Величезний дефіцит фінансування в Україні зростатиме через загострення війни та зупинку реформ, - Reuters

Аналітики кажуть, що дефіцит фінансування України значно зросте наступного року, якщо росія продовжить свої інтенсивні атаки по всій країні, а уряд не відреагує на вимоги іноземних кредиторів щодо реформ.

Про це пише Reuters.

Видання нагадує, що уряд України витрачає більшу частину державних доходів на армію та фінансує соціальні та гуманітарні витрати за рахунок іноземної допомоги, яка, згідно з державними даними, склала 139 мільярдів доларів з моменту початку повномасштабного вторгнення росії в лютому 2022 року.

Голова Центрального банку Андрій Пишний заявив, що було обіцяно виділити лише близько третини з 65 мільярдів доларів, необхідних як для 2026, так і для 2027 років, а щодо решти тривають переговори.

Опитування восьми економістів, проведене київським аналітичним центром Центру економічних досліджень, показало, що Україні знадобиться від 39 мільярдів доларів – сума цього року – до близько 58 мільярдів доларів зовнішнього фінансування лише наступного року. Це завдання є нагальним.

"Ключовим завданням для уряду зараз є пошук 10-15 мільярдів доларів на додаток до того обсягу допомоги, який партнери вже обіцяли на 2026 рік", – йдеться у дослідницькій записці київського інвестиційного фонду ICU.

"Ці переговори можуть ускладнитися після того, як Україна не досягла ключових цілей, узгоджених з кредиторами, – включаючи призначення суддів та інших ключових посадовців", - наголошує видання.

"Хоча Європа навряд чи відмовиться від підтримки України, майбутня фінансова та військова підтримка, ймовірно, буде піддана набагато пильнішій увазі, що призведе до затримок, які Україна навряд чи може собі дозволити", – сказала Євгенія Слєпцова, старша економістка Oxford Economics.

Reuters наголошує, що щоб розблокувати наступні транші багаторічних кредитних програм від Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду, Україні необхідно здійснити різні кроки реформ, які включають наймання більшої кількості суддів до найвищого антикорупційного суду, реформування агентства, відповідального за управління націоналізованими активами, та призначення керівника бюро економічної безпеки.

"У першому кварталі цього року Україна не виконала кілька цільових показників фінансування в рамках чотирирічної програми допомоги Україні на 50 мільярдів євро, схваленої ЄС минулого року", - повідомили Reuters два чиновники, обізнані з цим питанням. "У червні Україна запросила 3 мільярди євро замість 4,5 мільярда євро, які вона мала отримати за другий квартал", - сказали вони.

Міністерство економіки, координатор цього механізму, заявило, що Україна виконує всі свої зобов'язання, незважаючи на виклики воєнного часу, і очікує транш на суму близько 3 мільярдів євро у серпні. Міністерство заявило, що сподівається отримати транш у розмірі 1,45 мільярда євро пізніше.

За словами чиновників, Україна також має програму підтримки з МВФ на суму 15,5 мільярда доларів і планує переговори щодо нової програми кредитування.

"Аналітики зазначили, що Україна не зможе суттєво скоротити свої оборонні витрати наступного року, навіть якщо цього року буде домовлено про припинення вогню, враховуючи, що її набагато більший сусід росія збільшив військові витрати до рекордних рівнів. Цього року Україна витратить на оборону рекордні 2,6 трильйона гривень (62 мільярди доларів) або близько 31% ВВП", - підсумовує Reuters.

Нагадаємо, сьогодні, 31 липня, Верховна Рада ухвалила зміни у держбюджет 2025 року, і збільшила витрати на оборону на 412,3 млрд грн.

30 липня Кабмін вдруге відмовився затверджувати на посаді директора Бюро економічної безпеки Олександра Цивінського, обраного незалежною комісією. Україна мала призначити нового директора БЕБ до 31 липня 2025 року згідно з Меморандумом про економічну та фінансову політику, який уклали Україна та Міжнародний валютний фонд.