80-річчя Луганської обласної філармонії. Як сьогодні живе колектив

30 вересня та 1 жовтня для львів’ян, гостей міста та переселенців з Луганської області Академічний симфонічний оркестр презентує святковий концерт з нагоди 80-річчя Луганської обласної філармонії. Свій ювілей музиканти святкують не вдома, проте в колі своїх. Концерт має показати різні періоди у житті оркестру, у ньому беруть участь знакові для колективу особистості. Диригуватимуть Іван Остапович та Назар Яцків.

Про те, як минув цей рік, майбутній ювілей, відтік музикантів з України та розвиток культури «Сєвєродонецьк онлайн» розповів директор Луганської обласної філармонії, Заслужений артист України Ігор Шаповалов.

 - Яким цей рік був для колективу?

 - За рік ми змогли урізноманітнити нашу програму. Через те, що ми проводили у вересні минулого та у квітні цього року конкурси на заміщення вакантних посад, трохи добрали музикантів, яких нам не вистачало. Тому з’явилася можливість у виконанні нових програм.
До того ж, ми вже виступили на всіх концертних майданчиках Львова, окрім театру ім. Марії Заньковецької. З різними програмами, з різними диригентами.

Постійно беремо участь у різноманітних фестивалях. З останнього – був концерт на фестивалі «Музика в старому Львові». Там представляли октет тромбонів. На базі оркестру робимо деякі камерні колективи невеликі, ансамблі. Щоб і програми були цікавіші, і щоб музикантам був додатковий досвід, який впливає на загальну якість виконання програми.

Також за цей рік було багато благодійних концертів. Ми збирали гроші для дітей, що постраждали від агресії росії, виступали адресно для ЗСУ – для підрозділів, частин. Давали концерти у Соборі св. Петра та Павла для військових капеланів, теж збирали гроші. Октет нещодавно грав у шпиталі, де проходять реабілітацію поранені військові.

За цей рік було декілька прем’єр різноманітних українських програм. Робили сценічну постановку опери «Зоря» Ігоря Соневицького. На тому тижні зіграли віолончельний та фортепіанний концерти Скорольского та Барвінського. До речі, коли знайшли партитуру, там позаду було написано, що цей твір вперше виконували у Ворошиловграді. Диригент підписав, що це було в нашій філармонії.

Партитура

Кожного місяця хоча б одна прем’єра є. Це твори, які виконувалися або один раз, або взагалі не гралися. Знаходимо цікаві партитури.

 - Минулого року восени, коли ми спілкувалися, колектив складався з 26 людей. Яка наразі ситуація?

 - Я точно цифру не скажу, бо вона постійно змінюється. Хтось доїжджав, хтось звільнявся та їхав. Зараз у нас десь близько 50 музикантів. Це разом з тими, що переїхали, і тими, хто тут вже пройшов конкурс. З адміністрації лишилися я, двоє бухгалтерів, кадровик та музичний редактор.

Ігор Шаповалов 

 - Люди, які прийшли до вас, це здебільшого місцеві музиканти?

 - У Львові ситуація інакша, ніж була у Сєвєродонецьку. Тут є декілька симфонічних оркестрів. Також тут ще є музична академія. І ось в нас є тепер її студенти. Достатньо перспективні. Тут є така тенденція, саме у Львові, – ніхто на одному місці не сидить. Всі мігрують з колективу в колектив. Це не Сєвєродонецьк, де був один оркестр та Музичне училище. Тут є уставні співробітники, є сумісники. Ситуація така, що з музикантами в країні важка ситуація. Багато з них виїхали, а молодь мігрує за кордон просто катастрофічними темпами. Я не знаю, де братимуть кадри філармонії та театри України у майбутньому. Зараз ми вже почали відчувати це, але поки вибірково. У Львові, наприклад, є проблема з віолончелями, валторнами. У всіх оркестрів. Наприклад, той же Львівський театр опери та балету має гідну зарплатню, тому що це національний оркестр - і то їм не вистачає музикантів, постійно йдуть конкурси в них. Ми їздимо Західною Україною – теж дуже помітний брак кадрів. Навіть в Києві те саме, як кажуть колеги.

Можновладці повинні збагнути, що культура важлива. Тому що знищити та втратити все - дуже легко та швидко. Відновити – дуже складно. Це нереальні зусилля. У Львові є десятирічка. Набирали кожного року по 2-3 класи дітей, це до 90 осіб. Цього року набрали 15 чи 20 дітей. А таких шкіл в Україні було 3. Харківська, Київська, Львівська. Туди брали найталановитіших дітей. Це звичайна школа, але там протягом всіх років поглиблено вивчаються всі музичні дисципліни. Після неї діти йшли одразу в Консерваторію. З них виростали найталановитіші музиканти. Тепер отака ситуація. Років за 5 такими темпами матимемо повний крах культури.
Це проблема державного рівня. Заробітна плата музикантів не дає можливості нормально жити. У нас змушені тут винаймати житло дві родини на одну квартиру. На жаль, тут у Львові оренда житла шалена. Та й саме життя тут недешеве.

 - У минулому році музиканти жили в гуртожитках?

