"Міста, які заважають окупантам, знищуватимуть в нуль. Буде багато жертв" – Сергій Гайдай

"Міста, які заважають окупантам, знищуватимуть в нуль. Буде багато жертв" – Сергій Гайдай

На Луганщині тривають бої. Російські війська готуються до подальшого наступу. За останній тиждень обстріли і бомбардування посилилися. Українські захисники тримають оборону. Від результату протистояння на Луганщині і Донеччині залежить майбутній хід війни. Влада просить людей виїхати, поки є така можливість. Росіяни розбивають міста дотла і громадяни, якщо не виїдуть, можуть опинитися у надскладних умовах.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua розповів Сергій Гайдай, голова Луганської обласної військової адміністрації.

Ситуація в області важка і залишається напруженою. Ми бачимо, що ворог почав підтягувати техніку ближче до лінії фронту , - говорить Сергій Гайдай. - Навіть з тих позицій, де був уже на території області, але на відстані, куди не дострілювала наша артилерія. Зараз почав підтягуватися дедалі ближче. Можливо, це ще один крок до наступу. Обстріли продовжуються. Є намагання пробити нашу оборону в напрямку Кремінної, Рубіжного, Попасної. Хаотичний обстріл Сіверськодонецька і Лисичанська.

Дуже сподіваємося на погоду. Днями повинні початися дощі. Їх прогнозують на декілька днів до тижня. Якщо будуть, то це дуже ускладнить можливість наступу для орків. У нас переважно сільська місцевість. Тут одне з двох – або їхати полями і грузнути. Або їхати дорогою колонами. А це хороші мішені для нас.

Звідки очікуєте нападу?

Найімовірніше, прориватимуться в районі Попасної, Золотого, Рубіжного, Сіверськодонецька. Тому вивозимо людей. Не тільки звідти, де можливий прорив. А й з усієї області, яка підконтрольна Україні. Всю Луганщину обстрілюють.

Хтось хоче їхати, хтось ні. Поки це не торкнеться персонально кожного, ніхто не хоче нічого робити, на жаль. У нас дуже багато прикладів. Наприклад, Рубіжне. Зараз йдуть запеклі бої в місті. Але там є залізнична станція. Ми починали вивозити людей з інших населених пунктів і привозили саме туди. Там їх саджали на потяг і далі він їхав на захід країни. І це працювало чудово. Але з Рубіжного приходило пару десятків людей. Коли розбили колії, ми не могли вивозити залізницею. Почали возити автобусами. Все одно люди не дуже поспішали. А вже коли повністю обстріли накрили місто і стало неможливо кудись під'їхати, то люди почали писати, дзвонити. Але вже було запізно. Тому ми зараз б'ємо у всі дзвони. І на рівні Офісу президента, віцепрем'єра Ірини Верещук. Коли виходжу у прямі ефіри, то звертаюся до людей. Ми їх благаємо, щоб виїхали. Є чітке розуміння – оркам не потрібні люди, не треба зберігати інфраструктуру. Їх цікавить лише територія. Вони повинні відзвітувати своєму хазяїну – воєнному злочинцю Путіну – що вийшли на географічні кордони Луганської області. Тому ті міста, які їм заважають, будуть знищувати в нуль. Буде багато жертв серед цивільних. Тому просимо: їдьте, не тримайтеся за ваше майно.

Немає зворотного зв'язку з людьми, яких окупаційні війська "евакуюють" в Луганськ. Мало хто виходить на зв'язок з вивезених в РФ. Чи є якийсь облік тих людей?

Такого обліку у нас немає. Територія окупована. Вони змушують переоформлювати і підприємства, і державні установи. У нас переоформлення відбувається в кожному ЦНАПі в будь-якому райцентрі і в будь-якій об'єднаній громаді. А для них - це космічні кораблі. Тому змушують людей їхати в Луганськ і там переоформлятися. Також не забуваємо про мобілізацію, яка в них проходить. Можливо, просто крадуть людей і потім проводять мобілізацію.

Коли Росія відкрито напала на Україну, то наші війська відійшли. Достатньо багато території залишили. Війська і техніка йшли з території Росії. Особливості ландшафту – сільська місцевість – не давали закріпитися. Ті міста і села були б знищені, а толку б не було. Тому відійшли до Кремінної. Зробили лінію оборони від Кремінної, через Рубіжне, Сіверськодонецьк, Золоте й Попасну. Як вони її зробили так вона і є. У нас нема оточення. Міста, які наші залишили, цілі. Там не йшли бойові дії. Можливо, орки десь стріляли, десь щось прилетіло. Тому люди нікуди їхати не хочуть зі своїх будинків

"Обстріли на Луганщині з боку російських окупаційних військ з кожним днем ​​посилюються. Луганщина ризикує стати другим Маріуполем", - розповідали ви на одному з ефірів. На що вони готові, щоб вийти на кордони області?

