Сєвєродонецьк: історія про тих, хто залишився тут, щоб допомогти людям

Уся підконтрольна Україні Луганська область — це фактично передова. В Рубіжному і Попасній уже вуличні бої, Кремінна під постійним обстрілом, прилітає в Лисичанськ. Адміністративний центр Луганщини від 2014 року — Сєвєродонецьк. В місті до війни жили близько 160 тисяч людей, зараз залишилися 20 тисяч. Щодня місцева влада вмовляє людей евакуйовуватися з міста. Жити тут стає неможливо. Сєвєродонецьк хаотично обстрілюється, й умовно безпечних зон у ньому більше немає. Так само немає води, зв'язку і світла. Гуманітарну допомогу до підвалів і сховищ розвозять військові та поліція, волонтери теж покидають місто. А СБУ перехоплює розмови, в яких російські солдати кажуть своїм рідним, що мають наказ зрівняти Сєвєродонецьк із землею. Для Насті Станко і Коляна Пастика це було найнекомфортніше місце зйомок з усіх, у яких вони були впродовж останнього місяця. А проте — це історія про тих, хто залишився тут, щоб допомогти людям і зберегти місто.