Життя після втрати: як жителька Луганщини відкрила квітковий магазин у Хмельницькому

Жителька Новоайдара Маргарита Доценко з початком повномасштабного вторгнення виїхала на Хмельниччину. Разом з нею її коханий – Ілля. Пара почала будувати життя на новому місці, однак залишатися поруч вдалося недовго – чоловік Маргарити долучився до лав ЗСУ. А далі – стосунки на відстані, переживання і моторошна звістка – загибель Іллі під час виконання бойового завдання.

Маргарита розповіла в інтерв’ю SD.UA  про вимушений переїзд з Луганщини, важку втрату, зневіру та справу, яка допомогла повернути яскраві барви в життя.

Початок великої війни: їхали навпростець кудись ближче до заходу України

Маргарита Доценко родом із невеликого містечка Новоайдар на Луганщині. За освітою вона юристка, працювала у суді секретарем районного засідання, згодом – у приватній компанії. Здавалося, що її кар’єрний шлях визначений. Та війна жорстоко втрутилася у життя.

У день повномасштабного вторгнення жінка складала державні іспити у Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого у Харкові, її коханий на той момент залишався вдома, у Сватовому. Через декілька днів пара зустрілася у Дніпрі.

«Ми просто поїхали навпростець кудись ближче до заходу України. Дуже проблематично було знайти житло. Ми їхали-їхали і зупинилися в Хмельницькому, оскільки там вдалося знайти квартиру хоча б подобово»,– розповідає Маргарита.

Маргарита та Ілля

Жінка відзначає, що дуже важко було усвідомлювати те, що додому повернуться не скоро. А на додачу ще й постійні переживання за рідних, які на той момент ще залишалися в окупації.

Служба та стосунки на відстані

У Хмельницькому Ілля ухвалив остаточне рішення служити, попри всі намагання Маргарити втримати його вдома.

«Як тільки ми приїхали у Хмельницький, мій хлопець став на облік до військкомату. Йому сказали, що він поки що не потрібний, може собі спокійно чекати повістку і його відправили додому, – згадує Маргарита. – Але через декілька місяців він все одно вирішив вступити до лав Збройних сил України, його направили в 132 окремий розвідувальний батальйон Десантно-штурмових військ. Спочатку я не підтримувала це рішення, намагалася його якось зупинити, але потім змирилася, бо бачила, що він інакше просто не зможе».

Маргарита та Ілля

Відстань для пари не була новим випробуванням, адже ще під час навчання Маргарити в Харкові вони вже жили у такому ритмі, але, як зазначає жінка, після того, як Ілля пішов служити, її життя докорінно змінилося.

«Я жила в постійних переживаннях за коханого. Він був спочатку на навчанні у Житомирі, потім його направили у Запорізьку область, згодом – у Донецьку, у Бахмут. Я намагалася кожен місяць їздити до нього, хоча б на декілька годин, або на добу», – розповідає співрозмовниця SD.UA. Під час одного з таких виїздів пара зробила серйозний крок – розписалася.

Найстрашніший день та пошуки сенсу після втрати

Однак 6 червня 2023 року  став найстрашнішим днем у житті Маргарити – жінка отримала звістку про загибель коханого. Це стало переломним моментом, що перевернув її світ і змусив шукати нову опору.

«Я просто не знала, як мені далі жити та навіщо. Який у мене залишився сенс, – ділиться Маргарита, – на той час я сиділа вдома, ніде не працювала. Мої рідні постійно наполягали на тому, що мені потрібно виходити на роботу, у люди, якось відволікатися».

Квіти, які Маргарита принесла на могилу чоловіка, Хмельницький, серпень 2025 року. Суспільне Хмельницький

Жінка прислухалася до близьких і почала працювати помічницею депутата міської ради та юристкою у приватній компанії.

«Мені дуже подобалася робота,  але я відчувала, що хочу відкрити власну справу, яка буде мене надихати та відволікати», - каже вона.

