Зернова криза Україна — Польща. Чи винна росія?

Зернова криза між Україною та Польщею набирає обертів. Від початку повномасштабного вторгнення наша країна отримала можливість експортувати свою агропродукцію через польський кордон за спрощеними правилами — без спеціальних дозволів на перевезення. Скасували їх з причини війни та заблокованих морських портів. Але питання експорту зерна з України було критичним не лише для нас, але й для світу в цілому. Затримки експорту загрожували тотальною продовольчою кризою.Наразі війна в Україні більше не є аргументом, а польські фермери вважають українське зерно своєю головною проблемою.Так профспілка фермерів "Солідарність" нещодавно заявила: “Наш терпець увірвався. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024-го року є неприйнятною для всієї аграрної спільноти. Крім того, пасивність польської влади та декларації про співпрацю з Єврокомісією і заяви про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської продукції та харчових продуктів з України не залишає нам іншого вибору, окрім як оголосити загальний страйк”. Проте є один вагомий нюанс. Коли йдуть розмови про ввезення агропродукції, вирощеної поза межами ЄС, польські фермери згадують тільки про українську. Але слід зауважити, що на ринку республіки присутня росія. Країна-агресорка продовжує вільно експортує зернові культури до Європи, адже аграрна сфера росії досі не підпадає під санкції Євросоюзу. “Сєвєродонецьк онлайн” проаналізував, чому аграрії ЄС так повстали проти української продукції, а про російську – мовчать. А також, яку роль зіграла російська пропаганда в зерновій кризі двох дружніх країн.

Як польські аграрії пояснюють масові страйки проти українського зерна

Польські фермери перекрили дорогу у Щецині під час протесту. Фото: EPA-EFE/Marcin Bielecki

“Значно дешевше українське зерно обвалює європейські ринки та завдає збитків аграріям, які вимушені докладати більше зусиль для вирощування продукції, щоб задовольнити вимоги ЄС”

Саме таку версію подій наразі озвучують організатори блокади польсько-українського кордону.
Водночас французькі, італійські, німецькі тощо фермери виступають загалом проти політики ЄС. Лише польські страйкарі акцентують саме на Україні.

А як же росія?

Після 24-го лютого росія не тільки залишилася на світовому аграрному ринку, але й закріпила свої позиції. Спершу український експорт був неможливий з причини блокади портів, потім — відбувався в значно менших обсягах. До того ж чимало українського зерна викрали росіяни з тимчасово окупованих територій.
Польське видання money.pl, цитуючи Bloomberg, у статті “Російське збіжжя заливає світ. Кремль знову диктує ціни” зазначає, що цього сезону: “Росія експортуватиме 46,5 млн тонн пшениці, тоді як весь ЄС – 34,5 млн тонн, а США – 19 млн тонн”.

Другий рік поспіль Росія заповнює світ своєю пшеницею, намагаючись нав’язати свої мінімальні ціни 

Тож другий рік поспіль російське зерно заповнює світові ринки, частина якого вкрадена. Слід зазначити, що врожайність в росії була доволі високою. До того ж напад на Україну та блокада на Чорному морі дозволили рф зміцнити свої позиції та гальмувати експорт українського зерна.
За даними Головного статистичного управління РП:

“За весь 2022-й рік до Польщі росія імпортувала 6 140 734 кг зернових. З 1 січня 2023-го року до кінця травня 2023-го року в країну завезли 5 870 316 кг зернових”

Але слід пам’ятати, що саме росія й стала причиною дестабілізації ринку зерна розпочавши повномасштабне вторгнення в Україну. відповідальність за потрясіння на ринку зерна у 2022 та 2023 роках.
Однак у липні 2023-го року Міністерство розвитку і технологій РП заявляло, що не зупинить імпорт російського зерна до Республіки, адже “торгова політика є виключною компетенцією Європейської комісії, а продукція рф не становить загрози громадській безпеці Польщі”. Тобто російське зерно, яке не відповідає вимогам ЄС, але потрапляє на європейський ринок, не викликає питань у польських аграріїв. А ось українське стало масштабним тригером. Чому ж так?

