. І хоча моя спеціальність "Менеджмент", я захищала диплом з теми "Мотиваційні аспекти та технології забезпечення клієнтоорієнтованості фітнес послуг". Тому я ще глибше занурилася у свою справу, і саме з тих часів знала, що хочу свою студію, свою атмосферу в ній та своїх людей, клієнтів.

Йшли роки й моя група "Фітнес-інтенсив" тільки розширювала свою діяльність. Ми відкривали ще одну групу. Це були не просто тренування, а спосіб життя, це була моя друга сім'я. Я їм завжди це казала, вони поспішали до мене на тренування, а я завжди з новою програмою летіла до них. Так промайнуло 6 років. Ми з моїм хлопцем на той час, зараз чоловіком, почали шукати приміщення. Для початку це був більший зал, а вже потім, щоб це була саме наша студія. І ось вже сім років як я навчаю любити фітнес…

Тетяна Беленець

 - Розкажіть, де черпаєте знання, які використовуєте, тренуючи людей?

 - Не люблю одноманітні програми, де впродовж місяця нічого не змінюється. Мої тренування завжди різноманітні, це моя фішка, це пояснюється моєю непосидючістю та жагою до нового. А для цього потрібні знання, та й сам фітнес не стоїть на місці, в ньому дуже багато напрямків та нової інформації. Тому я, звичайно, постійно читаю книжки, до прикладу, з анатомії, жіночого здоров'я, дивлюся багато фітнес-експертів, проходжу тренінги, різноманітні майстер-класи та курси. Останні з них у березні цього року – курси з Kangoo Jumps, де отримала міжнародну ліцензію з тренування в цьому напрямку.

 - А можна, будь ласка, детальніше про напрямок Kangoo Jumps?

Kangoo Jumps – це черевики на пружинах, які є одним з ефективних методів кардіотренувань. Мені здається їх неможливо не любити. Це шалені стрибки родом з дитинства ще й з користю для здоров'я та тіла.

Kangoo Jumps – це ще одна моя любов. У Сєвєродонецьку ми розвивали схожий напрямок, але це були інші черевички. Однак всі черевички та інше обладнання студії було розкрадено після окупації міста. Знаходячись в Дніпрі я усіляко відганяла від себе ці думки про тренування, мені було дуже боляче від того, що відбувається у нас в місті, в моїй студії – у моєму місці сили, до якої ми так довго шли й наполегливо працювали... Минув вже рік, я наважилася, але все ж таки наважилася завдяки моєму чоловіку, який мене підтримує, та моїм клієнткам. Вони постійно мене питали: "Таню, коли? Таню, давай, ми готові". Тому я стала інструктором з міжнародною ліцензією і ми почали…

 - Які є обмеження та протипоказання?

 - Напрямок Kangoo Jumps без вікових обмежень та без обмежень за статтю. Займатися можна всім, є програми навіть для дітей. З протипоказань – вагітність, високий тиск та будь-які травми. Проте все індивідуально, все обговорюється, потрібно консультуватися з інструктором, тому я бажаю усім спробувати цей вид. Проте це треба робити лише у досвідченого та ліцензованого інструктора, який дійсно навчить, розкаже та дасть відповіді на всі питання. Ці черевички – справжній кайф, я думаю, усі будуть у захваті, коли стануть на них та почнуть стрибати. 

 - А як підготуватися до першого заняття?

 - На перше заняття необхідно з собою взяти високі шкарпетки та рушник для обличчя. Звісно, гарний настрій. Не потрібно хвилюватися, тому що все неодмінно вийде.

 - Де саме проводите тренування?

 - У Дніпрі в літній період ми стрибаємо на стадіоні, свіже повітря насичує легені киснем та організм напряму отримує вітамін Д. Та й сам стадіон – це таке місце, де хочеться займатися спортом.

