Крок за кроком до руху: Як працює реабілітаційний центр Лисичанської багатопрофільної лікарні у Дніпрі

У Дніпрі працює Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні, де людям допомагають повернутися до руху й повсякденного життя після травм, операцій та тяжких захворювань. Тут відновлюються пацієнти після інсультів, складних переломів, ендопротезування та бойових поранень. Центр поєднує сучасне обладнання та мультидисциплінарний підхід.

Про те, як функціонує центр, як формують індивідуальні програми реабілітації, а також про історії пацієнтів, їхній прогрес і ключові результати розповів завідувач відділення Владислав Гриценко.

Довідка

Травматолог-ортопед Владислав Гриценко родом із Покровського району Донецької області. Після навчання він за розподілом потрапив у травматологічне відділення Лисичанська, де розпочав свою професійну діяльність. Освіту здобував у Донецькому національному медичному університеті (м. Краматорськ) та Харківській медичній академії післядипломної освіти.
На Луганщині працював до релокації лікарні, після чого продовжив роботу в Дніпрі — у поліклініці багатопрофільної лікарні Лисичанська. У 2023 році Владислав отримав ще одну спеціалізацію — лікар фізичної та реабілітаційної медицини, поєднавши клінічний досвід травматолога з сучасним підходом до відновлення пацієнтів.

З 2024 року він працює як травматолог і реабілітолог та очолює реабілітаційне відділення, де поєднує лікування, відновлення та управління командою фахівців.

 - Розкажіть, коли центр вперше відкрив свої двері та як сьогодні організований шлях пацієнта — від першого звернення до завершення курсу реабілітації?

 - Реабілітаційне відділення розпочало свою діяльність 1 березня 2024 року. Сьогодні ми надаємо допомогу як амбулаторним, так і стаціонарним пацієнтам.

На початковому етапі роботи ми зіштовхнулися з певними труднощами, зокрема з формуванням потоку пацієнтів, адже відділення лише починало напрацьовувати власну базу. З часом ситуація змінилася завдяки налагодженню тісної співпраці з лікарнями Дніпра. Типовий маршрут пацієнта виглядає так: людина надходить до профільного відділення з основним захворюванням, наприклад, до неврології з інсультом, проходить лікування, після чого її виписують і скеровують на реабілітацію.

Ми уклали договір з Національною службою здоров’я України за двома пакетами — амбулаторна та стаціонарна реабілітаційна допомога дорослим і дітям, що дозволяє забезпечувати безперервність та доступність реабілітаційних послуг.

У процесі реабілітації кожного пацієнта залучена мультидисциплінарна команда. До її складу входять лікар фізичної та реабілітаційної медицини, фізичний терапевт, ерготерапевт, психолог, логопед та інші фахівці за потреби. Команда проводить комплексну оцінку стану пацієнта та спільно формує індивідуальний реабілітаційний план.

Зазвичай пацієнт перебуває у відділенні від 14 до 21 дня відповідно до чинних стандартів. Упродовж цього часу пацієнт щоденно займається з фізичним терапевтом. Обсяг і напрям реабілітаційних втручань залежать від характеру ураження та функціональних порушень.

Владислав Гриценко

 - З якими травмами до вас найчастіше звертаються пацієнти?

 - Спектр діагнозів, з якими до нас звертаються пацієнти, залишається стабільним. Основний напрям нашої роботи — опорно-рухова реабілітація. Це, зокрема, стани після ендопротезування суглобів, переломів кісток та інших травм, тобто переважно травматологічний профіль.
Другий важливий напрям — неврологічна реабілітація. Ми працюємо з пацієнтами після інсультів та інших уражень нервової системи, які призвели до рухових порушень або функціональних обмежень після основного захворювання.

Окремо варто зазначити, що у нас укладено меморандум про співпрацю з центром SuperHumans, який спеціалізується на протезуванні кінцівок після травматичних ампутацій.

 Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Яку кількість пацієнтів охопило реабілітаційне відділення за весь період своєї роботи?

 - Протягом 2025 року амбулаторну реабілітаційну допомогу ми надали 347 пацієнтам, стаціонарну реабілітацію у відділенні пройшов 381 пацієнт. Якщо порівнювати показники 2024 та 2025 років, ріст кількості пацієнтів є суттєвим. За 10 місяців роботи у 2024 році до нас звернулося 114 осіб, тоді як у 2025 році ці цифри зросли в рази, що свідчить про довіру пацієнтів та ефективну взаємодію з медичними закладами регіону.

Нашу роботу також відзначили на профільному форумі, присвяченому наданню реабілітаційних послуг. У заході брали участь представники лікарень з Дніпропетровської, Луганської, Донецької та Запорізької областей. За результатами обговорень та обміну досвідом наше відділення увійшло до п’ятірки найкращих реабілітаційних відділень.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Які категорії пацієнтів переважно проходять реабілітацію у вашому центрі?