Антиукраїнські партії Польщі та хто за ними стоїть

У грудні 2023-го року польські фермери завершили блокаду українського кордону. Уряд РП пообіцяв провести переговори щодо змін, яких вимагали мітингувальники. Сама процедура розпочалася у січні 2024-го. Однак ескалація конфлікту вибухнула з новою силою. Аграріям буцімто “увірвався терпець”. На тлі загального страйку аграріїв у країнах Євросоюзу вони знову повернулися до практики блокади. Проте польський страйк мав чіткі антиукраїнські настрої. Відомо, що восени 2023-го року головним організатором блокади був Рафал Меклер.

Лідер люблінського відділення "Конфедерації" Рафал Меклер — головне обличчя польських протестів

Він неодноразово звинувачував уряд у пріоритетній підтримці українських громадян замість польських, а самих українців у невдячності полякам.
11 лютого стається резонансна подія — польські протестувальники висипають українське зерно в Дорогуську. Це викликало шквал обурення серед українців. Згодом стає відомо, що за цією “акцією” знову стояв Меклер.

Інцидент із висипаним українським зерном під час протесту польських фермерів поблизу Дорогуська. Лютий, 2024 © Monika Chlebosz / X

Як повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки:

“Рафал Меклер – один з організаторів протесту польських фермерів проти експорту української продукції в Євросоюз. Він власник транспортної компанії та член партії "Конфедерація свободи й незалежності". Ця політсила виступає за вихід Польщі з ЄС, критикує розміщення військ НАТО у країні й агітує за покращення стосунків із рф. Партія не користується широкою підтримкою поляків. Сам Меклер балотувався у 2019-му році в Сейм, але невдало. Там вважають, що дії Меклера, "вочевидь, відповідають інтересам рф, яка зацікавлена в конфлікті між українцями й поляками та зменшенні підтримки України з боку ЄС".
Також "Окрім того, ця акція стала у пригоді напівкримінальним польським колам, яких підозрюють у рейдерських схемах на ринку перевезень у ЄС"

Сам Меклер у соцмережі Х регулярно публікує повідомлення про акцію протесту на українському кордоні. А 12 лютого він розмістив своє повідомлення з місця протесту й написав, що готується до пресконференції.

“Za chwilę ruszamy z konferencją prasową” - Меклер

Зазначимо, що чоловік неодноразово висловлювався щодо питань історичної пам'яті: називав злочинцями бійців УПА, а у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну, заявив у Facebook про неприйняття "бандерівської політики" українських органів влади.

Чому поляки та українці вірять пропаганді?

Агентурна мережа кремля продовжує роздмухувати ворожнечу між поляками та українцями. Проросійські організатори подібних блокад звинувачують Україну у низці неприємностей та складнощів, як то дестабілізація ринку зерна. Навіть певна частина українців погоджуються з аргументами пропагандистів та думають, що дії офіційного Києва дійсно можуть викликати обурення і призводити до подібних страйків. Паралельно серед поляків проросійські наративи формують загалом негативне ставлення до українців, а не окремо до влади нашої країни.
Чому ж два здавалося б дружніх народи вірять пропаганді?

• Фактор так званої "історичної провини". Адже українці пам'ятають допомогу Польщі у перші місяці повномасштабного вторгнення, а саме — відкриті кордони для наших земляків. Тож відчуваючи вдячність, можуть припускати, що проблемами наших відносин є саме дії української влади.
• З іншого боку, росія вдало маніпулює цим фактом і в результаті ми маємо зростання недовіри до політики України як серед поляків, так і наших громадян.

Що у підсумку?

Організатори блокування українських кордонів мають відверті антиукраїнські позиції та зовсім їх не приховують. Це є прямою загрозою для України, адже Польща наразі є одним із ключових союзників та партнерів нашої держави.
росія активно веде гібридну війну проти Європи. За допомогою пропаганди та маніпуляцій ворог намагається її ослабити та розділити, все для того, щоб нарешті отримати таку омріяну перемогу над Україною та рушити далі світом.