На осінньо-зимовий період вже шукаємо зал, проте в Дніпрі з цим складно, що для мене є великим відкриттям, здавалося, велике місто поблизу повинно бути багато залів, але це не так. Тому ми з моїми клієнтами мріємо про нашу студію, у нашому Сєвєродонецьку.

 - Чи є серед ваших клієнтів чоловіки?

 - Чоловіків серед моїх клієнтів немає, проте всі наші друзі спробували пострибати й казали, що їм дуже сподобалося. Якщо з'являться в нашій групі чоловіки, то буду тільки рада.

 - Ви проводите безкоштовні онлайн- заняття для жінок з усієї країни. Скажіть, що вас мотивувало це зробити?

 - Ідея виникла на фоні війни, на фоні нашого часу... Я сама пережила цей депресивний стан, смуток, біль. І як тренер знаю, що тренування рятують, під час них можна відключитися від проблем, від нашої реальності, попрацювати зі своїм тілом на користь фізичному та ментальному здоров'ю. Тому й вирішила зробити тренування зі своїми дівчатами в онлайні. Хоча до березня цього року я такий формат не сприймала.

Фітнес-онлайн - це мій безкоштовний проєкт для всіх дівчат, які хочуть займатися фітнесом зі мною. У першу чергу, це було створено для підтримки дівчат - переселенок, які також, як і я, втратили віру в цей світ, у самих себе, втратили мотивацію до дій. А завдяки тому, що ми зустрічаємось три рази на тиждень на 40-50 хвилин, ми підтримуємо одна одну, знаємо, що ми не одні й після фізичних навантажень - світ здається інакшим. Ми укріпляємо м'язи та знаходимо сили жити цей день.

Тетяна Беленець

 - Чи багато жінок долучається до вашої ініціативи?

 - Наразі нас десь 30 жінок, всі сєвєродончанки. Проте ми приймаємо до себе усіх охочих, хто хоче долучитися – ми тільки за.

 - Тетяно, згадайте, будь ласка, ваш перший день повномасштабного вторгнення.

 - 24 лютого 2022 року у мене розпочалося як завжди. О 7.30 в студії вже розпочиналося тренування, тому десь о 07.00 я була там. Мені зателефонувала клієнтка та сказала, що у нас почалася війна. Також вона запитувала, що ми будемо робити з тренуванням. Я взагалі ніколи не забуду цю нашу з нею розмову, тому що я була далека від політики та ситуації. Не розуміла, про яку війну взагалі йде мова. Тільки поклала слухавку, і мені подзвонив чоловік і почав казати те саме... Тренування о 07.30 у нас все ж таки відбулося, а всі наступні ми скасували з повним нерозумінням, що взагалі відбувається. Проте зараз вже я дуже вдячна, що у нас все ж таки є історія цього дня, що ми хоч і востаннє, проте одну годину відпрацювали. Дуже вдячна тренеру з пілатесу та її клієнтці.

 - Скільки часу ви залишалися у Сєвєродонецьку?

 - У місті ми були до шостого березня, наші нові райони відчули війну ще з перших днів на собі. Я ці дні не спала взагалі. П'ятого березня я побачила з вікна спалахи вибуху. Знаходячись ще на дев'ятому поверсі, стало зрозуміло, що треба щось робити. Чоловік наполіг на тому, що треба їхати з міста. Ми забрали наших двох улюбленців – кота та кішку, взяли речі тільки першої необхідності та поїхали. Вже в дорозі ми дізналися, що через годину після нашого від'їзду прилетіло прям туди, де стояла наша машина...

Їхали взагалі не знаючи куди... Дніпро було найближчим до нашого Сєвєродонецька, ми думали, що виїхали не надовго – на тиждень-два, і неодмінно повернемося. Але не так все сталося...

 - Як вдалося адаптуватися та поновити заняття з фітнесу?

