«Дав детальні координати будинку – і прицільним ударом з танку «лігво» бойовиків було знищено, як і наше родинне гніздечко», - поліцейський Леонід Овдіюк

Поліцейський-спецпризначенець Леонід Овдіюк після тяжкого поранення повернувся на службу захищати Луганщину. 

Його історію опублікувала пресслужба ГУ Найполіції Луганщини. 

У 2014 році поліцейський дав побратимам точні координати свого будинку, в якому засіли снайпери бойовиків. Аби знищити ворога, він пожертвував своєю домівкою. Згодом Леонід став заступником командира роти батальйону «Луганськ-1» і був у групі на чолі з Сергієм Губановим, яка підірвалася на ворожому вибуховому пристрої. Після десятків операцій, реабілітації в Україні та за кордоном капітан поліції - знову в строю.

Леонід родом з Рівного. Після знайомства з майбутньою дружиною, вирішив переїхати до Луганська, аби бути поруч із нею. Через постійну жагу до справедливості пішов на службу до Кам’янобрідського районного відділу міліції Луганська. Кохана дружина подарувала довгоочікуваного сина. Згодом Леонід власноруч збудував будинок мрії для своєї родини. Молода сім’я прожила в ньому щасливій рік, коли росія почала війну на сході України.

Тоді, у 2014 році, залишившись вірним присязі та розуміючи небезпеку, Леонід вивіз дружину з 4-річним сином до родичів, та став на захист вже рідного регіону.

«Ми несли службу на блокпосту поблизу Стуколової Балки, що на виїзді з Луганська. Це була крайня позиція, яку контролювала українська влада. На блокпосту діяв так званий «зелений коридор»: контрольовані росією бойовики дозволили охочим покинути місто, і ми здійснювали перевірку та допомагали громадянам, які виїжджали зі вже окупованого Луганська…

Правоохоронці здійснювали огляд речей, адже були випадки, коли везли вибухонебезпечні предмети, які вже можна було легко дістати в місті, та дізнавались потреби громадян. Ми мали бігом, пригнувшись, проскочити до бетонних блоків, де зупинялись автівки цивільних. У той час ми постійно знаходилися під прицілами снайперів», – згадує поліцейський.

Леонід стояв за 800 метрів від свого власного будинку, який бачив у бінокль. Згадує, як до нього підійшов один із командирів, якому він тоді підпорядковувався, і сказав, що в будинку Леоніда мешкають снайпери.

«Дав детальні координати будинку – і прицільним ударом з танку «лігво» бойовиків було знищено, як і наше родинне гніздечко».

Коли почалося звільнення населених пунктів Луганської області від бойовиків, до заходів на деокупованих територіях була задіяна і група луганських міліціонерів. До неї увійшов і Леонід Овдіюк та вже загиблий Сергій Губанов.

В 2015 році, згадує Леонід, Сергія Губанова призначили командиром батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Луганськ-1». Тоді «Батя», як поміж себе називали комбата підлеглі, почав збирати свою команду сильних духом та надійних побратимів. Запросив і Леоніда. Не замислюючись, тоді ще сержант поліції погодився на пропозицію та став частиною бойового підрозділу, надійним тилом й «правою рукою» свого комбата. Вже тоді бійці батальйону несли службу на лінії розмежування з тимчасово окупованою територією.

У травні 2020 року комбат та троє бійців батальйону виконували бойове завдання Командувача об’єднаних сил щодо патрулювання населених пунктів на лінії розмежування та вздовж річки Сєвєрський Донець, недопущення проникнення на підконтрольну Україні територію ворожих диверсійно-розвідувальних груп та перекриття «шляхів» контрабанди. Група потрапила на ворожий вибуховий пристрій. Сергій Губанов загинув, інші бійці отримали тяжкі поранення. Серед них – і Леонід.

Перенісши десятки операцій, реабілітації в Україні та за кордоном капітан поліції знову в строю. Леонід самовіддано, щиро та наполегливо продовжує виконувати обов’язки щодо захисту територіальної цілісності України.

«Думки про родину, колектив, які постійно підтримували, про вже рідну Луганщину та бажання помсти за комбата й за всіх полеглих побратимів не давали мені спокою. Я став на ноги, заново навчився робити все, що вмів до цього, та повернувся до лав свого батальйону», - ділиться своїм бойовим настроєм капітан Овдіюк.

Поліцейський каже, що зробить все від нього залежне, аби український прапор замайорів над пораненою, але нескореною та вільною Луганщиною. 

Інтерв'ю з сєвєродонецькою журналісткою та волонтеркою Анною Ніколоєнко читайте на «Сєвєродонецьк онлайн».