«Заходили росіяни з автоматами»: історія переселенки з Луганщини, яка двічі втратила дім

77-річна Ніна двічі була змушена залишати дім через війну. У 2014 році вона виїхала з Донецька до Борівського на Луганщині, а у 2022-му пережила там два місяці російської окупації та знову евакуювалася.

Про це йдеться в матеріалі Суспільного Донбас.

Під час окупації у будинку Ніни не було вікон, опалення, води та електрики. Жити там було неможливо, тому жінка перебралася до сусідів. Вона згадує, як російські військові проводили у селищі «зачистку» та зайшли до її будинку.

«Я лежу, у мене все повідчиняно, заходять з автоматами. Кажуть: «Ви одна?» Я кажу: «Та, одна». А вони кажуть: «А ми росіяни». Я кажу: «Та мені все одно». Забрали одразу телефони у нас», – розповідає Ніна.

З Борівського жінка виїжджала вже через російські блокпости. Дорога до Самара на Дніпропетровщині, де живуть її рідні, тривала три тижні.

«Приїхала, ніяка. У мене ще перелом руки був перед війною у 2022-му, так рука не піднімалася. Приїхала, виходжу і кажу: «Хоч поховайте мене, будете знати». Я думала, що я на другий день тут помру. Слава Богу, жива доїхала», – згадує Ніна.

Із дому жінка змогла забрати лише старий сімейний фотоальбом. Нині вона живе у шелтері для переселенців у Самарі, облаштувала невеликий город, займається скандинавською ходьбою та малюванням.

«Я мріяла про город. Ось, купила насіння. Пікассо – картоплю, посадила. Така у мене картопля виростала, друзі! Городчик невеликий, але мені достатньо».

Ніна каже, що хоче залишатися активною та дочекатися справедливого миру.

«Веду активний спосіб життя, щоб підтримати своє здоров'я, щоб дочекатися справедливого миру. Уже не за горами 80, а треба ж усе встигнути. А я хочу справедливого миру».

Читайте також: Як переселенці із Сіверськодонецька облаштували побут у шелтері на Дніпропетровщині.