 - Моя адаптація проходила дуже довго. Перші три місяці я взагалі не думала про тренування... Всі думки лише про наше місто, наш Сєвєр, нашу студію, будинок, як все взагалі відбувається. Лише через три місяці я змусила себе вийти на вулицю, на стадіон та пробігти свій перший кілометр після усіх моїх очікувань, сподівань і невгамовного болю. Потім я навпаки чекала наступний день, щоб побігти знову. У біг я вкладала весь свій біль, всю свою злобу, думки. І саме він не дав забути, хто я є насправді. Під час бігу я розуміла, що потрібно повертатися до своєї роботи, до тренерства, що це моє покликання. Наразі я і треную, і не полишаю біг, оскільки це вже моя залежність – бігати, коли у мене погані думки. Під час бігу я виганяю весь біль, який є, проте з тренуваннями вже набагато легше.

До війни я мала 15 тренувань у тиждень, а коли ми виїхали, я навіть не могла думати про них. Пам'ятаю, як у березні ми списалися з дівчатами з фітнес-групи, я їм сказала, щоб у жодному разі не припиняли тренування, щоб робили це самі або пішли у спортзал там, де вони знаходяться, а у самої був такий розпач, що я повністю закрилася від тренувань і вже тільки потім мене врятував біг. Якби я не почала бігати, не знаю, чи тренувала б зараз...

Тетяна Беленець

 - Тетяно, коли до вас приходить людина і говорить: "Я хочу схуднути", з чого розпочинається трансформація?

 - Трансформація насамперед починається з любові до фітнесу, до тренувань. Це моя основна задача – влюбити клієнта в спорт. Проте завжди кажу, що тренування – це лише одна складова схуднення, важливо збалансувати харчування та підтримувати мотивацію для досягнення результату.

 - А як саме влюбляєте у спорт?

 - Насамперед коли людина приходить на перше заняття, вона дивиться та оцінює тренера: його манеру вести заняття, професіоналізм, сам тренувальний процес - підходить він їй чи ні. Дуже важливо - це енергетика тренера, як він віддає себе в групі, як пояснює вправи, з яким видом він це робить. Я завжди намагаюсь віддати всю любов, яка в мене є до фітнесу, клієнтові, завжди вчу, що не потрібно намагатися наздогнати групу з першого заняття, це все прийде з часом, найголовніше - це якість вправ. Краще зробити менше, проте правильно й з якістю для себе та тіла. Вчу відчувати саме ту групу м'язів, з якою наразі працюємо. Завжди хочу, щоб клієнту було комфортно та головне - був результат.

Тренування

Дуже важливо знайти саме свого тренера, за яким і в інший клуб, і в онлайн, і куди завгодно. А це і є енергетика тренера, якщо вона тобі підходить, то все - ти і на тренування будеш бігти з великою мотивацією, і результат буде, а ще знайдеш своє ком'юніті. У нас з дівчатами з фітнесу так і було, це була одна велика фітнес-родина

 - На вашу думку, чи можуть бути ефективними онлайн-тренування або вправи вдома без нагляду тренера?

 - На моїх онлайн-тренуваннях, якщо це прямий ефір, я бачу кожну дівчину та можу підкорегувати техніку. Наприклад, якщо бачу, що клієнтка вже втомилася і в неї замало мотивації, я її змотивую та підкажу, якщо є якесь питання. Якщо це запис тренування, то завжди прошу своїх дівчат писати питання. Я постійно підтримую зворотний зв'язок, завжди прошу робити все на відчуття – відчувати своє тіло, концентруватися на м'язах, які працюють саме в цей час. Цьому ми вчилися на наших тренуваннях в Сєвєродонецьку і зараз нам, звісно, легше це робити в онлайні. Проте якщо прийде нова людина, я дуже намагаюся правильно все підказувати, пояснювати техніку. Та, думаю, питань не виникне... Звісно, тренування будуть дієвими, хоч в прямому ефірі, хоч вдома в записі. Головне, робити це з задоволенням та за відчуттям.

Однак треба розуміти, що всі люди різні, хтось подивиться відео з тренуваннями - і зробить, йому вистачить мотивації продовжити займатися далі, шукати інші відео, розбиратися в цьому питанні. Це якщо людина займалась раніше й вже дуже багато знає та розбирається. Скажу чесно, на моєму шляху таких людей було дуже мало, один-два можливо. Проте вірю, що такі є.
Мотивація до тренувань взагалі таке явище, яке потрібно постійно підвищувати, щоб переборювати себе, свою лінь та відмовки.

Інша людина - зробить один раз, і, як то кажуть, "заб'є ", їй не вистачить мотивації продовжувати далі. Тим паче, що вдома завжди є справи, які відволікають від тренувань.

Зовсім інша справа з тренером та груповими тренуваннями. Тренер і змотивує, і надасть всю інформацію щодо вправ, і комплексна робота прискорить результат.
Всі ж ходять, наприклад, до стоматолога, самі зуби не лікують, ось і тренер потрібен кожній людині, на мою думку.

Тренування

 - Як себе замотивувати на заняття?

 - Найкраща мотивація – це знайти заняття, яке тобі подобається, та знайти свого тренера, який буде і наставником, і мотиватором, і другом.

 - Чи потрібен фітнес дітям? З якого віку краще починати?

 - Фітнес для дітей, звісно, потрібен. Тільки не такий, як у дорослих. У нашій студії в Сєвєродонецьку були заняття для дітей з трьох років, батьки приводили навіть з двох. Це були загальнорозвиваючі вправи у формі гри, танців та веселощів. Діти обожнювали нашого тренера Дар'ю, та досі згадують її. Я підтримую зв'язок як з Дашею, так і з деякими батьками.

 - Чи безпечне й ефективне, на вашу думку, схуднення самостійно, без тренера?

 - Схуднути без тренера, звісно, можливо, якщо людина сама дуже дисциплінована, замотивована та обізнана у сфері фітнесу та дієтології. Проте з тренером це буде простіше та стовідсотково не нашкодить здоров'ю. Тому я раджу звертатися до професіоналів.

 - Існує думка, що їсти після 18.00 шкідливо. Що скажете з цього приводу?

 - Їсти потрібно за три-чотири години до сну, проте вечеря має бути легкою. Не потрібно ввечері з'їдати все, що є в холодильнику, організму треба готуватися до відпочинку й тому його не потрібно навантажувати їжею.

 - Людина веде малорухливий спосіб життя, наприклад, працює в офісі. Який приблизний графік дня та харчування ви їй би порекомендували?

 - Перш за все, треба виробити звичку ходити пішки, наприклад, до роботи або після роботи, підійматися сходами. Рух – це життя, його потрібно полюбити, якщо хочеш бути здоровим. Знайти тренування по душі. Сьогодні дуже багато фітнес-напрямків. Або якщо немає бажання йти до залу, просто зробити собі за звичку – зранку робити зарядку. Нехай це буде 20 хвилин, проте це також піде на користь. Харчування, звісно, необхідно корегувати спеціалістом, дієтологом. Я можу тільки порадити їсти менше солодкого, жирного та смаженого.

Тетяна Беленець

 - Поділіться, декількома дієвими вправами для схуднення, які можна робити вдома?

 - Я скажу так: немає прям якихось дієвих вправ, якихось секретів. Всі вправи, якщо їх робити в комплексі, правильно, з розумінням техніки та розумінням, які м'язи працюють саме в цій вправі, то вони будуть дієвими. Я раджу, наприклад, зробити собі за звичку – ранкову зарядку. Нехай це буде спочатку розминка, а потім присідання, планка, будь-які скручування, якісь стрибки. Проте, повторюсь ще декілька разів, що необхідно знати техніку та правильно все робити й тоді результат точно буде. Але краще, звісно, робити це зі спеціалістом, з тренером. Тому я запрошую усіх приходити до мене на безкоштовні онлайн-тренування, де ми розберемо техніку та робимо всі вправи. У нас є результати, думаю, ніхто не пожалкує від того, що він долучиться до нас.