“Пекло на землі”. Розповіді українських військових, які відійшли з Луганської області

Українські військові, які залишили позиції в Луганській області, розповіли виданню “Associated Press” про умови, в яких воювали.

“По нам щодня випускали ешелони боєприпасів, по кожній будівлі. Тобто Сєвєродонецьк методично рівняли з землею. Танк виїжджає, він навіть не знає, є там наші військові, чи немає, просто стріляє по будинках. Декілька танків приїздять, вистрілюють весь боєкомплект прямо по будівлі, і поки вона не руйнується, не рушають далі. Тобто вони застосовують тактику, кули ешелони боєприпасів випускають по місту, для того, щоб зруйнувати місто, перетворити його на вижену пустелю”, - розповідає заступник командира Батальйону “Свобода” Володимир Назаренко.

“Бойовий дух наших солдатів високий. Наші хлопці били й далі будуть бити ворога, до повного знищення, допоки ми не вийдемо на кордони України, які були до 14 року. Хлопцям нашим було тяжко надзвичайно. Це нелюдські умови. Вони в нелюдських умовах билися. Складно пояснити, як вони зараз себе почувають. Але там билися до останнього. Завданням було знищити ворога будь-якою ціною. Росіяни точно знали будинки, де жили місцеві, але так само хаотично їх розбивали.

Зараз місто повністю розбите. Фактично зараз Рубіжного та Сєвєродонецька не існує. Але наші хлопці тримали міста в надзвичайно пекельних умовах. Бо, дійсно, кажуть, якщо десь на землі є ад, то він був у Сєвєродонецьку та Рубіжному. Українські військові саме на такій внутрішній силі працювали, яка дозволяла тримати місто до останнього”, - згадує військовослужбовець ЗСУ Артем Рубан.

Нагадаємо, 25 червня українські війська після кількох місяців оборони відійшли від Сєвєродонецька, а вже 3 липня відступили з позицій у Лисичанську.