Святкувати 90-річчя Сєвєродонецька чи ні. Дискусія громади та влади

Відзначення 90-ї річниці Сєвєродонецька викликало бурхливі дискусії містян, які зараз розкидані всією країною та за її межами. Людей обурило святкування у Дніпрі, видавництво книги про місто коштом місцевого бюджету та повна відсутність комунікації з боку влади. Зазначимо, що на заходи з бюджету громади планують виділити понад мільйон гривень. Більша частина – 600 тисяч – піде на видання книги про Сєвєродонецьк, ще 400 тисяч витратять на подарункові набори (як пізніше з'ясувалося – дрони) й лише 5 тисяч – на придбання предметів та матеріалів для проведення розважальних програм, конкурсів, вікторин, майстер-класів тощо.

Тож 28 квітня, аби порозумітися, відбулася онлайн-дискусія “Як гідно відзначати День народження Сєвєродонецька, що перебуває в тимчасовій окупації? (Свято зі сльозами на очах)”. Її організувала команда Кризового медіацентру “Сіверський Донець”. До обговорень долучилися представники влади, журналісти, історики, громадські активісти, військові, письменники.

“Сєвєродонецьк онлайн” розповідає, як все було.

Позиція влади

“Я вважаю необхідним відзначити цю дату, оскільки для людини це досить великий життєвий шлях, для міста – досить малий, але все ж таки це 90 років. Не акцентувати на цьому увагу, пройти осторонь, мабуть, не правильно. Як це зробити більш раціональніше, правильніше – давайте порадимося, я готовий вислухати думки будь-які”, – сказав керівник Сєвєродонецької МВА Олександр Стрюк.

Зокрема, він розповів, що відділ культури МВА та його заступники пропонували зробити невеличкі відеоролики про місто, продемонструвати їх тим, хто може зібратися у гуманітарному хабі у Дніпрі. Проте через можливу небезпеку ця ідея поки що під питанням. Тому адміністрація думатиме над онлайн-форматом проведення цього заходу.

Відносно видавництва книги "Сєвєродонецьк та його Сім`я" Семена Перцовського, керівник Сєвєродонецької МВА зазначив: “Він запропонував місту подарувати свої авторські права на неї. Так, дійсно, я підтримав, і адміністрація підтримала цю ідею. Яким чином її реалізувати? Натепер виникає питання, оскільки частина нашого суспільства не сприйняла цю ідею, хтось категорично проти, хтось підтримав. Тому будемо шукати шляхи виходу з цієї ситуації”.

Стрюк вважає цей труд “колосальним, у ньому брало участь досить багато представників Сєвєродонецької громади”. Тому він впевнений, що його необхідно зафіксувати, як мінімум – зробити сигнальні екземпляри до 90-річчя, а реалізацію повного проєкту треба обговорювати.

“Можливо, вона й не на часі. А, можливо, ми з вами дійдемо згоди й вирішимо, що це потрібно робити, тому давайте обговорювати. Я готовий слухати усіх”, – сказав він.

Щодо закупівлі безпілотників Стрюк зазначив, що це гарна ініціатива й вона буде реалізована. Дрони нададуть 111 ТРо і 53 бригаді, де найбільше сєвєродончан проходять службу.

Керівник Сєвєродонецької РДА Роман Власенко вважає основною проблемою у ситуації, що склалася, питання комунікації між владою та громадськістю.

“Я думаю, що це найменша проблема або дії, які зробила військова адміністрація, за які її треба критикувати”, – наголосив він.

Власенко вважає, що річницю відзначати треба, а головне – правильно прокомунікувати про те, що це не святкування, а відзначення дати.

“Інший аспект цього питання – це ми можемо комунікувати як день протистояння російській окупації Сєвєродонецька. У нас є День Криму, який ми сьогодні не контролюємо, а є День протистояння російській окупації”, – каже він.

Щодо книги керівник Сєвєродонецької РДА поділився власним досвідом, коли за бюджетні гроші видавали книги про Попасну. У них була зібрана інформація місцевих краєзнавців з давніх-давен до сучасності.

“Ми її видавали у 2014, 2015, 2016 роках за бюджетні гроші. Роздавали її військовим, гостям міста, району, послам. Тобто коли ця книжка в руках – це дуже непоганий сувенір для різних делегацій”, – сказав Власенко.

За його словами, громаді просто необхідно донести, що виділена сума 600 тисяч піде на певну кількість книг. Щоб сєвєродончани розуміли, скільки коштує один примірник: “Якщо він коштуватиме 10 тисяч гривень, то, зрозуміло, що усі будуть невдоволені. Якщо він коштує 300-400 гривень, то ніяких питань та звинувачень у корупції не буде. З тиражем та ж сама ситуація”.

