Житло в іпотеку: як сіверськодончанка скористалася єОселею та допомогою МВА

Олена – вчителька з Сіверськодонецька. У 2022 році разом з донькою вона виїхала до Бучі, де орендувала квартиру та продовжила працювати за фахом.

Вже за три роки жінка придбала на Київщині власне житло в іпотеку, скориставшись державною програмою єОселя. Також Олена стала однією з перших учасниць програми Сіверськодонецької МВА з відшкодування частини першого внеску.

Про свій досвід оформлення іпотеки – несподіванки, труднощі та емоції після завершення процедури – вона розповіла SD.UA.

 – Пані Олено, розкажіть, будь ласка, свою передісторію: як ви опинилися в Бучі та чому вирішили брати участь в єОселі?

 – Я жила у Сіверськодонецьку з 2002 року. Там завжди працювала вчителькою. У серпні 2022 року ми з донькою виїхали з окупації через коридор у Харківській області.

Поїхали в Бучу. Чому туди? Тому що в Бучі вже жила моя подруга, яка сказала, що тут оренда житла нижча та легше знайти роботу.

Майже одразу я влаштувалася працювати у місцеву школу. І спочатку ціна оренди житла, дійсно, була більш-менш прийнятною. На деякий час навіть колега пустила у свою квартиру пожити безкоштовно, лише за комунальні послуги.

Потім оренда житла у Бучі стала дорожчати, тож ми задумалися про цей іпотечний кредит, про єОселю.

Мене надихнув приклад моєї старшої сестри, яка взяла квартиру в іпотеку ще у 2023 році. У неї більша родина й загалом інші умови: житло, якому вже майже 30 років, тобто воно дешевше, й перший внесок десь близько 10-15%. Але я все ж наважилася спробувати.

Пані Олена на роботі 

– А на яких умовах ви придбали житло?

 – На єОселю я подала заявку через «Дію» спочатку, як і повинно бути. Та стала чекати: дадуть чи не дадуть. «Дія» пропустила мене. Далі зі мною зв'язався менеджер банку.

Коли ми вже почали тісно співпрацювати з ним – це було на початку літа – я зіштовхнулася з тим, що були зміни до програми.

Якщо раніше, наприклад, у Київській області як вчителька я могла обрати помешкання будь-яке, то тепер мені запропонували іпотеку під 3% річних, але це має бути квартира не старше трьох років. А якщо ми беремо нерухомість не старше трьох років, то там йдуть податки від купівлі 12%. Тобто дуже дорого.

Тому менеджер запропонував інший варіант. Він сказав, що можна оформити іпотеку як ВПО: це вже 7% річних, але майно може бути не старше 10 років. Воно буде дешевше й саме по собі, й відрахування там щось близько 2%.

Це було вигідніше. Тому я подалася на програму як ВПО.

Забудова в Бучі

 – З яким банком ви співпрацюєте?

 – «ПриватБанк». Можна було подавати у кілька. Я подавала в один банк, тому що так легше: у мене заробітна плата йде через «ПриватБанк», вони бачать мої доходи.

До речі, тут хочу звернути увагу на один цікавий момент. Якщо у людини є кредитний ліміт, який будь-який банк зараз дає, і навіть якщо він в плюсі, без боргів, треба його обнулити.

Я не знаю, з чим це пов'язано. Можливо, коли вони погодять іпотеку, щоб я не могла брати ці кошти з кредиту. Словом, я так зробила. І потім вони розрахували все й сказали, яку суму вони можуть мені схвалити.

 – Від подачі заявки до схвалення скільки часу пройшло?

 – Загалом все було дуже швидко. У моєму випадку хронологія була така. У червні, як вже казала, я подала заявку. Потім її схвалили, банк розрахував умови. Я знайшла квартиру, банк викликав свого оцінника, той оцінив житло. Після цього я ще чекала десь тиждень, чи пропустять конкретно цю квартиру під цей кредит. Вони погодили!

Коли ми збирали інформацію про програму, мені казали, що з моменту погодження люди чекають від місяця до трьох. Я можу сказати, що мені пощастило: я чекала три тижні. Тобто менше ніж за місяць вже були виділені кошти державою.

Але сталася інша прикрість. По першій квартирі, яку мені пропустили, угода купівлі-продажу мала бути на початку липня. Проте вона зірвалася через те, що продавчиня була у шлюбі з росіянином.

І навіть якби у неї на руках була його згода, то є заборона держави на будь-які дії такого характеру з громадянами росії. І хоч угода не пройшла, мені сподобалося, що банк та нотаріус дуже прискіпливо перевіряють такі моменти.

