Від «невинного» прохання до шантажу: як росіяни вербують українців через соцмережі

російські спецслужби активно використовують соціальні мережі та месенджери для пошуку людей, яких можна використати. Особливу цінність для них становлять українці, які мають доступ до службової інформації, державних установ, військових об’єктів та критичної інфраструктури.

Як розпізнати вербування – у пам'ятці, яку опублікувала Луганська ОВА.

«Ворог може з’явитися під будь-якою маскою. Він не завжди приходить у формі. Не завжди погрожує. І майже ніколи на початку не говорить, ким є насправді. Він може представитися журналістом, волонтером, роботодавцем, військовим, працівником державної установи. Може прикинутися давнім знайомим або просто випадковою людиною, яка написала у Telegram чи іншій соціальній мережі», – попереджають у дописі.

Зазначається, що мета ворога – встановити контакт та змусити зробити людину перший крок. Починати вербування можуть за допомогою безпечних на перший погляд прохань:

• «Підкажи, що зараз відбувається у вашому місті»;
• «Зроби фото – просто цікаво»;
• «Уточни, чи працює підприємство»;
• «Подивись, які машини стоять біля будівлі»;
• «Передай невелику посилку – добре заплатимо».

Окрім грошей, росіяни використовують шантаж, маніпуляції, залякування, обіцянки допомоги або просто намагаються втертися у довіру. Часто людині не кажуть, на кого вона насправді працює.

«Перші завдання можуть здаватися абсолютно невинними. Але після їх виконання з’являються наступні. Потім – гроші. Потім – докази співпраці. А далі замість пропозиції може пролунати брехлива погроза: «Ти вже з нами. Назад дороги немає», – наголошується у пам'ятці.

Якщо невідома людина наполегливо цікавиться військовими, правоохоронцями, державними установами, переміщенням техніки, наслідками ударів, об’єктами енергетики чи іншою чутливою інформацією – це вже привід насторожитися.

Якщо за фотографію, координати, передачу інформації або «просте доручення» пропонують гроші – погоджуватися не треба навіть один раз. Натомість рекомендують:

• не продовжувати контакт;
• не намагатися самостійно викрити співрозмовника;
• не спілкуватися заради цікавості;
• зберегти докази (листування, ім’я користувача, номер телефону, посилання на профіль та інші доступні дані);
• повідомити Службу безпеки України: передати збережену інформацію тим, хто може професійно перевірити ситуацію.

Читайте також: Протидія ворогу у соцмережах: правоохоронці розпочали просвітницькі заходи для дітей Луганщини.