Проблема деофшоризації має вирішуватися на законодавчому рівні

Як повідомили у прес-службі Державної фіскальної служби України проблема деофшоризації на сьогодні є актуальною та глобальною та існує в усьому світі. Український бізнес, як й його закордонні колеги, користується механізмом виведення грошових коштів та зміщення точки прибутку в інші податкові юрисдикції. Про це розповів начальник Офісу великих платників ДФС Євген Бамбізов в ефірі «Oboz.tv». За його словами, офіційний офшорний статус закріплено постановою Кабінету Міністрів України, в якій і наведено перелік країн, які вважають офшорами. Також є країни, які мають більш низькі ставки або більш лояльну систему оподаткування. Так, наприклад, лідером по кількості зареєстрованих прав власності у світі (60%) є Швейцарія, в якій більш пільгова система оподаткування платежів. «На сьогодні ми вважаємо це агресивним плануванням, однак не завжди зміщення точки прибутку є прямим податковим порушенням, а тому це питання зазвичай розглядається індивідуально в рамках норм, закріплених Податковим кодексом. Наразі ми відмічаємо найбільшу активність при підписанні непрямих контрактів, тобто коли контракт укладається з однією юридичною особою, зареєстрованою, наприклад, в Швейцарії, товар постачається на цю особу з мінімальною націнкою, а потім вже швейцарський резидент перепродає цей же товар, але вже із суттєвою націнкою. І основний прибуток залишається в Швейцарії», – підкреслив Євген Бамбізов. Як розповів посадовець, кінцеві збитки від таких операцій нараховуються сотнями мільйонів гривень. Так, лише в рамках трансфертного ціноутворення з початку року суб'єктам донараховано близько 500 млн грн. При цьому було перевірено досить вузьке коло платників. «Якщо ми візьмемо загальний обсяг імпорту за 9 місяців, він у нас становить приблизно 360 млрд грн., то з них 46% імпортних контрактів мають якраз непряму форму. Що стосується експорту, то у нас по непрямих контрактах з 400 млрд експортуються по непрямих контрактах 70% - 75%. Тобто це три чверті. Розумієте, який обсяг потенційного прибутку може бути переміщений в країни з більш низькою і більш лояльною податковою політикою», – зазначив начальник Офісу великих платників. Вирішити цю проблему, на його думку, можна за рахунок законодавчих змін, зокрема, введення обмежень по роботі наших підприємств з офшорними компаніями або компаніями, які зареєстровані в юрисдикціях з більш лояльною податковою політикою. Також можливе введення податку на взаємодію з офшорними компаніями або введення обмеження щодо включення до складу валових витрат тих сум, які виплачуються як компенсація за товар. Посадовець також розповів, що на сьогодні на обліку в Офісі великих платників ДФС перебувають 2200 платників, які наповнюють загальний фонд державного бюджету на 60%. «Ми допомагаємо підприємству уникнути тих ризиків, які можливі при податковому плануванні і допомагаємо уникнути штрафних санкцій та донарахування податкових зобов'язань. Це, мабуть, перша і основна наша місія. І в зв'язку з цим ми досить багато зробили кроків за останній рік в Офісі великих платників. Ми перейшли на індивідуальне супровід наших великих платників персональними податковими координаторами», – розповів Євген Бамбізов. Водночас, за його словами, потребують перегляду критерії великих платників, оскільки вони є застарілими не лише з точки зору податкових органів, а й з точки зору самих платників. Адже основними критеріями є оборот та обсяг сплачених податків – по обороту підприємство повинно мати не менше 500 млн грн. і сплатити податків на 12 млн грн. Це, на думку посадовця, невеликі цифри, адже, якщо, наприклад, платник здійснив одну імпортну операцію, сплативши податків на 12 млн грн., він може вважатися великим платником. Саме тому, критерії мають бути змінені і ДФС вже надала свої пропозиції з цього приводу Міністерству фінансів.