Від Лисичанська до Києва: як під час війни кондитерка Анна Пунтус відновила справу та відкрила новий бізнес

Анна Пунтус – кондитерка з Лисичанська, яка після початку повномасштабного вторгнення переїхала до столиці. Завдяки грантовій підтримці вона змогла закупити необхідне обладнання та продовжити займатися улюбленою справою вже на новому місці.

Паралельно разом із сестрою пані Анна заснувала власний бізнес – магазин-бар, який відкрився для відвідувачів ще у 2022 році.

У розмові з SD.UA пані Анна розповіла, як у її житті з’явилася кондитерська справа, де вона навчалася та черпала натхнення, як пережила переїзд із рідного міста до Києва, а також про відкриття власної справи й новий етап у професійному житті.

Від перших спроб до професійних замовлень

Свій шлях у солодкій справі пані Анна розпочала у 2015 році, коли з міста виїхав місцевий кондитер, у якого родина жінки зазвичай робила замовлення. Першими самостійними виробами пані Анни стали пряники до Дня закоханих, а вже згодом – торт на день народження для своїх дітей.

Кондитерка зазначає, що у ті роки ще не було настільки багато інформації у вільному доступі, як зараз, тому всі знання доводилося збирати по крупинках – через спроби, помилки та власні висновки.

«Тоді майже не було навчань, яких зараз безліч. Я читала різні форуми, де кондитери ділилися інформацією, шукала рецепти, – розповідає пані Анна. – Як правильно працювати, як зробити великий або двоповерховий торт – такої інформації у вільному доступі не було. Усе йшло через досвід: спробував, щось не вдалося, зробив висновки, переробив. Так і навчилася».

Роботи Анни

Першими клієнтами жінки були рідні та близькі. Фотографії своїх виробів пані Анна публікувала у соціальних мережах. Згодом, каже вона, спрацювало «сарафанне радіо», і з’явилися нові замовлення.

У Києві жінка відвідала кілька майстеркласів, де навчалася працювати з шоколадом та створювати кремові квіти.

«З початком пандемії почало з’являтися більше онлайн-курсів. Я завжди намагаюся розвиватися у цій справі – навіть не підрахую, скільки курсів уже пройшла. Постійно знаходжу щось нове й цікаве, адже тренди змінюються, тому купую нові рецепти та продовжую навчатися», – говорить пані Анна.

Анна Пунтус

Серед робіт кондитерки – антигравітаційні торти, в конструкції яких є елементи з будівельних матеріалів, а також рухомі торти у формі автомобіля з фарами, що світяться. Основою для таких виробів може слугувати нижня частина іграшкової машинки та діоди.

«Для антигравітаційних тортів використовуються гайки, шайби, нарізається фанера. Коли я почала виготовляти такі торти, працівники будівельного магазину, що знаходився поруч із моїм будинком, трохи дивувалися тому, що я купую і для чого. На той момент це було незвично й навіть дивно, тому ефект «вау» був гарантований. Але зараз це вже більш поширено. Клієнта стає все важче здивувати», - каже вона.

Пані Анна згадує, що іноді доводиться навіть «рятувати» свої роботи: «Одного разу дівчина замовила у мене торт у вигляді машини на день народження. Після того як забрала його додому, телефонує і каже, що син подумав, ніби це іграшка, взяв у руки, почав гратися і проткнув пальцем капот. Вона привезла його назад, і я його реанімувала. Наступного дня забрала торт уже як новенький».

Роботи Анни

Евакуація та новий старт

Повномасштабне вторгнення Анна Пунтус разом із родиною зустріла у Лисичанську. Жінка згадує, що тоді вони не розуміли, що робити далі, й гадки не мали, куди їхати.

«Усі близькі люди знаходилися в Луганській області. Тільки моя мама перебувала в Києві, але там теж було гаряче. Тому просто взяти й поїхати не було куди. Напевно, як і багато хто, орієнтуючись на 2014 рік, ми думали, що пройде кілька тижнів і все налагодиться. Але ставало лише гірше», – розповідає співрозмовниця SD.UA.

Пані Анна говорить, що майже весь час родина ночувала у підвалі будинку. Певний час пішов на те, щоб переконати батьків чоловіка виїхати з міста. Зрештою 30 березня сім’я залишила Лисичанськ.

Спочатку вони зупинилися у Кропивницькому, куди трохи раніше виїхала сестра жінки. Там родина прожила близько пів року, після чого переїхала до Києва.

У столиці пані Анна кардинально змінила сферу діяльності. Разом із сестрою вони заснували заклад Loft Beer. Водночас улюблена справа – кондитерство – на певний час відійшла на другий план.

«Сестра запропонувала відкрити магазин-бар розливного пива. На той момент я думала, що вже не повернуся до кондитерської сфери. Ми виїхали без нічого – ні техніки, ні інструментів. А в це було вкладено дуже багато. До того ж темп роботи вдома, особливо вночі, досить важкий. Хотілося чогось більш структурованого, щоб були вихідні, вечори з родиною», – говорить наша співрозмовниця.

 Анна Пунтус

Пані Анна зазначає, що нині розвивати бізнес непросто: впливають конкуренція та зростання податків. Втім, попри всі труднощі, вони намагаються триматися і розвивати свою справу в тих умовах, які є.

Бар пропрацював на першій локації два з половиною роки, а минулого літа переїхав на нове місце, де продовжує розвиватися.

Нове дихання: повернення до солодкого ремесла

Згодом жінка отримала грант від міжнародної гуманітарної організації Help, який дав поштовх продовженню кондитерської справи. За умовами програми потрібно було оформити ФОП і повернутися до виготовлення десертів.

«На грантові кошти я змогла придбати для роботи піч, комбайн та холодильник. Так і продовжила розвивати свою справу вже у Києві», – розповідає Анна Пунтус.

Через рік жінка отримала можливість пройти навчання з розвитку бізнесу. Під час курсу учасникам розповідали про просування у соціальних мережах, фінансування, маркетинг та інші важливі аспекти підприємництва.

Після завершення програми пані Анна отримала ще один грант. За ці кошти вона придбала харчовий принтер і почала активно розвивати напрямок виготовлення пряників, зокрема для корпоративних замовлень.

«Завдяки принтеру з’явилася можливість виконувати більше замовлень, робити брендування, наносити будь-які фото та зображення», – говорить вона.

Роботи Анни

Серед клієнтів кондитерки й сьогодні є люди з її рідного регіону. Жінка зізнається: ніщо так не гріє душу й не надихає, як емоції та відгуки клієнтів, які звертаються до неї за рекомендаціями рідних і знайомих.

У її асортименті – торти, бенто торти, капкейки, льодяники та кейк-попси. Втім, найбільший попит, за словами пані Анни, мають саме пряники, оскільки підходять для будь-якого свята і можуть бути виконані у різній тематиці.

«Найбільше часу займає декор. Інколи, щоб зліпити якусь фігурку, потрібно три-чотири години. Так само і з пряниками з ручним розписом, коли це персонажі або багато дрібних деталей. Кожна деталь заливається окремо, просушується. Кольори теж замішуються окремо», – розповідає пані Анна.

Роботи Анни

Поєднувати одразу дві діяльності – роботу в барі та кондитерську справу – непросто, зізнається співрозмовниця SD.UA, особливо під час відключень електроенергії. Водночас жінка говорить, що знаходить можливість організовувати роботу так, щоб поєднувати обидва напрями. За її словами, обидві справи ще мають великий потенціал для розвитку – і вона не планує зупинятися.