У них завдання – зробити все можливе і неможливе тільки щоб вийти на кордон. Це єдине, що може хоча б якось урятувати обличчя Путлєра. Їм треба щось брехати.. У Росії половина населення - примати. Але їм треба хоча б якусь інформацію давати. Можуть зняти на кіностудії паради в Києві і Харкові. Але цього ж нема. І зараз 2022-й рік. Є знайомі, телефони, відеокамери. Вони мали підписати капітуляцію Києва – не вийшло, взяти Харків – не взяли, Одесу – не взяли, Маріуполь – стоїть, Київ – не взяли. Всі плани провалили. А для того, щоб якось взяти інформацію, яку потім будуть перекручувати, брехати, то треба вийти на кордони Донецької і Луганської областей. Тоді казатимуть населенню: "Все, ми українську армію демілітаризували, ніхто у нас не загинув, все нормально і, як ми обіцяли ДНР і ЛНР, вивели на кордони. Поставлене завдання виконали". Роздали ордени. Щоб не виплачувати всім родичам загиблих по п'ять мільйонів рублів, то напишуть, що десь безвісти зникли. А якщо і цієї перемоги не буде, вони програють. Тоді не уявляю, що вони брехатимуть. Що врятували планету від Третьої світової? Хотіли на кнопку натиснути, але пішли на поступки? Там хворі люди.

Всі бачили відео, коли місцеві жителі не хотіли пускати окупаційні війська у Троїцьке і Сватове. Є інформація, яка там ситуація?

У Сватовому, Новопскові, Білокуракіному, Старобільску і ще в деяких громадах люди виходили на мирні акції протесту. Не пускали окупантів, бо побачили, що за останні декілька років область почала розвиватися. Але після того як у Білокуракіному орки постріляли мітинг, то люди перестали виходити. Їх можуть просто повбивати. Найактивніших почали викрадати з мішками на головах, кудись вивозити.

Там росіяни призначили своїх "керівників". Чим займаються ці колаборанти?

Це, в основному, представники двох партій – "Опозиційна платформа - За життя" і "Наш край". Вони співпрацюють з окупантами. Намагаються налагодити процес життєдіяльності громад настільки це можливо. Колишній мер Рубіжного Сергій Хортів не просто співпрацює з орками, а здає українських активістів.

Зараз область зазнає колосальних бомбардувань і обстрілів. Коли вони посилилися?

За останній тиждень. Щодня ворог нарощує кількість обстрілів. Не можуть прорвати оборону. Тому рівняють усе з землею.

Чи змінювалася інтенсивність під час переговорів?

Ні. І не було ніяких призупинень чи зменшення обстрілів ні під час переговорів, ні під час домовленостей про гуманітарні коридори і режим тиші.

Звірства в області росіяни чинять з перших днів війни. Варто згадати будинок для літніх людей, де загинули 56 осіб. Їх обстріляли впритул з танку. Цими днями шокував розстріл вокзалу у Краматорську. Чому б'ють по цивільних об'єктах?

Бо нелюди. Для них немає ніякої цінності життя наших громадян. Їм не потрібні люди. Лише територія. Будуть брехати все, що завгодно, аби просто пройти і виконати ті завдання, які мають. А ще обстрілюють цивільних, щоб створити паніку.
Знищують все, щоб не було де і за що зачепитися нашим захисникам. Щоб була пустеля. Давайте згадаємо напад Росії на Сирію. Коли захисники Алеппо довго давали бій росіянам, то ті просто зрівняли місто з землею. Захисникам довелося відійти. Алеппо було повністю зруйноване. Так само хочуть зробити й у нас - розбомбити все, що є.

Що змінилося на підконтрольних територіях області після того, як Путін оголосив про визнання так званих республік? Як люди сприйняли цю новину у нас? Чи є інформація, що було за тодішньою лінією розмежування?

Зомбовані люди на раніше окупованих територіях плескали, раділи невідомо чому. Вони не знають, що таке розрахуватися у магазині годинником – Apple Watch. Це повернення у 1960-ті роки. Це жах, але їх все влаштовує.
Для наших людей це нічого не означало. Їм було байдуже. Бачили різницю між тимчасово окупованою територію і що в них відбувалося вісім років. Тому виходили на мітинги.

Чому російська пропаганда так тисне про мученицькі вісім років на непідконтрольній території? Нібито вони там ці роки страждали від бомбардувань і обстрілів, бідували.