Другу квартиру я знайшла, коли кошти вже чекали на мене. Десь за два тижні ми підібрали цей варіант, знову була оцінка, і угоду ми уклали 6 серпня.

Пропозиції по єОселі на сайті оголошень

 – Поділіться своїм досвідом пошуку квартири. Як власники ставляться до єОселі?

 – Є проблема, так. Не всі хочуть з цим зв’язуватися. По-перше, це в мене все так більш-менш гладко пройшло. Іноді люди чекають понад три місяці, а для деяких власників це неприйнятні терміни. Ще одна причина, чому відмовляються – покупці мають показати документи, звідки це надходження: що вони продали своє майно, щоб банк не заблокував ці кошти.

Плюс там діють обмеження на зняття коштів до 100 тисяч гривень в день, це теж не всім зручно.
Я квартиру шукала через рієлтора, яка сама на своєму авто мене возила на покази. Ми теж стикалися з відмовами. Але потрібні варіанти все одно знайшли досить швидко.

 – Розкажіть, яку ви квартиру придбали врешті-решт та скільки вона коштувала?

 – Квартиру я придбала в Бучі. Однокімнатну, але вона велика: 49,3 квадрата. Вона вже з ремонтом та меблями. Це було важливо мені, тому що ми виїхали без нічого, і купувати все це не хотілося.

Банк оцінив її у 2,2 мільйона гривень. По тодішньому курсу це було приблизно 54 тисячі доларів. Але власники продавали за 57. Цю різницю також я мала оплатити сама. Тож треба бути готовим до таких додаткових видатків.

Але я всюди шукаю позитив. Тому що на цю суму, в яку квартиру оцінив банк, супутні витрати були трішки менші.

 – Які суми вам розрахували за іпотекою?

– Мені схвалили кредит у 1,6 млн гривень на 20 років. 600 тисяч – перший внесок. Часто запитують, чому такий великий перший внесок? Ну, це умови банку. За моєю зарплатою вони можуть дати кредит на таких умовах.

Щомісячний платіж я очікувала менший, чесно. Перший місяць нарахували 12 500 гривень. Але кожен місяць він буде трохи зменшуватися.

Зараз я вже внесла ті кошти, які мені дала Сєвєродонецька громада. Спочатку 100 тисяч, щоб подивитися, чи зменшується у мене щомісячний платіж. І вже цього місяця він зменшився на майже 400 гривень. У вересні внесла ще 100 тисяч, подивлюся, як це вплинуло.

– А ви підрахували, скільки супутні витрати вам обійшлися?

 – Близько 90 тисяч. Це, виходить, послуги нотаріуса, послуги банка, держмито, податки. Тобто треба бути готовим до того, що загальна сума вийде значно більша за перший внесок.

Але мені попався гарний менеджер банку, який все детально розповів. Вони все це одразу прораховують перед укладанням договору.

 – А ще такий момент: ваша квартира в Сіверськодонецьку ціла чи зруйнована?

 – На момент, коли я там була останній раз влітку 2022, ще була ціла. Хоча будинок частково пошкоджений. Зараз, чесно, не знаю, бо нікого там не залишилося.

Розумію, до чого ви ведете. Можу сказати, що єдину заяву, яку я писала – те, що в мене немає іншого нерухомого майна на підконтрольній території України. А жодних відмов від квартири у Сіверськодонецьку – ні. Там я залишаюся власником, тут у мене кредит.

Тому я сподіваюся, що якщо буде така можливість, отримати компенсацію за втрачене в окупації житло. Бо я зможу з цієї суми погасити кредит. Будь-яка людина так би зробила на моєму місці.

 – Скільки вам років? Бо вік, наскільки я знаю, впливає на схвалення іпотеки.

 – Так, я чула таке, що від 45 вже не дають. Принаймні, у пріоритеті люди віком до 45 років. Мені 42, я також через цей момент дуже напружувалася. Але дали, без питань.

Засідання комісії Сіверськодонецької МВА з надання компенсації

 – Давайте тоді перейдемо безпосередньо до програми місцевої. Як ви про неї дізналися, і як там все спрацювало?

 – Дізналася я ще, коли я почала оформлювати першу квартиру. Через допис Сіверськодонецької МВА у Фейсбуці. Потім мені його друзі теж почали кидати.

Оголошення було в кінці червня, з 1 липня почала працювати програма. І я думаю: «О, супер, я буду в липні подавати».

Там був телефон. Я зателефонувала, мене зв'язали з пані Вікторією. Вона розумничка, дуже-дуже гарно все пояснила. Скинула інформацію, хто має право на цю програму. Скинула перелік необхідних документів. І спитала, коли у мене буде угода. Я їй сказала, що ми плануємо в кінці липня.

