Громадськість досліджує безбар'єрність у Сєвєродонецьку

Громадськість досліджує безбар'єрність у Сєвєродонецьку

Громадськість досліджує стан реалізації із впровадження Стратегії безбар’єрності на Лугащині, в тому числі у Сєвєродонецьку. Це не тільки пандуси, а й паркувальні місця для транспортних засобів, які керуються, або перевозять людей з інвалідністю.

Стан розвитку інклюзії в Сєвєродонецьку вивчають активісти та активістки громадських організацій осіб з інвалідністю. Це доступ до будівель, в тому числі, паркувальні місця для автотранспорту людей з інвалідністю. За їхніми словами, на сьогодні такі місця існують, але зроблені вони так, що скористатися ними в повній мірі людина з інвалідністю не може.
«Як бачите, як ми паркувалися: туди-назад, вперед-назад. Начебто і розмітка є, але вона не нормативна. Добре, що тут ніхто не стоїть, - коментує ситуацію Микола Надуличний, голова Луганської обласної асоціації організацій осіб з інвалідністю, - Проблема ця всюди у нас така по Луганській області, на жаль. Та й не тільки в Луганській області. І Донецька, Харківська. Рідко зустрінеш розмітки саме нормативні, які відповідають нормам ДБН».

Відповідно до державно будівельних норм «Інклюзивність будівель і споруд» на паркувальному майданчику повинно бути не менше 10% паркомісць (але не менше 1 місця) передбачено для користування людьми з інвалідністю. Ширина паркувального місця має бути така, щоб при пересаджуванні в авто людини на кріслі колісному, або вивантаження такого крісла треба відкривати двері авто максимально широко, і тривалий час проводити маніпуляції з кріслом біля відкритих дверей. При звичайній ширині паркомісця (це 2,3 метри) це зробити неможливо.

Наступне питання - процес діставання людини у кріслі колісному від автомобіля до входу в приміщення. Логічно передбачити паркувальні місця для людей з інвалідністю якомога ближче до входу, із заниженнями бордюрів, пандусами та доріжками до них. Якщо людина на кріслі колісному вимушена долати велику відстань територією паркувального майданчика, яким рухаються авто, це небезпечно для її життя.

Активісти прибули до одного з приміщень у Сєвєродонецьку.
"Це абонентський відділ СТКЕ. Ми бачимо, десь тиждень тому було встановлено знак, що це паркувальне місце для осіб з інвалідністю. Але якщо ми побачимо, щодо оформлення покриття, то ми бачимо, що тут в дощ буде калюжа, людина на колясці, - коментує ситуацію Андрій Жидков, радник Громадської ради радників Програми ООН із відновлення та розбудови миру, - Начебто, ширини місця достатньо, але що робити людині, яка приїхала сюди на колясці, не зрозуміло. Тут є кнопка виклику, чи вона працює, чи не працює. Як будуть надаватися послуги, не зрозуміло. Але якщо поставити ціль звітувати, що зроблено паркування, то паркування зроблено, але користуватися їм не можна".

За словами активістів, обстеження паркувальних майданчиків Сєвєродонецька біля крупних торговельних центрів та комунальних установ показало, що кількість місць для паркування часто недостатня, ширина місць лишилася стандартно мінімальною, що не дає можливості людям з інвалідністю скористатися місцями за призначенням.
«Ми побачили, як втілюються заходи стратегії безбар'єрності Северодонецька. І побачили, що в принципи, в багатьох випадках все робиться суто формально, - каже Андрій Жидков, - Тобто, місця для паркування, яких повинно бути не менше десяти відсотків від загальної кількості місць. По-перше, вони не відповідають за розмірами вимогам, бо ширина місця для паркування повинна бути 3,5 метри. Це не просто комусь так захотілося, це продиктовано тим, що при погрузці та при діставанні з авто крісла колісного двері відчиняються повністю. І щоб людина мала змогу якось маневрувати біля транспортного засобу. По-друге, розташування цих міст дуже часто викликає подив, тому що часто вони розташовані десь за рогом, десь дуже далеко від входу і людина, яка вийшла з транспортного засобу, поки вона збереться до входу до будівлі, вона може потрапити під машину, а інколи просто не доїхати, бо немає відповідного стану покриття".

Активісти вважають однією з проблем такої ситуації незнання, або відсутність фахівців та фахівчинь, які знають, як потрібно обладнати місця для людей з інвалідністю. Адже не всі балансоутримувачі мають експертів для якісного планування таких робіт. Тому вони пропонують скористатися консультаціями інклюзивних громадських радників, які можуть фахово і безкоштовно надати будьяку консультацію з питань безбар'єрності та інклюзії.
Мережа інклюзивних громадських радників вже кілька років в діє Луганській області. Контакти радників доступні на сайті ndo.lg.ua. "Громадські радники фахово і безкоштовно готові надати будь-яку консультативну допомогу в питаннях безбар’єрності та інклюзії", - зазначає Андрій Жидков.
На сайті також можна ознайомитись з результатами дослідження з доступності об'єктів, що проводяться інлюзивними громадськими радниками.

Місця об'єктів дивіться у відеосюжеті медійної групи "Медіапростір Україна"

 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «НГО та медіа: новий формат співпраці» реалізується ГО «Медіапростір Україна» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції.

Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН, та урядів Данії, Швейцарії та Швеції.