Кадрові зміни та підготовка до "виборів": Хто керує руїнами Сєвєродонецька, Лисичанська та Рубіжного

Майже вся Луганська область, за виключенням окремих прифронтових селищ, де точаться бої, вже понад рік під російською окупацією. 8-10 вересня на підконтрольній рф українській території заплановані "вибори" за законами росії. Мерів  у рф давно не обирають, за виключенням п'яти найбільших мегаполісів, тож і окупованим містам Луганщини "міських голів", або вірніше, гауляйтерів, просто призначать. 

Зараз Сєвєродонецьком, Лисичанськом і Рубіжним керують від імені рф колаборанти — "виконувачі обов'язків". Ймовірніше за все, що після незаконних "виборів" ця приставка в.о. зникне, а прізвища залишаться тими самими.

"Сєвєродонецьк онлайн" зібрав усе, що відомо про цих "керманичів": про те, ким вони були до 24 лютого 2022 року, і чи порушені проти них кримінальні справи в Україні. Крім того, проаналізуємо, як протягом року змінилося життя мешканців цих міст, і як насправді відбувається розхвалене російською пропагандою відновлення.

Лисичанськом керує ексдиректор затопленої шахти

Керувати Лисичанськом від імені рф з 8 серпня став Едуард Сахненко — колишній директор шахти ім. Мельникова. Він замінив на цій посаді бойовика "лнр" Андрія Скорого, який невідомо, куди подівся. Чи-то він не спрацювався з кураторами з Татарстану, яких рф спрямувала контролювати усі справи Лисичанська. Чи-то Скорому навмисно обрубали "політичне майбутнє". Щодо Сахненка, то татарські куратори вже взяли його в оборот.

Едуард Сахненко 

"Колишній директор найбільшої в регіоні шахти імені Мельникова з початку "СВО" не залишав місто і знаходився тут увесь час, у тому числі в момент запеклих боїв за його звільнення від українських окупантів", - розповідає міська окупаційна адміністрація про Сахненка.

Сахненко — людина не публічна, а от шахта — об`єкт, який не сховаєш. Відомо, що Сахненко керував шахтою ім. Мельникова, яка входить в об'єднання "Лисичанськвугілля", принаймні з 2015 року.

Міненерго у 2016 році вважало шахту ім. Мельникова однією з восьми перспективних на Донбасі, але все одно на підприємстві розпочалися проблеми. Собівартість видобутку українського вугілля значно перевищувала його ціну на ринку, тож різницю покривали з держбюджету України. У 2017 році гендиректор "Лисичанськвугілля" розповідав "Радіо Свобода", що видобуток не покриває навіть половину фонду заробітної плати, тому на шахті розпочалися затримки. А працівники регулярно влаштовували страйки.

Але Україна з бюджету все одно покривала різницю, тобто доплачувала, щоб абсолютно збиткова шахта трималася на плаву. І вона трималася.

"Українські окупанти", як їх тепер називає російська "адміністрація" Лисичанська, так "знущалися і пригнічували" Сахненка на цій посаді, що в 2021 році на 2022 рік планували виділення для шахти 115 млн грн на фінансування ремонту обладнання тисячної лави пласта L4. Це допомогло б шахті збільшити видобуток вугілля.

Після російського вторгнення шахта вже понад рік не працює взагалі, у місцевих групах в Telegram пишуть, що вона затоплена й відновлювати її не збираються. 

При "поганій" Україні можна було страйкувати, щось вимагати, качати права. Тепер колишні працівники шахти ім. Мельникова, серед яких є і проросійські, розшукують архіви та свої документи.

Сахненко ж після занепаду шахти довго безробітним не пробув, тепер він разом з кураторами з Татарстану займатиметься "відновленням інфраструктури та життєдіяльності Лисичанська". Успіхи його попередника у цій справі були нульовими.

Про те, як живе Лисичанськ, багато сюжетів зняли татарські ЗМІ. У них не приховують, що в місті немає ані лікарів, ані ліків, а з благ цивілізації відновили лише газ. Електрика є частково, воду привозять. Вулиці міста виглядають апокаліптично, максимум з того, що зроблено за рік, — вставлені вікна в деяких найменш постраждалих будинках.

Будьмо чесними: і до вторгнення рф Лисичанськ заможним не був, всю його промислову велич втрачено за часів "міцних господарників" з Партії регіонів, типу "губернатора" Олександра Єфремова та мера Сергія Дунаєва. Колись масштабні підприємства, наприклад, завод ГТВ (РТІ) та склозавод вже давно перетворилися на руїни. Після приходу росії, руїни в Лисичанську "перекинулися" на житловий фонд та інфраструктуру: місто сильно постраждало від бойових дій.

