Обзор новостей налоговой инспекции

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку повідомляє, що Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні», внесено зміни до статті 265 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Податкового кодексу, які набрали чинності з 01.04.2014.

Відповідно до Закону у статті 265 Податкового кодексу слова «житлова площа» замінено словами «загальна площа» у відповідному відмінку, в результаті чого змінилася база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як для юридичних, так і фізичних осіб - власників об’єктів житлової нерухомості.

З метою забезпечення виконання Закону в частині зміни бази оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов’язання платників податку - юридичних осіб пропонується подати не пізніше 30 липня 2014 року (граничного терміну сплати авансових внесків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за II квартал 2014 року) уточнюючі декларації. При цьому, до уточнюючої декларації платник має право додати доповнення, відповідно до абзацу 2 пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу, в якому зазначити, що податкові зобов’язання збільшуються на виконання вимог статті 265 Податкового кодексу зі змінами, внесеними Законом.

Про це зазначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 № 263.

Дата виникнення податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Податкові зобов’язання – загальна сума податку отримана (нарахована) платником податку в звітному періоді.

Згідно ст 187.1. ПКУ від 02.12.2010 № 2755-VI  датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що експортуються чи імпортуються, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера.

Про контрольовані операції за 2013 рік банківських послуг

Заступник начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Ольга Височина з метою належного подання Звіту про контрольовані операції за 2013 рік повідомляє наступне.

Відповідно до положень п.п. 39.3.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) методику визначення ціни банківських послуг затверджує Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, виходячи з положень статті 39 Кодексу.

Методика визначення ціни банківських послуг буде встановлювати особливості визначення звичайної ціни на послуги, що надаються банківськими установами, при застосуванні статті 39 Кодексу.

У зв'язку із цим до затвердження спеціальної вказаної методики визначення ціни банківських послуг, банківські установи визначають звичайні ціни у контрольованих операціях, використовуючи загальні положення статті 39 Кодексу.

Щодо здійснення продажу алкогольних напоїв на розлив

Відповідно до ст. 1 Закону України від 19.12.1995р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 481) роздрібна торгівля – це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Згідно з п. 22 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. № 854 зі змінами та доповненнями, продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до ст. 15 прим.3 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів. За порушення зазначеної норми згідно ст. 17 Закону № 481 до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу – у розмірі 6800 гривень.

Враховуючи викладене, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ підприємства, що має статус закладу ресторанного харчування, підприємства з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.

Виправлення помилок

Відповідно до п. 3.1. розділу ІІІ  Порядку про формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів  України від 09.09.2013 року № 454, та зареєстрованого Міністерством юстиції України 20.09.2013 року  за № 1628/24160, далі – Порядок, страхувальники, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), зобов'язані формувати та подавати до органів доходів і зборів звіт  за таких осіб протягом 20 календарних днів, що настають за останнім днем звітного періоду.

Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

У разі виявлення помилки у звіті, як передбачено п.5.1 розділу Y Порядку,  страхувальник має право до закінчення терміну подання цього звіту повторно сформувати та подати звіт до органу доходів і зборів за місцем взяття на облік.

Чинним вважається останній електронний або паперовий звіт, поданий страхувальником до закінчення термінів подання звітності, визначених цим Порядком.

У разі виявлення страхувальником самостійно недостовірних відомостей, які подані після закінчення звітного періоду та/або накопичені в електронних базах даних персоніфікованого обліку, страхувальник подає до відповідного територіального органу доходів і зборів необхідні скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу та початкові документи із зазначеними вірними відомостями на одну застраховану особу разом з пояснювальною запискою щодо зміни відомостей.

Якщо потрібно повністю скасувати відомості, зазначені в таблицях 5 та 7 додатка 4 до цього Порядку, подаються тільки скасовуючи документи щодо виявлених недостовірних відомостей про застраховану особу.

Щодо мінімальної заробітної плати

Сьогодніє досить важливим питання щодо своєчасності та повноти виплати заробітної плати. Державна податкова інспекція у м.Сєвєродонецьку ГУ Міндоходів у Луганській області повідомляє, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2014 року – 1218,0 грн. Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а за відсутності таких органів – представниками, обраними й уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду. При цьому мінімальний розмір заробітної плати - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводиться оплата за виконану працівником місячну норму праці (обсягів робіт). Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

У відповідності до податкового та трудового законодавства, роботодавець несе відповідальність щодо повноти та достовірності відображення в звітах сум нарахованого та виплаченого доходу на користь найманих працівників.

Гарантоване право на отримання громадянами заробітної плати за працю визначено ст. 43 Конституції України. За недотримання строків її виплати або за невиплату чинним законодавством передбачено: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність керівника підприємства.

У випадку наявності інформації щодо порушень податкового законодавства в частині заробітної плати нижче мінімальної за виконану місячну норму праці або виплати не облікованої заробітної плати, ви маєте право звернутися до Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку для подальшого відпрацювання, вжиття заходів реагування та упередження порушень податкового законодавства.

О невозможности предоставлять услуги нерезидентам за пределами Украины плательщиками единого налога второй группы

В соответствии с Налоговым Кодексом Украины,  физическиелица– предпринимателина второй группе  единого налога могут осуществлятьхозяйственнуюдеятельностьпо предоставлению услуг плательщикам единого налога и/или населению. Под терминомнаселение нужно пониматьсовокупность людей, которые находятся в пределах данного государства и подлежат его юрисдикции. Как сообщили в ГНИ в г.Северодонецке,единщик на второй группе не имеет права предоставлять услуги гражданину-нерезиденту, находящемуся за пределами территории Украины. При необходимости осуществления видов деятельности, которые не дают право применять упрощенную систему налогообложения определенной группы, плательщики единого налога обязаны перейти на уплату налогов и сборовлибо по общей системе налогообложения, либо на упрощенную систему соответствующей группы.

Как получить возмещение НДС через облигации внутреннего государственного займа

По информации ГНИ в г.Северодонецке ГУ Миндоходов в Луганской области,  задекларированные суммы к возмещению НДС до 1 января 2014 года, которые подтверждены результатами проверок и не возмещены по состоянию на 01.01.2014 г., налогоплательщики могут получить путем оформления облигаций внутреннего государственного займа. Срок обращения облигаций — 5 лет.

Как сообщают в налоговой инспекции, получение возмещения НДС в виде облигаций осуществляется на добровольных началах. Для этого налогоплательщику необходимо подать в орган Миндоходов по месту регистрации заявление об оформлении возмещения НДС облигациями внутреннего государственного займа.

Органы Миндоходов передают органам госказначейства реестры плательщиков с заключениями о суммах возмещения НДС. После этого органы госказначейства в 5-дневный срок выдают плательщикам облигации внутреннего государственного займа. При этом оформление облигаций приравнивается к получению налогоплательщиком бюджетного возмещения путем перечисления средств с бюджетного счета на счет плательщика НДС.