 - Наш центр працює за договором з Національною службою здоров’я України. Після завершення лікування основного захворювання пацієнт отримує електронне скерування на реабілітацію і може звернутися до будь-якого реабілітаційного відділення в межах України, яке співпрацює з НСЗУ.

Тому для нас немає поділу пацієнтів за статусом: реабілітаційну допомогу можуть отримувати як цивільні, так і військові, як місцеві жителі, так і внутрішньо переміщені особи. Фінансування здійснюється Національною службою здоров’я України за пролікований випадок. Водночас ми приділяємо особливу увагу соціально незахищеним категоріям населення, хоча принципово це не впливає на доступ до послуг.

Наразі більшість наших пацієнтів — це мешканці Дніпра, а не внутрішньо переміщені особи.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Які сучасні методи, технології та обладнання застосовуються для відновлення пацієнтів?

 - У роботі ми застосовуємо всі сучасні методи та підходи, передбачені чинними реабілітаційними стандартами. Програма відновлення формується індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням його стану, діагнозу та реабілітаційних цілей.

Кожен пацієнт, який проходить стаціонарну реабілітацію, щоденно отримує від 2 до 3 годин реабілітаційних занять — обсяг навантаження визначається залежно від складності клінічного випадку та функціональних порушень.

Обладнання відділення є сучасним і повністю оновленим: воно було закуплене за кошти лікарні наприкінці 2023 — на початку 2024 років.

У залі медичної реабілітації використовуються степери Motion Stair 900, реабілітаційні доріжки GKS-22 (включно з модулем аналізу ходьби), ергометри Motion Cycle 900 med та контрольовані системи для тренування верхніх кінцівок і м’язів спини.

Відділення оснащене роботизованими технологіями — екзоскелетом UAN.GO та пристроями Rebless для відновлення рухових функцій.

У кабінеті індивідуальної реабілітаційної допомоги застосовуються системи для аналізу ходьби й рівноваги (LiteGait LG 800, Nirvana, Equio), стельовий підйомник GH3+ та бруси для відновлення навичок ходьби з перешкодами.

Для реабілітації верхніх кінцівок використовуються пристрої BIMEO PRO та Crescendo GLOREHA.
Ми постійно працюємо над удосконаленням матеріально-технічної бази й наразі зосереджені на пошуку та впровадженні додаткового фізіотерапевтичного обладнання.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Розкажіть, що таке «Палата Героя» і як вона впливає на комфорт та психологічний стан пацієнтів?

 - «Палата Героя» — це індивідуальна палата для ветеранів. Хоча у нас усі палати нові та облаштовані сучасно, у «Палаті Героя» створено ще більш комфортні умови: є окремий санвузол, диван, телевізор, кондиціонер, а також місце для перебування близької людини.

Це не лише про комфорт — це про підтримку психологічного стану пацієнта. Ветерани отримують можливість відпочити й відновитися в більш домашній атмосфері.

Окремою особливістю є український прапор, на якому військові залишають свої відгуки та побажання.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Як відбувається відбір в цю палату?

 - На стаціонарному лікуванні одночасно можуть перебувати до 20 пацієнтів, оскільки у нас обладнані 20 ліжок. Відповідно, ми оцінюємо функціональні порушення пацієнта та його потребу в додатковому догляді або в умовах, які сприяють відновленню. Якщо є потреба, наприклад, щоб поруч була близька людина, або пацієнт має складніший стан і потребує більш комфортних умов, ми можемо запропонувати саме «Палату Героя».

Також враховуємо, що ветеранів у стаціонарі одночасно буває небагато, тому ми намагаємося розподіляти пацієнтів рівномірно та забезпечувати доступ до палати тим, хто найбільше цього потребує.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Пане Владиславе, як ви оцінюєте прогрес пацієнтів: чи є конкретні критерії успіху для кожного випадку?

 - При надходженні пацієнта, залежно від ураженої системи організму, проводяться спеціальні функціональні тести. Їх виконують фізичний терапевт, ерготерапевт та лікар фізичної та реабілітаційної медицини. За результатами тестів виставляються оцінки, які дозволяють визначити початковий рівень функціональності пацієнта.

Оцінювання проводиться етапно: на початку лікування, на 7-й день, на 14-й день. За цими даними ми бачимо динаміку — чи є покращення, чи є погіршення, і чи досягнуто поставлених цілей реабілітації. Таким чином, критерії успіху формуються індивідуально для кожного пацієнта та залежать від його стану й реабілітаційних задач.

Якщо пацієнт приходить до нас з ходунками, а виписується з паличкою — це вже суттєва позитивна динаміка.