Саме тоді у житті Маргарити з’явилася флористика.

Маргарита Доценко на Алеї Слави в Хмельницькому біля могили свого чоловіка, який загинув на фронті, серпень 2025 року. Суспільне Хмельницький

Флористика як терапія

Жінка пройшла флористичні курси у Львові,  подала заявку за програмою «Грант на власну справу»  та отримала від держави кошти на відкриття бізнесу. І вже 24 червня цього літа у Хмельницькому свої двері відкрила квіткова крамниця «Кохана. Квіти для тебе».

Маргарита Доценко

Квіти допомагали заповнити біль і тишу, стали тихою терапією для Маргарити. Поєднання кольорів і фактур поступово повертало жінці відчуття життя.

«Мене всі питають, чому я вирішила займатися саме квітами, у мене немає конкретної відповіді на це питання, просто я так відчула», – говорить Маргарита.

Маргарита Доценко 

Вона розповідає, що якихось сумнівів чи страхів перед відкриттям магазину у неї не було, бо бачила, що їй вдається створювати гарні композиції та отримувала від цього задоволення.

Кохання пари обірвалося надто рано, але світло від нього назавжди залишилося у серці Маргарити. У пам’ять про коханого вона дала назву своїй крамниці.

«До повномасштабного вторгнення ми були російськомовними, але він називав мене «кохана», йому подобалося це слово. Тому я назвала так свій магазин», – говорить жінка.

Маргарита Доценко

Магазин став не тільки роботою, а й символом нової сторінки в її житті. У кожному букеті — душа, тепла пам’ять про коханого і віра в те, що навіть після найтемніших часів можна відродитися і створювати красу.

Жінка говорить, що побачила Хмельницький таким лише після загибелі Іллі. До того бажання адаптовуватися взагалі не було. Звичним маршрутом був дім-магазин-дім.

«Тоді у мене була надія, що ми тут не надовго, що пройде декілька місяців і ми поїдемо додому, я не хотіла звикати до цього міста, – ділиться наша співрозмовниця. – Після усіх цих подій, які сталися зі мною, місто настільки підтримало мене, зараз я можу сказати, що воно вже стало мені рідним. Тут я зустріла настільки добрих та чуйних людей, які надали мені дуже велику підтримку. Я тут знайшла друзів. Місто чудове, я вдячна, що воно мене так прийняло в такий тяжкий для мене момент».

Маргарита Доценко

«Попри ті шипи, які залишилися після пережитої втрати, я зберегла в собі світло, добро та намагаюся радіти життю»

Свій шлях та стійкість Маргарита асоціює з трояндою: «Попри ті шипи, які залишилися після пережитої втрати, я зберегла в собі світло, добро і намагаюся радіти життю».

А ось щодо замовлень, флористка розповідає, що монобукет з троянд замовляють дуже рідко, найчастіше – збірні композиції з гортензією, еустомою, кущовою трояндою. Маргариті дуже подобається створювати незвичні композиції з екзотичних квітів, фантазувати та застосовувати свої знання.

Маргарита Доценко

У своїй практиці жінка не помітила, щоб якісь квіти були недооціненими, говорить, що на кожну квітку знаходиться свій клієнт.

Справжньою «довгожителькою» флористка вважає хризантему — саме триває сезон української, і вона тішить своєю стійкістю. Не менш популярними стали гвоздики в різних кольорах: вони гарно поєднуються в букетах і теж довго зберігають свіжість.

Маргарита Доценко

Наша співрозмовниця говорить, що до кожної квітки має бути свій підхід, до прикладу, гортензії потрібно дуже багато води, тоді як хризантемі — менше половини вази. Тому в майстерні дбають про те, щоб до кожного букета додавалася інструкція з догляду та спеціальне добриво, яке допомагає квітам зберігати свіжість довше.

Адреса: вул. Героїв Маріуполя, 18/1