Про визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

Для визначення податкового зобов’язання з орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, яка розташована за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку якої не проведено, платнику необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру для проведення нормативної грошової оцінки такої земельної ділянки.
Так, договірні відносини регулюються Земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до пункту 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди у відсотках до нормативної грошової оцінки в межах, визначених пунктом 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.
Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року № 220 «Про затвердження Типового договору оренди землі», встановлено, що у договорі оренди зазначається розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки) та нормативна грошова оцінка.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який відповідно до ст. 23 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» видається відповідним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (Держгеокадастр).