Люди живуть за рахунок російської гуманітарки. Щоб отримувати пенсію або влаштуватися навіть на некваліфіковану роботу, потрібен російський паспорт, отримати який, як пишуть місцеві мешканці в Telegram-каналах — це кілька кіл пекла й витрати на дорогу, дозволити які собі може не кожен.

Невідомо, чи вже порушили українські правоохоронці провадження за фактами колабораціонізму проти новопризначеного Сахненка, а от на Скорого вже справа є. Його навіть оголосили у розшук.

Рубіжним керує мер-колаборант

Сергій Хортів обирався мером Рубіжного двічі у 2015 і 2020 роках, і кожного разу від проросійських партій. Що не дивно, адже до мерської кар'єри Хортів був помічником-консультантом народного депутата України Юлія Іоффе, а також був близький до Юрія Бойка. Обидва ці діячі — "ексрегіонали", екскерманичі ОПЗЖ, що роками насаджували на Луганщині російські наративи та вели антиукраїнську політику.

Сергій Хортів

І їхній ставленик Хортів — класичний приклад того, що відбувається, якщо колаборанта не покарати вчасно: у 2014 підтримував "лнр", брав участь у блокуванні української техніки 22 травня 2014 року в Рубіжному, коли бойовики з-за спин мирних жителів розстріляли солдатів, внаслідок чого загинуло кілька бійців з Житомира.

Але відповідальності уникнув, у 2022 знову перебіг на бік окупантів. Коли він у квітні 2022 року оголосив про підтримку росії, то записав промову зі словами: "Я був вражений і шокований тим, що відбувається, і тим геноцидом щодо людей з боку українського нацизму".

Чим займався Хортів на посаді мера понад 5 років і який "геноцид" тоді був у Рубіжному:

• у 2017 році провалив програму децентралізації опалення і переведення багатоповерхівок на автономку. Виділені з обласного і держбюджету 136 млн грн на автономні котли і посилення електроповодки невідомо, куди поділися. Більшість мешканців Рубіжного залишилися без опалення і були змушені купляти котли власним коштом.
• Рубіжне потерпало від відключень водопостачання через борг комунального підприємства перед енергетиками. Хортів на одному з засідань на усі аргументи про борги накинувся на директора "ЛЕО" з кулаками.
• Називав громадських активістів "мерзотниками, ідіотами і падлюками", які "заважають йому працювати".
• У 2021 році Хортів побив жінку, яка прийшла до нього на прийом через закриття шкіл. "Він на мене накинувся з незрозумілих причин, почав мене бити, вдарив у живіт, об стінку вдарив мій телефон", - розповідала постраждала Ольга Філенко. Поліція відкрила проти Хортів провадження.
• Цього ж року Хортів за допомогою міськради виписав надбавки, премії і матеріальну допомогу собі і своїм наближеним по 100-130 тис. грн. Це великі для Рубіжного гроші. 

16 травня цього року український суд заочно засудив Хортіва за співпрацю з рф і дав 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та забороною протягом 15 років працювати в органах влади та місцевого самоврядування. 

Зараз Рубіжне у найгіршій ситуації, порівняно з двома сусідніми містами  - Лисичанськом і Сєвєродонецьком. Шефство над Рубіжним теж узяв Татарстан, але тут немає відновлення навіть заради гарної картинки.

Ось що про ситуацію в Рубіжному каже уродженка Олена Фурц, яка зараз живе в рф, але підтримує звя'зок з близькими. Цю розповідь вона опублікувала два тижні тому.

"У Рубіжному танками і бомбардуванням понівечило весь асфальт, будинки усі зруйновані, вікон немає, двері вибиті. Миші і криси все з'їдають, розплодилися, це просто жах. Роботи немає, медичної допомоги ніякої немає, якась одна медсестра на все місто залишилася", - каже Фурц.

Вона зазначає, що місцеві тепер називають Рубіжне "планета-залізяка". 

"Інтернету, як не було відпочатку, так і досі немає. Потім з'явився російський зв'язок, але зараз його знову немає вже пів року. Місцеві зливали місцерозташування російських військових, їх було там багато, але зараз вже дуже мало і все одно зв'язок не підключають. Щоб зателефонувати, треба їхати за місто 50 км. Якщо комусь треба здати позиції, то вони поїдуть ці 50 км і здадуть", - додала Фурц.

За її словами, ніякі відновлювальні роботи у місті не проводяться: "Якщо Сєвєродонецьк більш-менш приводять до тями, вікна вставляють, то в Рубіжному не робиться нічого абсолютно. Абсолютно покинуте місто". 

Колишній мешканець Рубіжного Андрій залишив місто минулого року, переїхав у росію з родиною. Але зв'язок з містом періодично також підтримує, кілька місяців тому забрав звідти свою тещу.