Це було ще до тої угоди, яка потім зірвалася. Весь цей час мене чекали, потім зателефонували: «Що у вас там, чому ж не подаєте документи?».

До укладання другої угоди зі мною продовжували підтримувати зв’язок. Потім я подала необхідні документи та мені погодили допомогу.

 – Тут гроші нарахували теж швидко?

 – Дуже швидко! Я відіслала спочатку документи в ПДФ-форматі їм на електронну пошту. Потім завірені ксерокопії цих же документів на адресу в Київ. Це було десь 8-9 серпня. Вони всі документи перевірили, і засідання комісії онлайн було вже в середині серпня.

Вони попросили мене розповісти про себе. Я розповіла та пояснила, чому саме я взяла іпотеку, звідки кошти на перший внесок. Бо людям часто кортить знати, де я взяла кошти ці. То я кажу чесно. Десь позичила, десь відкладала, десь допомогли батьки. Тому на перший внесок ледь-ледь, але назбирали.

Засідання було в понеділок, а в п'ятницю я вже отримала кошти на рахунок. Дуже швидко.
Мені, до речі, сподобалося те, що я сама можу розпоряджатися цими коштами. Мені зарахували їх на мій особовий рахунок, туди, куди приходить моя заробітна плата. Там було написано, що допомога від ВЦА, офіційні кошти.

 – Вам ухвалили 250 тисяч?

 – Так. Там по програмі йде 50% компенсація, але у мене 600 тисяч, як ви пам'ятаєте. Тому мені погодили максимально можливу згідно з порядком суму – 250 тисяч.

Пост у Фейсбуці про участь у місцевій програмі

 – І все, більше ніяких звітів не вимагають?

 – Ні. Одразу у цей день зателефонував голова комісії, запитав, чи прийшли кошти мені. Я сказала, що так, подякувала. Потім зв'язалися зі мною ще раз з МВА з проханням, чи можу я зробити якийсь пост у Фейсбуці і їх відмітити. Я це зробила.

На цьому все закінчилося, ніхто мене більше не турбує. Не питають, чи я вклала ці кошти в перший внесок, чи ще щось – такого немає.

 – Ще цікаво, який ви збирали пакет документів в обох випадках? І є такі, які підготувати важко?

 – І в банк, і сюди – це були майже однакові документи. Довідка з місця роботи. Довідка про доходи. Потім довідка ВПО, паспорт.

Якщо одружений/одружена, то свідоцтво. Але я розлучена, у моєму випадку це свідоцтво про розлучення. І якщо діти до 18, то треба свідоцтво про народження.

У мене донька старше 18. І це добре в тому плані, що якби вона була неповнолітня, то мій дохід ділився на неї також. І кредит би мені дали, мабуть, менший.

Власне, це все, що треба було в банк.

У МВА додатково скани потрібні договору купівлі-продажу між мною і продавцем. А також – договору між мною та банком. Ще необхідна квитанція чи доручення з банку про оплату першого внеску. Звертаю на це увагу, бо не всі власники хочуть знімати гроші з рахунку, зазвичай розрахунок йде готівкою у нотаріуса. Я звернулася у свій банк, мені пішли назустріч і дали таке платіжне доручення, ще додатково я взяла довідку у нотаріуса.

Ну, і все. Документи я всі зібрала сама.

Статистика по єОселі станом на 1 жовтня 2025 року. Джерело

 – Як ви зараз себе почуваєте? Задоволені своїм рішенням? І чи з'явилося у вас відчуття дому?

 – Так, задоволена. Коли ти винаймаєш житло, боїшся щось там відремонтувати, переставити по-своєму, не хочеш купляти туди щось. Зараз у мене є свій куточок і, дійсно, є відчуття домашнього затишку.

Звісно, є і смуток: я ще не відпускаю Сіверськодонецьк. Є думки, що я зможу повернутися, там жити, а доньці вже ця квартира залишиться. З іншого боку, задумуюся, чи зможу я повернутися в те місто, яке воно зараз. Хотілося б повернутися у те, яке було до 2022. А тут у мене вже робота чудова, гарний колектив. Тобто поки я задоволена.

Ще є страх. Все-таки, 20 років платити – це ого-го. Але мені вже трішки помогли в громаді. Вже, значить, не 20, можливо, 19 чи 18. Хочу раніше виплатити, чесно. За можливості, виходячи зі своєї зарплати, майже всю вільну суму буду віддавати.

Складнувато, але нічого, я позитивно до цього ставлюся.