Обзор новостей налоговой инспекции

Не отримали першу квитанцію – звітність вважається не одержаною

Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до територіальних органів Міндоходів засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається територіальними органами Міндоходів на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в територіальному органі Міндоходів. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається не одержаним.

Також нагадуємо, що при реєстрації податкових накладних здійснюється звіряння даних щодо місцезнаходження суб'єкта господарювання, перебування у реєстрі платників податку на додану вартість, чинності посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП тощо.
 

 

Повторна відправка електронної звітності у разі неотримання квитанцій


В.о.начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку  Ольга Височина звертає увагу платників, що у разі неотримання першої квитанції платник протягом дня може вдруге надіслати звітність в електронному вигляді. Отже, обмежень щодо надсилання платником протягом одного дня декількох звітних документів в електронному вигляді за податковими деклараціями та розрахунками немає. Крім того, зазначає Ольга Височина, платник має право повторно відправляти податкові декларації, розрахунки у разі виправлення помилок до закінчення граничного строку подання декларації, вказавши при цьому тип документа «звітний новий». Якщо платник надіслав до органу доходів і зборів кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, отриманий органом доходів і зборів останнім за умови, що його було прийнято до бази даних органу доходів і зборів та платнику надійшла про це друга квитанція.

 

 

Податок на нерухомість, розрахований з загальної площі об'єкта житлової нерухомості, громадяни сплачуватимуть у 2015 році

ДПІ у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, у зв’язку із набранням чинності змін до Податкового кодексу України, роз’яснює порядок справляння податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки фізичними особами.

Так, з 1 квітня 2014 р. набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27 березня 2014 року № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» до Податкового кодексу України, якими базою оподаткування визначено загальну площу об'єкта житлової нерухомості замість житлової. 

Водночас пунктом 18 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що першим базовим податковим (звітним) періодом для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для фізичних осіб є 2013 рік. Також Податковим кодексом України зазначено, що у 2013 році контролюючі органи не нараховують податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичним особам - платникам податку і цей податок фізичними особами не сплачувався. 

Проте згідно з підпунктом 265.7.2 пункту 265.7 статті 265 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). 

Отже, у 2014 році фізичним особам податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, нараховується за перший базовий податковий (звітний) період - 2013 рік і базою оподаткування буде житлова площа об'єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток, оскільки згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. 

Крім того, нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з житлової площі об'єктів житлової нерухомості, у т. ч. їх часток за звітні 2013 та 2014 рік має ґрунтуватися на рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 стаття 4 Податкового кодексу). 

Враховуючи зазначені норми чинного законодавства, обчислення сум податку для фізичних осіб за звітний 2014 рік відбудеться у 2015 році до 1 липня, а податок буде розрахований з житлової площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки за період з 1 січня 2014 по 31 березня 2014 (включно) та із загальної площі об'єкта житлової нерухомості, у т. ч. його частки з 1 квітня 2014 по 31 грудня 2014 (включно). 

Вказаний порядок містить Узагальнююча податкова консультацію щодо оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджена наказом Міндоходів від 25.04.2014 №263.

 

 

Правом на податкову знижку можна скористатися до кінця року

Якщо ж платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні роки не переноситься.

До складу податкової знижки включаються витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача). У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання). Сюди відносяться пожертви та благодійні внески неприбутковим організаціям; кошти, сплачені на користь навчальних закладів; витрати на оплату допоміжних репродуктивних технологій та на оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини; суми витрат на сплату страхових внесків за договорами довгострокового страхування життя та проценти, сплачені за іпотечним кредитом; витрати, пов’язані з переобладнанням транспортного засобу, а також витрати на сплату видатків на будівництво чи придбання доступного житла.

Оригінали документів, що підтверджують право на отримання податкової знижки, не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.

Слід зазначити, що у поточному році 335 громадян подали декларації, аби скористатися правом на отримання податкової знижки. Цим громадянам держава поверне 293,3 тис. гривень.