Так само можна оцінювати прогрес інсультних пацієнтів. Наприклад, людина з правостороннім геміпарезом при надходженні може мати значне зниження м’язової сили: вона може лише вставати та стояти біля ліжка. Після проведеної реабілітації ми повторно оцінюємо м’язову силу та функціональні навички, і якщо пацієнт виписується з ходунками — це вже важливий результат.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Чи існують програми соціальної адаптації та супроводу після завершення курсу реабілітації?

 - У нас налагоджена система післяреабілітаційного супроводу для ветеранів з Лисичанської громади. Ми співпрацюємо з Центром надання адміністративних послуг Лисичанської громади, де функціонує сервіс «Я — ветеран».

У межах цього сервісу ветерани отримують індивідуальний соціальний супровід, який залежить від їхньої територіальної належності та конкретних потреб.

 Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Чи були випадки, коли пацієнт здолав, здавалося б, неможливі труднощі? Як це вплинуло на команду центру?

 - Так, випадки подолання надзвичайно складних труднощів у нас були, хоча не у форматі «одного реабілітаційного циклу».

Загалом, яскравих кейсів із першого циклу реабілітації, коли результат одразу вражає, у нас не було. Це пов’язано з особливостями процесу. Цивільні пацієнти можуть проходити реабілітацію двічі протягом 12 місяців, а військовослужбовці — до шести разів на рік. Відновлення — це поетапна й тривала робота.

Один із найпоказовіших прикладів — пацієнтка після тяжкого інсульту. Вперше вона прибула до центру у візку, не могла рухатися і не розмовляла. Вона тричі проходила курс реабілітації, а нині перебуває вже на четвертому циклі та приходить до центру самостійно, своїми ногами, без супроводу родичів. На початку ніхто не очікував такого результату.

Цей випадок став для команди підтвердженням того, що комплексна та системна реабілітація дійсно працює. Водночас він чітко показує важливу умову успіху: реабілітація не завершується випискою. Якщо пацієнт проходить 14-денний курс, але не продовжує заняття вдома, результату не буде.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - А чи є історії пацієнтів, які особливо запам’яталися вам своєю мужністю або прогресом?

 - Один військовослужбовець проходив чотири цикли реабілітації в нашому центрі. У 2023 році в Авдіївці він отримав тяжке уламкове поранення нижньої третини стегна. Ситуація була критичною: боєць тривалий час перебував із турнікетом, і хірурги доклали значних зусиль, щоб зберегти кінцівку.

Під час першого надходження до центру він був з апаратом зовнішньої фіксації, кінцівка практично не рухалася, пересувався з ходунками. Проте він не здався — системно працював, крок за кроком рухаючись уперед.

Під час останнього курсу, який був близько місяця тому, військовослужбовець уже пересувався самостійно, майже без палиці, значно збільшився об’єм рухів у колінному суглобі. Він чітко знає свою мету і йде до неї, попри біль.

Ця історія для нашої команди — нагадування про те, що реабілітація без болю не буває, але саме через наполегливість та витримку народжується справжній прогрес.

 Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Що у цій роботі дає вам найбільше відчуття сенсу?

 - Найбільше відчуття сенсу в цій роботі дає вдячність пацієнтів — їхні усмішки, радість і щирі, непідробні емоції після проходження реабілітації. Саме в ці моменти стає зрозуміло, що всі зусилля були недаремними.

Надзвичайно цінно бачити, коли пацієнти задоволені результатом, а лікарі й уся команда можуть спостерігати реальні зміни та прогрес, до якого вони доклали своїх знань і сил. Це відчуття користі, потрібності й професійної реалізації — найпотужніша мотивація продовжувати працювати.

Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Які фактори ви вважаєте ключовими для успішної реабілітації?

 - Ключовим фактором успішної реабілітації я вважаю злагоджену роботу всієї мультидисциплінарної команди на кожному етапі процесу.

Найкращі результати досягаються тоді, коли кожен фахівець чітко розуміє свою роль: ставить конкретні цілі, формує індивідуальну програму реабілітації та крок за кроком послідовно рухається за нею до змін. Узгоджені дії лікарів, реабілітологів, терапевтів і самого пацієнта дозволяють не лише відновлювати функції, а й бачити стабільний, прогнозований прогрес.

 Центр медичної реабілітації Лисичанської багатопрофільної лікарні

 - Які плани щодо розвитку центру та впровадження нових методик є на найближчі роки?

 - Наразі центр вийшов на доволі високий рівень за кількістю пацієнтів, що свідчить про довіру та потребу в наших послугах. Тому серед ключових планів на найближчі роки — розширення співпраці з іншими лікарнями.

Важливим напрямом розвитку є оновлення й удосконалення матеріально-технічної бази. Ми прагнемо постійно прогресувати в обладнанні та впроваджувати сучасні технології. Зокрема, цього року було придбано електронейрограф.

Також у планах — впровадження нових методів лікування та реабілітації, які відповідатимуть сучасним медичним стандартам і потребам пацієнтів.