росіяни страчують українських військових майже в прямому ефірі, - NYT

росіяни демонстративно страчують українських полонених, іноді роблячи це "у прямому ефірі".

Про це пише The New York Times.

Минулої осені українські оператори дронів спостерігали, як російські солдати направили зброю на двох українців, які, ймовірно, здалися. Потім росіяни розстріляли їх впритул. Відео було підтверджене The New York Times і Центром інформаційної стійкості. Відео, ймовірно, зафіксувало страту українських полонених поблизу села Новоівановка у Курській області.

Станом на зараз росія стикається з великою кількістю обвинувачень — як від України, так і від правозахисних організацій та ООН. Останнім часом українські та міжнародні правозахисники звинувачували російських військових у страті українських солдатів, які здалися, замість того, щоб узяти їх у полон, як цього вимагають Женевські конвенції.

Нещодавній звіт ООН відзначає "тривожне зростання" кількості страт українських полонених з боку рф. У грудні Офіс українського омбудсмана з прав людини повідомив, що з початку війни на полі бою були страчені 177 українських військовополонених, з яких 109 — лише у 2024 році.

"Це може бути однією з найбільших кампаній навмисного вбивства військовополонених в сучасній історії", — сказав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у лютому.

П’ятеро українських операторів дронів розповіли в інтерв’ю, що вони бачили на відео, як їхні товариші здаються, а потім їх розстрілюють. Попри заперечення російських чиновників, деякі російські солдати настільки не бояться покарання, що самі викладають відео, де вбивають беззбройних українців.

"У минулих війнах воєнні злочини часто відбувалися поза очима громадськості, і їх виявляли лише під час розслідувань. Але зараз дрони дозволяють відслідковувати такі страти в реальному часі: нечітке відео показало, як 16 чоловіків, які здалися біля Покровська 30 вересня, були розстріляні. 10 жовтня дев’ять українських операторів дронів змусили роздягтися до білизни і лягти обличчям донизу в Курську, а потім розстріляли — відео було настільки чітким, що мати одного з убитих впізнала його", - пише видання.

Деякі виконавці самі знімають страти на відео. Наприклад, у січні, коли з’явився запис, де, імовірно, страчують шістьох українських солдатів поблизу Донецька.

З кінця серпня Місія ООН задокументувала 29 випадків, коли російські військові вбивали щонайменше 91 непридатного до бою українського солдата. Вони проаналізували відео і фото, опубліковані українськими та російськими джерелами, опитали свідків та підтвердили, що страти відбувалися неподалік російських наступів.

За ті ж шість місяців ООН задокументувала одну страту непридатного російського солдата українськими військовими.

Припускається, що коли українські сили зайшли до Курська, що могло спровокувати помсту. Деякі аналітики вважають, що росіяни хочуть залякати потенційних українських новобранців і змусити російських солдатів подумати двічі перед тим, як здатися — адже українці можуть захотіти помсти.

Захоплені росіяни, які брали участь у стратах, сказали під час допитів, що їм наказали вбивати. І навіть після того, як вони повідомили командирам, що українці здалися і кинули зброю.

У середині березня, коли російські війська намагалися повернути Курськ, з’явилася фотографія кількох українських полонених зі зв’язаними руками. Інше відео, яке не було підтверджене, показує тих же полонених уже мертвими, троє з них — з кривавими ранами на потилиці. Той, хто знімав, використовував образливі слова, рахуючи тіла на камеру.

Коли оператори дронів бачили на відео, як росіяни наставляють зброю на українців, вони, за їхніми словами, мовчали, спостерігаючи, як їхніх товаришів розстрілюють. Потім — лаялися. Один з командирів сказав, що досі не може забути, як російський солдат без вагань розстріляв чотирьох українців, які лежали обличчям вниз у траншеї біля Часового Яру.

На іншому відео росіяни оточили чотирьох поранених українців, вивели їх із укриття, забрали зброю, а потім трьох з них вивели на вулицю і розстріляли, розповів військовий розвідник з 110-ї бригади з позивним "Дід".

"Найстрашніше — це безпорадність. Ми нічого не могли зробити, щоб допомогти нашим хлопцям", — сказав він.