Давайте подивимося на фотографії вісім років "бомбардування" Луганська або Донецька і 47 днів Маріуполя, Рубіжного, Попасної, Щастя. Давайте згадаємо Краматорськ. Спочатку вони казали: "Ура, ми укрів розбомбили". Потім все повитирали. Але забули, що в кеші це зберігається. Почали казати: "А це не ми, в нас "Точки-У" нема". А на відео на параді їхньому їде техніка і вони урочисто кажуть: "А зараз проїжджає "Точка-У". Так само на навчаннях у Білорусі: "У нас є "Точка-У"". Але чому вони брешуть? Йдуть шляхом нацистської Німеччини. Це російський неонацизм. Як була теза, що чим страшніша брехня, тим швидше повірять в неї люди. У них так само.
Колись Останкінська вежа почала палати дуже потужно. Там сигнал навіть пропав. Туди кинули всі зусилля, щоб відремонтувати за три доби. І полагодили. Чітко розуміли, що якщо ця вежа не транслюватиме брехню, то люди почнуть шукати інформацію на інших джерелах. Сумніватимуться. Можливо, відкриються очі, що вся країна - фейк.

Звідки стільки ненависті від людей, які жили всі ці роки на непідконтрольній території до нас і всього українського? Що робити з цієї ненавистю, коли їх повернемо?

Це буде дуже-дуже кропітка робота. Це як дикий звір, якого закрили у клітку і знущалися. Він нікому не вірить, чітко розуміє, що від людей йде тільки зло і ненависть. Йому треба показати, що є інший бік. Можливо, цей шлях триватиме, як у Біблії, поки нове покоління підросте. Щоб в ньому не було закладено з дитинства та ненависть до всього українського.
І в 2020 році наші правоохоронні структури ловили диверсійно-розвідувальні групи, в яких були хлопці 21-22 років. А давайте порахуємо, скільки їм було, коли вони почали жити в нових реаліях так званої ЛНР. І ці люди за сім років уже зненавиділи нас і пішли в диверсійно-розвідувальні групи, щоб нас вбивати. Ми за 30 років незалежності України не пройшли шлях від населення до нації. Але всі щаблі перестрибнули і пройшли за тиждень війни. Вона миттєво згуртувала. Я спілкувався у 2019 році з послом Німеччини в Україні. Спитав: "Зараз якраз 30 років як впала Берлінська стіна. Німці об'єдналися – східні і західні. А ментально однакові вже?". Вона сказала: "Ні". Так у них не було такої війни, як у нас.

Людям, які були під контролем бойовиків так званої ЛНР треба Мойсей і 40 років пустелі, казали ви в одному з інтерв'ю.

Так, але за умов, що будуть дотримані всі три складові. Мойсей – ідея, за якою підуть люди. Друге – час. Чому 40 років? Мойсей їх водив, щоб змінилося два покоління. Щоб друге покоління людей народилося без рабського мислення. Хотів зробити вільних людей, а не рабів.
Третя складова – пустеля. Коли люди йдуть за однією метою, вони вірять і йдуть. Тому має бути інформаційний вакуум. Бо знову почнуть отримувати неправдиву інформацію, що росіяни висадили космонавтів на сонці і вони успішно повернулися назад. Як Північна Корея в свій час перемагала в Чемпіонаті світу Бразилію.

На скільки затягнеться ця війна? Ваш попередник Георгій Тука говорить на 2-3 роки, радник Офісу президента Олексій Арестович заявив що "гарантовані регулярні збройні зіткнення" до 2035 року. До цього готуватися?

Все буде залежати від того, як пройде битва на території Донецької і Луганської областей. Можливо, це буде дуже тривалий процес. А можливо буд певна пауза. Але навіть якщо буде підписана якась мирна угода на певний час, Росія не зупиниться. Вони будуть накопичувати сили для нового вторгнення. Давайте згадаємо першу чеченську, а потім другу чеченську кампанію.
Ніхто вже не повірить їм, щоб вони не казали. Президент Зеленський за три роки своєї каденції пройшов всі етапи спілкування і домовленостей з РФ. Все вже зрозуміло. Його вже не зможуть обманювати.

Що нам треба для перемоги сьогодні?

Залишатися згуртованими. І працювати, як одна потужна махіна. Не допустити ніяких чвар, суперечок. У мене так само є, можливо, претензії, питання, амбіційні моменти. Все на потім. Спочатку все для перемоги. А далі будемо розмовляти і думати, як відновлювати країну.

Автор: Ірина ПАТЛАТЮК, Gazeta.ua