 

Порядок обліку платників податків і зборів змінено


06.06.2014 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України № 462 «Про внесення змін до Порядку обліку платників податків і зборів», яким передбачається:
- щоденне оприлюднення на єдиному державному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, даних про взяття на облік суб'єктів господарювання як платників податків у контролюючих органах;
- подання повідомлення про об'єкти оподаткування або об’єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків, а не за місцем такого об'єкта;
- виключення обов'язку подання до контролюючого органу змін, які внесені суб'єктом господарювання до Єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку;
- центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про зміну основного місця обліку тільки великого платника податків.
Також наказом № 462 змінено порядок переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого у зв’язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов’язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.

 

 

Щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки юридичними особами.

ДПІ у м.Сєвєродонецьку повідомляє, що Законом України від 27.03.2014 року № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов економічного зростання в Україні», внесено зміни до статті 265 «Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Податкового кодексу, які набрали чинності з 01.04.2014.

Відповідно до Закону у статті 265 Податкового кодексу слова «житлова площа» замінено словами «загальна площа» у відповідному відмінку, в результаті чого змінилася база оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як для юридичних, так і фізичних осіб - власників об’єктів житлової нерухомості.

З метою забезпечення виконання Закону в частині зміни бази оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові зобов’язання платників податку - юридичних осіб пропонується подати не пізніше 30 липня 2014 року (граничного терміну сплати авансових внесків з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за II квартал 2014 року) уточнюючі декларації. При цьому, до уточнюючої декларації платник має право додати доповнення, відповідно до абзацу 2 пункту 46.4 статті 46 Податкового кодексу, в якому зазначити, що податкові зобов’язання збільшуються на виконання вимог статті 265 Податкового кодексу зі змінами, внесеними Законом.

Про це зазначено в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.04.2014 № 263.

 

 

Які зміни у порядку обліку платників податків і зборів?

Наказом Міністерства фінансів від 22.04.2014 р. № 462 затверджені зміни в Порядок обліку платників податків і зборів. Цей порядок набув чинності 6 червня 2014 року.

Виключено обов’язок подання до контролюючого органу змін, які внесено суб’єктом господарювання до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців (далі – єдиний державний реєстр), та змін, про які платник повідомив контролюючий орган за основним місцем обліку. Отже платник податків зобов’язаний повідомляти контролюючий орган про внесення змін до даних або документів, що подаються для взяття на облік згідно з порядком обліку, крім змін, які вносяться до єдиного державного реєстру, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку. У такому випадку суб’єкт господарювання повинен протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документів у такому ж порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни»або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Також змінено порядок переведення платників податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого, у зв’язку зі зміною місцезнаходження(місця проживання платника., пов’язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці.

Ознайомитись з усіма змінами в порядку обліку платників та повним текстом документу можна на офіційному сайті Міністерства доходів і зборів України http://minrd.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakono....

 

 

Якщо Ви втратили податкову звітність - можна отримати копію

Кожна особа (фізична чи юридична) має право доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається – розповідає в.о.начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Ольга Височина.

Тобто, суб'єкт господарювання може отримати (завірити) копію звітності, що була раніше подана до органу доходів і зборів, у випадку її втрати. Адже розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених Законом України від 13 січня 2011 року № 2939-VІ «Про доступ до публічної інформації».

«Платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів. Також вони зобов’язані забезпечити зберігання цих документів не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності», - нагадує в.о.начальника ДПІ у м.Сєвєродонецьку Ольга Височина.

У разі ліквідації платника податків документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

В разі втрати, пошкодження чи дострокового знищення документів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов’язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу доходів і зборів.

 

Якщо продавець товарів відмовляється надати податкову накладну

Якщо продавець товарів/послуг відмовляється надати податкову накладну або порушив порядок її заповнення або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі, то покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Ця заява є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення чи порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви потрібно додати копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України ”Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Нагадаємо, що надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією. Відповідна норма визначена п. 201.10 ст. 201 р. V Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями.