Як не розсипатися під час війни й що таке резильєнтність

психологічна пружність, стресостійкість

«Якщо ти не можеш вплинути на ситуацію, то зміни своє ставлення до неї…» Зараз дуже часто це говорять психологи. Бо, на жаль, є речі, на які ми не можемо вплинути. Але як це зробити і що це означає?

Йтиметься про резильєнтність.

Це наша здатність впоратися зі складними життєвими подіями та відновитися після труднощів чи стресу. Резильєнтність – це типу як пружина, яка повертає нашу психіку в попередній стан. Мовою науки – особистісна психоемоційна стійкість. Уявіть, лист паперу який добряче пом’яли в руці, ще й пожмаканий засунули в карман. Отже після такого «стресу», чи можна той папірець повернути в колишній стан, розгладити? Мабуть, що так, якщо ще праскою по ньому пройтися. Відносно. Бо таким як колись, він вже не буде. Отже, ми теж від стресових впливів можемо «скластися». Отже якщо людина має здатність протистояти зовнішнім й внутрішнім чинникам стресу, залишатися в нормі попри що, то це означає, що в людини розвинута дуже гарно резильєнтність.

Що впливає на Резильєнтність?

  • доброзичливе ставлення до себе;
  • здатність реалістично планувати;
  • розвиток асертивних, доброзичливих і разом з тим переконливих, комунікативних навичок;
  • плекання своїх цінностей;
  • розвиток власної «системи ресурсу»;
  • плекання надії;
  • розвиток здатності вирішувати проблеми.

Як і інші навички, резильєнтність можна розвивати. Ось декілька порад, які зможуть посприяти вашій життєвій стійкості.

Подивіться на ситуацію під іншим кутом.

Замість того, щоби вишукувати тільки суцільний негатив у ситуації, яка склалася, спробуйте пошукати способи здорового вирішення ситуації чи принаймні способи підтримати вас. Наприклад, відома тележурналістка й ведуча Марічка Падалко поділилася зі своїми підписниками, як вона справляється зі складними відчуттями:

«Коли мені складно, я намагаюся усвідомити що мені дала ця війна, окрім того що забрала. Бо забрала росія в усіх вкрай багато, що не вміститься в жоден пост... І щоб не збожеволіти кожен раз, коли я натрапляю на старі фото, на все, що нагадує «старе» життя, я тримаюся за хороші речі, які сталися. Наприклад, відгукнулися мої друзі по всьому світу, яких я дуже давно не чула. Когось майже 30 років, але вони допомагали, ніби ми вчора розсталися».

Для більш глибокого аналізу можете відповісти на такі запитання:

  • Чи мої думки про цю ситуацію допомагають її вирішити?
  • У моменти, коли я би не переживав/ла цих емоцій, як тоді я дивився/лася на цю ситуацію?
  • Які є сильні або позитивні сторони в мене або в ситуації, на які я ще не звернув/ла уваги?

Також є цілий ряд вправ, щоб «відростити» свою резильєнтність. Вони підходять і малим і дорослим. Одна з них, практика «Вдячність».

Щодня вкінці дня фіксуйте подумки, що гарного з вами відбулося. Це можна робити як наодинці, так і в сімейному колі, зробивши гарною традицією, що об’єднує. Як один з варіантів, можете вести також окремий щоденник, в якому записувати 5-10 речень, за що ви вдячні за день.

А головне, дозволяйте, пробачайте й обережно ставтеся до своїх почуттів та емоцій!

Психолог Катерина Ігнатенко