Угорщина пред'явила Україні 11 вимог: вимагає визнати Закарпаття територією проживання угорців, - ЗМІ

Україна ще у січні отримала від глави угорського МЗС Петера Сійярто 11 вимог Угорщини стосовно захисту прав національних меншин. Відтоді вже п'ять місяців тривають переговори, і угорська сторона виступає проти оприлюднення списку.

"Європравда" пише, що "частина вимог в їхньому угорському трактуванні є категорично неприйнятною для України. Їх гарантовано відхилять як парламент, так і українське суспільство. Але частина є логічною і може бути втілена".

Угорщина вимагає скасувати цілий комплекс законодавчих змін у меншинному законодавстві, які Україна провела після Революції гідності.

Видання опублікувало список з 11 вимог Угорщини зі своїми коментарями стосовно результатів переговорів двох країн:

1) Забезпечити на законодавчому рівні відсутність можливості одноосібного права директорів шкіл змінювати рішення щодо викладання певних предметів українською/угорською мовою (крім предметів "Українська мова", "Українська література" та "Історія України", викладання яких українською мовою передбачене відповідним законом).

Є компромісні формулювання, на які погодилася Угорщина: для розширення кількості предметів для вивчення українською потрібна згода/ініціатива батьків двох третин учнів.

2) Забезпечити використання угорської мови в усьому освітньому процесі, у тому числі можливість використання угорської мови під час усіх інших заходів, зустрічей, засідань, а також у процесі створення іміджу закладу (у рекламі, на вебсайті тощо).

За перебігом переговорів, компроміс видається реальним. Правки, які дискутуються тут і далі, дають додаткові права в освіті лише для офіційних мов ЄС, тобто на російськомовну освіту це не поширюватиметься.

3) Відновити на законодавчому рівні статус "школа національної меншини" з навчанням угорською мовою.

Один з проблемних пунктів, але для Угорщини – один з ключових. Україна готова обговорювати запровадження статусу "заклад загальної середньої освіти національної спільноти" (можливо, також із поширенням на дошкільну освіту), але пропонує надавати його лише школам, де угорськомовне викладання є у 75% або більше класів. Будапешт вимагає цей статус, якщо в школі є хоча б один угорськомовний клас, з усіма наслідками для таких шкіл.

4) Забезпечити право обрання мови навчання для вишів та закладів профтехосвіти, у тому числі приватних.

Компроміс видається можливим, але залежить від п. 3.

5) Забезпечити можливість за заявою випускників шкіл отримати переклад угорською мовою завдань ЗНО та НМТ (крім завдань з української мови та літератури, іноземних мов).

Сторони домовилися про компроміс.

6) Територіальною сферою застосування законодавства про використання мов є не "адміністративна одиниця", а "населений пункт" (що юридично не є адміністративною одиницею). Просимо використовувати поняття "населений пункт" та "адміністративна одиниця" в якості територіальної сфери застосування.

Сторони домовилися про компроміс.

7) Наявність відповідної відсоткової кількості населення не дає автоматичного права на використання мови, потрібне ще ухвалення відповідного рішення місцевою владою. Прохання не повʼязувати застосування мовних прав з рішенням будь-якого органу (як-от місцевої ради) за умови дотримання необхідного співвідношення чисельності населення, а забезпечити їх національній меншині відповідно до закону (з урахуванням даних останнього перепису населення – наразі 2001 року).

Проблемне питання з дуже розбіжними позиціями. Угорщина, по суті, вимагає визнати всю Закарпатську область територією традиційного проживання угорців, із відповідними змінами, починаючи з двомовних вивісок навіть у тих пунктах, де угорці масово ніколи не проживали, або проживали колись, а зараз їх майже не лишилося.

Також серйозною проблемою є фіксація 2001 року – відтоді багато етнічних угорців поїхали з України; це пропонується ігнорувати.

8) Умовою реалізації мовних прав національної меншини, що проживає на даній території "традиційно" (щонайменше 100 років), є принаймні 10% населення, а для "значної кількості" меншини – 15%. Просимо у випадку "традиційно" (щонайменше 100 років) проживаючої національної меншини скасувати умову наявності 10% населення.

Дуже проблемний пункт у частині щодо скасування вимоги про 10%. Про наслідки – див п. 7.

9) Мовні обмеження в повсякденному житті та непропорційне покарання за порушення мовних правил. Просимо на законодавчому рівні повністю зняти мовні обмеження у відображенні топонімів та географічних назв мовою національної меншини, у контактах з органами державної влади та в закладах охорони здоровʼя, під час спортивних заходів, в галузі туризму, а також щодо обовʼязкового відображення інформації українською мовою або використання субтитрів при поширенні будь-якої публічної інформації (наприклад, у кіно, театрі, на плакатах, у рекламі).

Компроміс видається можливим.

10) Скасування концепції культурної автономії. Просимо включити поняття культурної автономії в правову систему. Просимо забезпечити право вільного використання національної символіки та право вільно відзначати національні свята.

Угорщина відмовилася від вимоги про автономію, тепер компроміс видається реальнішим, але є серйозний камінь спотикання щодо вільного використання угорської державної символіки у роботі органів місцевої влади.

11) Обмеження використання угорської мови в політичному житті, запровадження обовʼязкового володіння державною мовою в суспільному житті та скасування можливості незалежного політичного представництва. Просимо забезпечити вільне використання мов під час парламентських та місцевих виборів і референдумів, скасування умовностей щодо використання мови національної меншини в суспільному житті та забезпечити права на представництво в парламенті.

Один з ключових проблемних пунктів. Угорщина тут вийшла за межі навіть своєї концепції про те, що вона вимагає лише скасування змін, запроваджених після 2014 року. По суті, йдеться про реформу виборчої системи, щоб забезпечити представництво угорської меншини у Верховній Раді. Утім, через граничну абсурдність ідеї Будапешт вже почав давати сигнали про готовність від неї відмовитися (хоч і не зняв вимогу повністю).

Однак у цьому пункті є низка інших конфліктних складових – зокрема, про скасування вимоги про знання української мови для всіх обраних посадовців; дозвіл на виступ угорською на засіданнях рад тощо. Компроміс наразі не знайшли.