 - Спочатку ми жили в гуртожитках, але потім повернулися студенти, довелося шукати житло.
Через брак людей колектив не міг грати все, що хотів.

- Зараз музикантів вистачає?

 - Ми донабрали людей, скільки нам бюджет дозволяє. І цього нам практично вистачає. Бувають різні моменти, запрошуємо додаткових музикантів на якісь програми окремі. У вересні буде концерт з джазовими елементами, наприклад. Потрібні саксофоністи, яких в оркестрі немає. Будемо запрошувати. А так майже вистачає на наші програми.

 - А з інструментів, обладнання вдалося щось придбати?

 - Нічого не вдалося придбати.

 - Ви подавали заяву до правоохоронних органів стосовно знищеного майна. Рахували приблизні збитки?

 - Близько 3-4 мільйонів гривень збитків – обладнання, інструменти. Ми подали заяву до правоохоронних органів.

 - Скільки концертів колектив має на місяць зараз?

 - На початку у нас було 7-8 концертів, бо ми робили меншими формами. Таким чином виходили на більшу кількість заходів. Зараз ми маємо повний оркестр, тож ансамблі використовуємо не часто. Більше робимо концерти оркестру. Приблизно це 5-6 заходів у середньому на місяць. У вересні, наприклад, 5-6 концертів буде. Це Львові та один виїзний у Луцьку.
Більше концертів поки оркестр не в змозі підготувати. Бо, наприклад, театр зробив виставу і показує її. Оркестр так не може. Тому кожна програма готується наново, як прем’єра. Підготовка – це 5 репетицій мінімально.

 Колектив

 - А є відмінність сприйняття між Сєвєродонецьком та Львовом? Як приймають глядачі на новому місці?

 - Єдине, що можна виокремити, – більше на концерти ходить молоді. У Сєвєродонецьку на суто класичні концерти ходили переважно люди середнього та старшого віку. Тут же на концерти навіть складні, серйозні, для більш підготовленого слухача приходить дуже багато молоді. Не знаю, чому така тенденція. Але таке є. Звісно, Львів – культурна столиця. Тут більше різноманіття, можливо, тому молодь більше цікавиться. Адже це елітний вид мистецтва.
Плюс багато приходять переселенців з Луганщини. У нас є квота безкоштовних квитків для ВПО, їх можна отримати у хабі. Але це треба робити заздалегідь. Бо я давно не пам’ятаю, щоб на концертах оркестру було мало людей. Постійно аншлаги. Навіть Органний зал докупив вже стільці, щоб поставити додатково. До того ж, ціна квитків збільшилась, але людей стало ходити навіть більше.

 - А за кордон їздите з гастролями?

 - За кордон їздили у квітні минулого року в Австрію, влітку на фестиваль до Словаччини, у листопаді тріо наше їздило у Швецію. Поки не їздимо, бо є деякі складнощі, порушені певні зв’язки. Ті, хто у Львові, роблять це частіше. А ми трохи випали з цього струменя.

 - Курт Шмід постійно, протягом вже понад 20 років, підтримує оркестр. Він приїде у жовтні?

Зараз у Курта виникли проблеми зі здоров’ям. Він мав приїхати навесні, його лікарі відпустили. І ось на ювілейні концерти. Але нещодавно він написав, що його кардіолог не відпускає так далеко.
Проте домовилися, що виступить диригент Назар Яцків. Він зараз захищає нашу країну, але на ювілейний концерт зможе приїхати.

Це буде не такий формат, як це було, наприклад, у Сєвєродонецьку. Тут все інакше відбувається. Ми брали участь у концерті, коли 90 років виповнювалося Львівському органу. Зробили ювілейні заходи. Просто готується цікава програма. Все без пафосу.

Колектив

Ми хотіли, щоб на концерті виступили диригенти. Курт Шмід, Назар Яцків та Іван Остапович. Це ті люди, які опікуються оркестром, зробили для нього щось значне, гарні музиканти. На жаль, Курта не буде. Але будуть Назар та Іван. Тобто покажемо зв'язок певних періодів. Назар багато зробив у наш сєвєродонецький період, а Іван врятував нас у цій ситуації, очолив оркестр як диригент, підтримує, працює з колективом. Єдине, що не вистачає ланцюга від Луганська. От Курт був би тією ланкою, яка йде саме звідти. Бо ми з ним працюємо з 2002 року. На жаль, не вийшло.
Готуємо цікаву програму, більше буде саме української музики, трішки західноєвропейської. Ми знаємо, що нам 80. То буде написано в програмках та афішах. І люди прийдуть, порадіють за нас, а ми зіграємо для них приємну музику.

До речі, у Львові не прийнято, щоб на концерті були ведучі. І в нас немає. Є програма, де все написано з описом. Це європейський підхід.

 - Наостанок не можу не поцікавитися подальшими планами…

 - Плани, безумовно, є. Але хай вони поки залишаться планами. У вересні ми виступаємо у Луцьку. А також у Львові 17 вересня буде концерт «Шедеври класичної музики у виконанні артистів оркестру», 21 вересня джазовий концерт «Джаз у Львівському органному залі» і 30 вересня - 1 жовтня – ювілейні концерти.