Сорокаметровий символ єдності. Історія сєвєродонецького прапора

Щорічно, починаючи з 2004 року,  23 серпня, в Україні святкують День прапора. Це — ознака нашої української ідентичності. Для Луганщини він, безперечно, ще й символ боротьби за волю. Особливо зараз, коли майже вся її територія окупована ворогом. Не всім відомо, що у Сєвєродонецьку був свій прапор-оберіг, сорокаметрове полотно якого об'єднувало громаду. Про історію його створення та важливість для нашого міста “Сєвєродонецьк онлайн” розповіла громадська діячка Олена Ніжельська.

Сєвєродонецьк після окупації 2014-го прагнув української ідентичності

“Одразу після звільнення Сєвєродонецька 22-го липня 2014-го року зібралася активна громада, небайдужі люди, такі, у яких Україна справді була в серці”

Хтось на той час пережив окупацію в місті, хтось — виїжджав та потім повернувся. Але коли ми так разом об'єдналися, то першою ж ідеєю було повернути українську символіку в громадський простір. Це тоді проявляли по-різному: почали з'являтися білборди патріотичного спрямування, люди розмальовували паркани та різні знакові місця у Сєвєродонецьку. І в якийсь момент виникла думка, що нам потрібен великий прапор, як символ, який можна буде використовувати під час публічних заходів. До його створення долучилися місцеві підприємці. Слід зауважити, що на той момент було дуже складно знайти навіть тканину жовтого та блакитного кольорів. Але ми згуртувалися та виготовили його саме у Сєвєродонецьку.

Прапор єднання

“Вперше новий символ нашої незламності використали на День прапора у 2014-му”

День прапора 2014. Сєвєродонецьк. Фото - фейсбук-сторінка Миколи Скурідіна

Тоді його розтягнули над зруйнованим мостом через річку Борову. З одного боку під'їхали автобуси з Рубіжного, з іншого — сєвєродончани. Й так об'єднали два міста над проваллям пошкодженого переходу. Ще цей день запам'ятався тим, що після акції єднання ми поїхали зносити пам’ятник леніну.

Прапор єднання

Потім прапор розгорнули й над мостом на Сіверському Дінці в день визволення Лисичанська. Така доля була у цього стяга — єднати береги різних річок над зруйнованими ворогом комунікаціями.

“День вишиванки, День Незалежності, День Злуки… Майже всі державні свята супроводжував наш сорокаметровий державний символ”

День визволення Сєвєродонецька 2021. Фото - Микола Скурідін

День Єдності 2016. Сєвєродонецьк. Відео — Микола Скурідн

Його завжди брали на патріотичні автопробіги. Одного разу була страшенна злива, спочатку стяг не хотіли розгортати, але все ж таки вирішили — варто! І він був таким мокрим, важким, але ми не зрадили нашій традиції.

Олена Ніжельська, фотоархів

Брав участь прапор і в річниці сумних подій, таких, як 6 квітня, коли проросійський натовп накинувся на мирну патріотичну акцію у Сєвєродонецьку. А вже в 2015-му, на першу річницю вшанування, ми переможно розгорнули наш стяг. Далі були й Станиця Луганська, і Попасна. Прапор, без перебільшення, об'єднував та надихав.

Сєвєродонецький прапор єднання

Згадується ще таке: бувало що стяг несли зовсім мало людей, як от вже відремонтованим мостом на Рубіжне, а бувало й таке, що не вистачало місця бодай потриматися за прапор.
Дуже гарно було, коли робили хвилю, коли діточки бавилися під нею, а вона була таким своєрідним блакитним оберегом.

“Для мене прапор — це спосіб продемонструвати свою ідентичність, свою приналежність до України, своє прагнення розбудовувати Сєвєродонецьк як українське прогресивне місто, демонстрація того, що у Сєвєродонецьку є люди, для яких прапор не просто формальний державний символ, а й річ, яка дозволяє ідентифікувати себе як українку чи українця”

Олена Ніжельська, фотоархів

Прапор на вулицях Сєвєродонецька означатиме, що повернулась Україна, ми… Що місто готове відроджуватись, оживати після всього того болю, яке перенесло. І мені здається, що його поява для когось з людей, які знаходяться зараз далеко, стане також додатковим стимулом, щоб повернутися. Символи мають велике значення, вони торкаються наших емоцій. Повернення стяга на Луганщину також матиме таку силу, але спочатку ми очікуємо такий бойовий прапор, який перший з'явиться на вулицях Сєвєродонецька. Хай він буде не такий великий, буде самим манюсіньким, але це свідчитиме — Сєвєродонецьк знову вільний.

Олена Ніжельська, фотоархів

А для тих, хто зараз в окупації, чекає на звільнення, це буде найкраще свято — побачити знову наш стяг. І я думаю, що маленькі заховані прапорці з'являться в перші години або дні визволення саме від тих людей які й знаходяться в окупації та залишаються українцями.