Дитину ображають через мову у школі? Як діяти: поради від психолога
Які поради можна дати дитині, яку ображають діти у школі через мову?
Дитяче середовище, якщо говорити про вік від 6 до 10-11 років, досить м’яке у питаннях прийняття дітей з відмінностями, будь-якими особливими освітніми потребами чи фізичними, включно з різномовним середовищем. Діти просто сприймають таких же, як вони, зближуються за певними видами діяльності, грають, навчаються разом. Якщо надати дітям умови для розвитку, навчання, гри, то не буде й місця для агресії та цькування. Тим паче, якщо є спеціаліст-дорослий, який організовує їх діяльність. Бо саме дорослий є тим флагманом, на якого рівняються діти.
Отже, дітям в першу чергу треба запам’ятати наступне:
- Усі діти заслуговують на середовище, яке задовольняє їхні потреби бути здоровими, відчувати себе безпечно, захищено від будь-яких проявів жорстокого поводження, нехтування з боку дорослих, однолітків.
- Усі діти незалежно від мови, статті та інших відмінностей є рівними у своїх правах.
- Повага – це основне правило, за яким і з позиції якого треба розмовляти з іншими, не важливо який вік вашого співрозмовника.
- Якщо тебе ображають, звернись до дорослого, який є поряд. Якщо дорослий не реагує – звернись до іншого дорослого, який також є поряд. Вони відповідають за твою безпеку!
- Діти не несуть відповідальності за своїх батьків. Ми не обираємо місто, де ми народжуємося, ми не несемо відповідальності за дії батьків і не винні у тому, що зараз в Україні йде війна.
Говорять, що зміна середовища викликає стрес у дітей, у тому числі зміна мовного середовища. Дослідження свідчать, що зміни у середовищі, як-от переставляння меблів чи зміни у розкладі дня, у способі надання інструкцій або проведенні рутинних процедур, збільшують можливості для формування прийнятної поведінки та ефективно зменшують імовірність труднощів із поведінкою (Чендлер та ін., 1999; Дулі, Вілченскі й Торем, 2001; Мартенс, Екерт, Бредлі й Ардоін, 1999).
Як краще повести себе батькам?
Батьки дуже переживають за своїх дітей і це нормально.
«Ми хочемо, щоб наші діти гралися та навчалися у колі друзів, залучалися до життя громади і не відчували тиску через мову. Що нам робити?» - питає моя знайома мама.
Давайте розберемося, за що варто хвилюватися, а за що ні. Отже, треба зрозуміти, що діти у зміненому безпечному середовищі за підтримки фахівців почуваються добре, вони мають величезний ресурс для адаптації та мають гарну психічну гнучкість! В ситуаціях, коли дитині не загрожує небезпека, я раджу батькам зосередитися на своїх переживаннях. А далі порадити можна наступне:
- Комфортне, емоційно підтримуюче, стимулююче середовище забезпечує кожній дитині інтерес до пізнання, сприяє навчанню, співпраці й особистому розвитку. Тож, перш за все, подбайте як батьки, щоб у дитини був доступ до такого середовища!
- Трансляція агресії, не гнучкості, не прийняття та жорстокого поводження перед дитиною викликає накопичувальний ефект. Діти дуже сильні, а ще дуже легко переймають поведінку оточуючих, особливо близьких, і негативну також.
- Не накручуйте своїх дітей, не робіть з них воїнів і поліцію моралі, вони просто діти!
- Намагайтеся уникати різкої або категоричної оцінки тих, хто розмовляє іншою мовою.
- Треба пояснювати, що для вас значить поняття «рідна мова» і чому ви самі обираєте розмовляти/ чи не розмовляти тією чи іншою мовою. Це про цінності. Пояснюйте дітям різнобарвність нашого світу.
- Щеплюйте любов до мови через читання гарної дитячої літератури. Показуйте власний приклад.
Який вплив це може спричинити у подальшому житті?
Якщо це не булінг, а його просто розпізнати за ознаками системності, агресивності і вкрай неприємної поведінки однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, то складнощі вирішує атмосфера співпраці й інклюзивного безпечного середовища. Якщо дитина потрапляє в таке середовище, де вона відчуває себе емоційно захищеними, то це дуже круто! У середовищі співпраці діти знають, що інші подбають про те, щоб вони теж зробили свій внесок, і що всі разом вони створюють співтовариство. Як наслідок, у них розвивається почуття належності до колективу. Не варто залишати дитину там, де вона постійно плаче, має істерики, починає погано себе почувати.
В інклюзивному середовищі (не тільки освітньому), діти мають багато можливостей для соціальної взаємодії зі своїми однолітками. Однак простого перебування дитини у групі недостатньо. Вихователі мають сприяти спілкуванню і взаємодії між дітьми, які розмовляють іншою мовою та їхніми однолітками.
Але давайте все ж таки і не забувати про те, що для кращої соціалізації у середовище та для адаптації дитини до нього потрібно вчити мову, якою розмовляє більшість!
Також ми розповідали як уникнути шкідливого впливу стреса та навчитися розслаблятися.
Світлина - pixabay
- 2052 перегляди
Вибір редакції
Найсвіжіші новини:
- 18:00 Поліція Луганщини планує переймати досвід спортивних ініціатив з фізичної реабілітації ветеранів
- 17:00 Як майстриня з Рубіжного Ірина Руда виготовляє гіпсові фігурки та займається свічковарінням
- 16:00 «З забитими вікнами». Як зараз виглядає Варварівка
- 15:00 Відкриють відділення стаціонарної реабілітаційної допомоги на базі Рубіжанської лікарні у Харкові
- 14:00 Нардепка пояснила, як подати заяву до Міжнародного реєстру збитків, щоб не втратити право на компенсацію
Найпопулярніші новини за тиждень:
- Зимова підтримка 6500: понад 370 тисяч українців вже отримали кошти 02.01.2026 переглядів: 687
- Загинув військовий з Луганщини Ігор Орлов: його поховають у Львові 06.01.2026 переглядів: 606
- Перший заступник Харченка перед Новим роком отримав понад 150 тис. грн зарплати 04.01.2026 переглядів: 577
- Після присвоєння ім'я Дзержинського школі у Сіверськодонецьку там ще відкрили й кадетський корпус 02.01.2026 переглядів: 571


Як майстриня з Рубіжного Ірина Руда виготовляє гіпсові фігурки та займається свічковарінням
Судитимуть колишнього лісничого та т.в.о. директора парку «Кремінські ліси» за колабораційну діяльність
Стало відомо про загибель на Запоріжжі 24-річного військового з Рубіжного