Керівник РДА також підкреслив, що цей твір цінний для його автора та для Сєвєродонецької громади.

Крім того, Власенко підтримав ідею закупівлі FPV-дронів та запропонував її масштабувати: “І на День області таке робити, і на всі дні міст Луганщини”.

Він зазначив також, що має досвід відзначення Дня міста окупованої Попасної. Позитиву, як каже Власенко, було більше постфактум, ніж негативу до. Під час урочистого заходу відзначали людей, які займаються евакуацією, які працюють на хабах, волонтерів.

Також Власенко запропонував відновити роботу музею Сєвєродонецька.

Думка громади

Активісти та волонтери висловили думку про недоречність святкування Дня міста. Зокрема, волонтерка Ганна Щеблетова наголосила на важливості допомоги військовим, а не витрачанні коштів на свято.

“Я слухаю вас, але які настрої у людей? Люди хочуть бачити ту книгу? Я не проти книги, але чи на часі витрачати 600 тисяч гривень, коли таке відбувається по всій Україні? Так, ми повинні про себе заявляти, але нехай це буде якийсь онлайн-захід, щоб мінімізувати ці витрати. Ну, пробачте, я не корінна сєвєродончанка, я прожила там лише вісім років, але за цей час місто мені стало другою Батьківщиною. Але моя особиста думка щодо святкування – це нонсенс. Так, пам’ять потрібна, те, що зібрано – це класно. Але якщо копнути до звичайних людей, з їхніми проблемами, то у них не настрій святкувати”, – сказала волонтерка.

Письменниця Світлана Талан зазначила, що книга необхідна, проте не на часі витрачати на її друк такі кошти.

“Хочу висловитися щодо книги. Більшість обговорень, коли було у соцмережах повідомлення, що виділяється 600 тисяч, було не про те, що книга не потрібна, а про те, що це завелика сума. По-перше, я хочу подякувати Семену Перцовському за таку титанічну роботу, яку він зробив, написавши історію. Це мав хтось зробити. Я не бачила цю книгу, але я впевнена, що він зробив все, як треба, і книга варта того, щоб побачити світ. Звісно, сума 600 тисяч шокувала”, – поділилася думками пані Світлана.

Також вона вважає, що книгу видавати потрібно, але це має бути обмежена кількість. Наприклад, 100 екземплярів: “Я б зробила так: їх можна розіслати по обласних бібліотеках, відправити в українські діаспори у ті країни, які найбільше надали прихистку українцям. Нехай би вони там ознайомилися, другий екземпляр можна було б виставити на аукціон, а отримані кошти можна було б використати на потреби ЗСУ. Я думаю, що за кордоном можна було б зібрати суми більші, ніж в Україні”.

Після аукціонів, сказала Талан, можна видати книгу в електронному вигляді, щоб усі охочі мали змогу з нею ознайомитися. А коли Сєвєродонецьк буде звільнений – звернутися до пана Перцовського з проханням дописати ще один розділ, який буде охоплювати історію міста, починаючи з 24 лютого 2022 року. Там “золотими літерами” необхідно буде прописати імена тих сєвєродончан, які віддали життя, волонтерів, захисників – усіх, хто робив важливе для перемоги.

“Це справді буде подарунок нашому місту, нашим сєвєродончанам”, – зазначила письменниця.

Вона також заперечила думці про те, що під час війни книжки не популярні: “Люди читають, вони рятуються читанням та літературою від депресії, важких моральних станів. Якщо брати 2022 та 2023 рік, то книгопродаж у країні зріс”.

Активістка Оксана Чіпіжна розповіла, що голосувала за проєкт, коли Семен Перцовський пропонував цю книгу ще у 2021 році, бо цю ідею підтримувала. Проте зараз і вона, і її друзі-сєвєродончани незадоволені витратами на свято загалом, й на книгу зокрема.

“Зараз у суспільстві такий запит, щоб все йшло по максимуму на підтримку наших військових. Я підтримаю будь-яку ініціативу нашої ВЦА з того, щоб направляти бюджетні гроші на підтримку наших військових. Я розумію книгу. Але мені люди казали одну й ту саму думку в різних інтерпретаціях, що святкування не на часі, а головне зараз – допомогти армії”, – сказала вона.

Військовий Петро Щуров також погодився, що допомога військовим наразі є пріоритетом.