"Щоб знайти будь-яку роботу в Рубіжному, потрібно отримати усі документи рф. Але найближче місто, де це можна зробити - Старобільськ. На оформлення документів можна витратити тиждень, тому в людей не виходить це зробити, немає можливості фінансової виїхати. У місті є одна бригада екстрено допомоги, але викликати її неможливо, бо немає зв'язку. Якщо людині стає погано, доводиться близьким бігти на "санпропуск" і казати, що за такою адресою людині погано. Але якщо комендантська година, то я взагалі не знаю, як допомогти", - розповів він.

Це ж підтверджують мешканці Рубіжного у мережі.

За словами Андрія, ціни в Рубіжному високі, гуманітарку видають раз на місяць. У місті багато безпритульних собак, які нападають на людей. Він повідомив, що лише одиниці рубіжан отримали 100 тис. рублів компенсації за втрачене майно, їм кажуть, що на це немає грошей. 

З Брянки у Сєвєродонецьк: обласний центр довірили перевіреному колаборанту

Після захоплення Сєвєродонецька рф відправила туди "головою адміністрації" колишнього "мера" Брянки Миколу Моргунова, який перейшов на бік "лнр" ще у 2014 році. Моргунов, як і його "колега" з Рубіжного, також за часів України був легітимно обраним мером. Дев'ять років тому, навесні, коли рф почала розкачувати радикальні проросійські настрої на Луганщині, Моргунов казав на мітингу, що "Донбас ніхто і ніколи не ставив на коліна". За кілька тижнів рф ввела війська та фактично зробила це: регіон за дев'ять років сильно занепав.

Микола Моргунов

З моменту окупації на території Брянки базувалося російсько-терористичне угруповання "Брянка СССР", відоме мародерством і звірствами проти цивільного населення. Але Моргунов свою посаду все одно не залишив і "володарював" протягом всіх цих років. В Україні його оголосили у розшук, кримінальне провадження щодо нього передали до суду.

У Брянці не велися бойові дії. Сєвєродонецьк — повна відмінність. За інформацією голови ВЦА Олександра Стрюка, він зруйнований на 80%. Зараз доступ в обласний центр, крім військових рф, є тільки в російських волонтерів і так званих блогерів. Вони не приховують, що справи у мешканців Сєвєродонецька дуже погані, багато хто просто голодує. Ця інформація дуже відрізняється від того, що звучить на російських і місцевих пропагандистських ЗМІ: вони наввипередки випускають сюжети про те, як росія відбудовує Сєвєродонецьк і піклується про людей.

Наприклад про це казав, росіянин Сергій Алієв, який приїжджав у місто в травні цього року та привіз 20 т картоплі. За його словами, у Сєвєродонецьку проживають усього близько 30 тис. мешканців, хоча до вторгнення рф їх було понад 100 тисяч. 

Алієв розповів, що люди живуть за межею бідності, без електрики та води, без роботи та соціальної допомоги. Оформити російські документи можуть не всі, оскільки потрібно їхати в інше місто, збирати та везти документи, а фінансової можливості знайти авто у сєвєродончан немає. Коли Алієв разом з волонтерами роздавав картоплю, виявилося, що бажаючих її безкоштовно отримати виявилося набагато більше, ніж самої картоплі. На одну родину з трьох людей волонтери виділили 90 кг картоплі, цього має вистачити на два-три місяці.

"Минуло лише 15 хвилин, а ми вже роздали дві тонни, а в нас 20. Якщо ми привеземо 200 тонн, все одно на всіх не вистачить", - сказав Алієв.

Щодо відновлення інфраструктури, багатоповерхівок і приватних будинків, які рф сама ж і зруйнувала, то Сєвєродонецьк окупанти намагаються робити "вітриною" за прикладом Маріуполя. За спостереженнями російських волонтерів і місцевих мешканців, у Сєвєродонецьку хоч "щось робиться". І ключове у цій фразі "щось": у найменш постраждалі від війни будинки вставляють вікна, подекуди міняють системи опалення, накривають дахи. Але це неймовірний мізер у масштабах загальних руйнувань Сєвєродонецька.

У "лнр" готуються до "виборів"

10 вересня у рф під час "єдиного дня голосування" "вибори" за російськими законами відбудуться на окупованій Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях, а також у Криму.

Вибори у рф вже років 20 є бутафорією і грою у псевдодемократію, а у випадку українських територій, вони ще є й незаконні. СБУ встановила особи 15 колаборантів, які готують псевдовибори до місцевих окупаційних органів рф на Луганщині: це керівники "виборчої комісії лнр", а також представники територіальних осередків кремлівської партії "Єдина росія" та інших думських політичних сил. Усім колаборантам загрожує до 15 років у тюрмі.

росія може провести в окупації хоч 10 "виборів", але нічого в зруйнованих війною містах не зміниться, вони для рф є лише плацдармами для подальшого нападу на Україну, для довгої виснажливої війни.