“Я зараз слухаю вас і не зовсім розумію. Нам з бригадою наші волонтери, які не є дуже заможними людьми, допомагають, чим можуть, відривають від себе кошти, сітки нам плетуть. Так от я не можу зрозуміти: ви що, почекати не можете? Зараз не буває зайвих грошей. Якщо не буде армії, то не буде й вас. Кому ви потім ті книжки роздавати будете?” – зазначив Петро.

Також активісти дійшли до висновку, що книгу можна опублікувати онлайн. Так, Віталій Матухно, який займається видавництвом книг вже певний час, поділився: “Для мене немає такого питання, чи треба, чи не треба, бо наш регіон вже не буде таким, яким він був. У питанні збереження пам’яті чекати, коли Сєвєродонецьк буде деокупований – це буде пізнувато й, можливо, вже не буде людей, які ці книги будуть створювати. Пам’ять забувається: те, що було у 2014 році ми вже майже забули, що було до – мало хто пам’ятає. Книгу про Сєвєродонецьк Перцовського зробити в онлайн – не найгірша річ”.

Він також погодився з думкою щодо важливості комунікації, зокрема – робити анонси у соцмережах та ЗМІ. Щоб люди розуміли, про що саме йтиметься у книзі.

Активістка Валентина Агафонова порушила питання безпеки. За її словами (які, до речі, підтримали й інші учасники заходу), у книжці Перцовського розповідається про сєвєродончан, але текст не погоджувався з ними.

“Хочу запитати пана Перцовського: скажіть, хто-небудь з присутніх бачив текст цієї книги? Мене дуже обурили ваші тези про мене. “Там є інформація про Борівське, про вас і про вашу доньку – прибрати? Це здешевить книгу”. Тут є багато людей, які отримали такі ж повідомлення. Всі вони одностайно сказали: так, прибери. Чому саме я так вирішила? Ви пишете, що там є про всіх сєвєродончан, які чимось відзначилися. Тож я хочу знати, що там написано про мене. Бо там (на окупованій території - ред.) вже чекають на моє повернення й знайшли вже дерево, на якому хочуть мене підвісити. А тут книга. Може, це буде гарним довідником для фсб-шників? Бо ви нас там усіх зібрали до купи”, – поділилася активістка.

При цьому пані Валентина зазначила, що вся ця хвиля негативу була лише від того, що не було презентації книги: “До речі, ніхто й не писав, що вона не потрібна, всі казали, що це не на часі. Також люди казали, що хочуть знати, про що там”.

Сам автор Семен Перцовський з технічних причин не зміг доєднатися до обговорень голосом, просив писати йому в чат зустрічі, де він відповідав. Наводимо скріни відповідей.

Керівник мусульманської громади Сєвєродонецька Темур Берідзе наполягав на тому, що книга в будь-якому разі має бути видана в обмеженій кількості. Він також вважає, що це повинні зробити меценати з Сєвєродонецька – патріоти з міста, у яких є на це кошти. Ніяк не за бюджетні кошти.

Щодо свята Дня міста він висловився так: “Що мені як сєвєродончанину святкувати? Таких людей дуже багато: це ті, які віддають життя, які живуть в окопах, які залишилися без домівки. Моя пропозиція: давайте проведемо флешмоб у соцмережах, таким чином ми символічно відзначимо, що не забуваємо своє місто. А гроші, які хочуть виділити на святкування, мають перенаправити на армію. Спочатку відсвяткуємо перемогу, а потім вже й День міста”.

При цьому учасники зазначили, що вже триває один з таких флешмобів. 

На чому порозумілися?

Наприкінці Валентина Агафонова звернулася до керівника МВА Олександра Стрюка із закликом радитися з громадою перед тим, як витрачати бюджетні кошти на щось.

Він відповів, що це обговорення якраз є прикладом того, що влада не відвертається від громади, а намагається почути її думку.

“Досить емоційні були висловлювання, навіть попри те, що ми домовилися, що обговорюємо й остаточне рішення прийматимемо за підсумком спільної думки. Я все ж таки ще раз хочу звернути увагу, що це не святкування, а відзначення цієї круглої дати міста. Наразі я бачу, що всі ми схиляємося до того, щоб обмежитися якимось флешмобом, спільними онлайн-заходами. У нас є місяць, у який ми можемо спільно відпрацювати, розробити механізм, бачення знайти спільне. Мені дуже приємно, що всі готові до цього підключитися”, – підсумував Стрюк.

Активістка Яна Кравцова також запропонувала на сайті МВА публікувати картки зборів сєвєродонецьких волонтерів, які допомагають військовим. Таким чином підтримувати їхню діяльність.

Віталій Матухно зі свого боку вніс пропозицію відзначати пам’ятні заходи саме проведенням онлайн-зустрічей громади Сєвєродонецька.